Несподіваний, доступний і веселий засіб від болю, який допоможе після інсульту

• • Author, Давід Кокс
  • Role, BBC
• 18 хвилин(и) тому

Надійшла та пора року, коли всюди лунають веселі пісні та різдвяні гімни, створюючи святковий настрій і наповнюючи ним вулиці, торговельні центри, вокзали та будинки для літніх людей. Але ті, хто дарує нам цей настрій, очевидно, щось знають. Або діють несвідомо, проте – так чи інакше – зміцнюють співом власне здоров’я. Дослідження показують, що спів, особливо хоровий, налаштовує організм на боротьбу з хворобами й навіть може тамувати біль.

Це скорочений і адаптований переклад матеріалу кореспондента BBC. Оригінал англійською мовою можна прочитати тут.

“Спів – це когнітивний, фізичний, емоційний і соціальний акт”, – каже Алекс Стріт, дослідник Кембриджського інституту музичної терапії, який вивчає, як музика може допомогти дітям і дорослим відновлюватися після травм головного мозку.

Психологи давно помітили, що в людей, які співають разом, виникає відчуття згуртованості: навіть найневпевненіші у собі вокалісