Скільки ще Україна зможе тримати Покровськ і Мирноград

Підпис до фото, Український військовий на позиціях біля Покровська та Мирнограда. Росія наприкінці жовтня оголосила про взяття цих міст, але бої за них ще тривають

• • Author, Олег Черниш
  • Role, ВВС News Україна
  • Reporting from, Київ
• 42 хвилин(и) тому

Бойові дії поблизу агломерації Покровськ-Мирноград на Донеччині тривають вже майже півтора року і наприкінці жовтня 2025 Кремль оголосив про їх “оточення”. Попри це українські Сили оборони досі утримують північні околиці Покровська і зберігають присутність в центрі Мирнограда. Але наскільки довго це може тривати?

Минуло два місяці, як російська влада оголосила про “оточення” майже 5,5 тисячного українського угруповання в Покровську і Мирнограді (Кремль використовує їх радянські назви – Червоноармійськ та Дімітров).

“Хочу привітати весь особовий склад Об’єднаного угруповання військ з цими результатами. Водночас попереду очікує велика складна праця щодо ліквідації оточених формувань противника”, – заявив президент Володимир Путін 26 жовтня під час зустрічі з російським командуванням.

Підпис до фото, Начальник російського генштабу Валерій Герасимов доповідає Путіну про “оточення” Покровська та Мирнограда, 26 жовтняВвечері 1 грудня начальник генштабу РФ Валерій Герасимов ще раз доповів Путіну про “взяття” Покровська, а 18 грудня – повторив це, додавши, що в сусідньому Мирнограді противник заблокований і половина міста вже під контролем російської армії.

Однак події “на землі” показують, що на цій ділянці фронту, як і, наприклад, на Куп’янському напрямку, влада РФ поспішила оголосити про свої успіхи, фактично анонсувавши взяття міст “в кредит”.

Що відбувається в Покровську

Ще наприкінці жовтня – початку листопада українське командування перекинуло резерви на цю ділянку фронту, щоб максимально сповільнити рух противника. Додаткові сили зокрема взяли з сусіднього – Добропільского – напрямку.

Ці дії дозволили загальмувати росіян, які для захоплення Покровська і Мирнограду використовували здебільшого тактику масованих повітряних ударів і інфільтрації невеликих груп піхоти.

За оцінками Генштабу ЗСУ, загалом РФ сконцентрувала на цій ділянці фронту біля 150 тисяч бійців, тобто більше ніж на будь-якій іншій.

За минулі тижні ситуація в Покровську кардинально не змінилась, кажуть джерела ВВС в українському командуванні.

Росія закріпилась і утримує південну частину міста, яке розділене залізничним полотном. Армійці РФ накопичуються в цих районах, фотографуються тут зі своїми прапорами і дозволяються зйомки російським воєнкорам, демонструючи контроль за територією.

Українські сили тримають під вогневим впливом північні квартали, де переважно розташована низьковисотна забудова і приватні будинки. Вони не дають противнику накопичити тут і підтягнути техніку та операторів БПЛА.

Підпис до фото, Генерал Євген Ласійчук – командувач українського угуповання, яке тримає Покровськ і Мирноград. Він каже, що росіяни можуть посилити штурми до Нового рокуОднак вся ця територія центральної і північної частини Покровська по факту є “сірою зоною”, тобто жодна зі сторін немає стабільного контролю над нею через велику кількість ударних та розвідувальних дронів, які літають над містом. Вони знищують особовий склад і техніку, яка заходить в ці райони.

З початку грудня армія РФ дещо змінила тактику на цій ділянці фронту, говорять в українському командуванні. По-перше, вона почала активно “розхитувати” оборону ЗСУ, атакуючи фланги Покровська та Мирнограда механізованим штурмами, а також перекинула сюди резерви. Зокрема, 76-ту десантно-штурмову дивізію РФ.

“Деякі підрозділи противника, які планували йти на Запоріжжя, теж були перекинуті саме на Покровськ. Очікуємо, що до Нового року противник спробує посилити наступ та здійснювати активні штурми, зокрема механізовані”, – заявив 21 грудня командир 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ, генерал Євген Ласійчук.

Підпис до фото, Кадри знищення російських бронеколон, які атакували північніше Покровська в напрямку Добропілля 22 грудняЗдебільшого механізовані штурми росіян на головні флангові точки – села вздовж трас на Павлоград і Добропілля – поки що не приносять значного успіху для росіян. Українські військові формування оприлюднили вже декілька відеозаписів знищення таких колон противника.

Наприклад, 22 грудня підрозділи Першого корпусу Нацгвардії “Азов” виявили і знищили відразу декілька російських бронеколон, що намагалися прорватися в бік Добропілля.

В результаті ураження, за даними ЗСУ, РФ втратила 6 танків, 15 бронемашин, 10 одиниць мототехніки і десятки чоловік особового складу. Це супроводжується відео, на якому видно знищення таких колон.

Що відбувається в Мирнограді

Ситуація в Мирнограді складніша, ніж в Покровську. В центрі міста досі залишається гарнізон українських військових, які змушені вести бої фактично в повному оточенні.

Верифікованої інформації про те, чи дійсно ЗСУ все ще утримують “коридор” для логістики цього гарнізону, немає. Шлях проходив через невеликі села Рівне і Світле, які лежать на трасі між Мирноградом та Покровськом.

Але Росія 7 грудня повідомила, що її армія захопила Рівне, а 20 грудня – Світле. Українське командування наполягає, що “коридор” все ще функціонує. Ба більше, ЗСУ начебто докладають зусиль не лише для його утримання, але й розширення.

В заяві 7-го корпусу ДШВ від 24 грудня вказано про посилення ділянки в Мирнограді новими силами і засобами.

“Зокрема, логістичні “коридори” до західної частини Мирнограду посилені новими підрозділами. Це дозволяє не припиняти забезпечення українських підрозділів на цьому напрямку”, – сказано в повідомленні.

Щоправда периметр, який контролюють ЗСУ в місті, значно скоротився в останні тижні. Українські підрозділи були змушені відійти на 5-7 км північніше з південних околиць Мирнограду.

Підпис до фото, Російські військові демонструють прапор РФ в селищі Світле, про взяття якого Кремль оголосив 20 грудня. Поряд з цим населеним пунктом проходить логістичний коридор українського гарнізону в МирноградіГенерал Ласійчук пояснював, що це було зроблено для “збереження людей”.

“Це було непросте рішення особисто для мене. Йшлося про важливий плацдарм для оборони Мирнограда. Але ми вимушені були це зробити для збереження життя людей та полегшення нашої логістики”, – зазначив він.

OSINT-проєкт DeepState вказує, що як такого периметра, який би утримували ЗСУ в Мирнограді, вже немає. Все місто, згідно з даними аналітиків, наразі це велика “сіра зона”.

За словами секретаря парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Романа Костенка, станом на зараз Мирноград вже перебуває в “оперативному оточенні”.

“Противник за допомогою своїх засобів тримає місто в оперативному оточенні, не дозволяючи туди потрапляти логістиці. Там складна ситуація в цілому”, – сказав він.

В командуванні 7-го корпусу не приховують, що логістика до українського гарнізону суттєво ускладнена: лише 30% постачання передається сухопутним шляхом, решта – повітряним і наземними дронами.

Скільки ще можна утримувати ці міста та для чого?

Роман Костенко називає ситуацію в Покровсько-Мирноградській агломерації “особливо важкою”.

Проте українське командування все ще продовжує утримувати свої гарнізони в цих містах, які змушені вести виснажливі міські бої фактично в ситуації повного оточення.

Вивести Сили оборони з цих міст окремі політики і військові діячі закликали ще на початку листопада. Однак Генштаб ЗСУ обрав інший план дій.

Головком Олександр Сирський прямо заявляє, що мета – виснажити противника і зупинити його просування. Крім того, за його словами, біля Покровська українським силам навіть вдається перехоплювати ініціативу і звільняти території.

“…українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу. В результаті контрнаступальних дій повернули контроль над 16 кв. км у північній частині міста. Також відбили 56 кв. км території в районах населених пунктів Гришине, Котлине, Удачне західніше Покровська”, – заявив він 17 грудня.

Дійсно, “застрягання” російської армії в боях за Мирноград і Покровськ явно не входило в плани генштабу РФ.

Якби ця агломерація впала до початку зими, то для російських військових ці великі промислові міста з висотною забудовою стали б зручним логістичним центром для накопичення військ та техніки, а також плацдармом для подальшого руху в бік адмінкордонів Донецької області.

Зважаючи, що останньою більш менш суттєвою перепоною тут може бути лише місто Добропілля, то не виключено що цих меж росіяни дістались би достатньо швидко.

Підпис до фото, Робота українських ракетних військ біля Покровська. Експерти вважають, що утримання цього міста надало Києву як військові, так і політичні бонусиКрім того, очевидна неправдивість заяв Кремля про повний контроль над Покровськом та Мирноградом має і політичне значення.

Принаймні, на це звертає увагу колишній головком ЗСУ (2014-19 роки) Віктор Муженко. На його думку, ефективні дії ЗСУ в цих містах були одним з факторів, який вплинув на рішення Європейського Союзу виділи Україні 22 грудня безпроцентний кредит 90 млрд євро.

“Якби ми здали Покровськ і Мирноград і не було б операції зі звільнення Куп’янська, то, мабуть дебати (щодо кредиту. – Ред.) продовжувались би і до сьогодні. Тобто не було б довіри до України, до української армії, її спроможності стримати ворога”, – вважає ексголовком.

Але скільки ще часу українська армія зможе утримувати цю агломерацію? Думки щодо цього різняться. Наприклад, військовий аналітик Костянтин Машовець вважає, що час для “безболісного” виведення ЗСУ з Мирнограду вже втратили наприкінці листопада.

Натомість командир Першого окремого штурмового полку Дмитро Філатов (позивний “Перун”), який веде бої на цій ділянці фронту, впевнений, що оборона Покровську ще затягнеться на декілька місяців.

“Чи втратимо Покровськ? З погляду на нинішній перебіг подій — так, гадаю, десь навесні – в середині весни. Якщо нічого не зміниться і все йтиме, як йде”, – висловив свою думку бойовий командир.

Для порівняння, операція зі взяття великого промислового міста Авдіївки тривала 4 місяці – з середини жовтня 2023 до 16 лютого 2024 року. Українські підрозділи також вели бойові дії в напівоточенні і змогли вийти з міста по логістичному коридору лише в останній момент та лише завдяки перекиданню додаткових сил на цей напрямок.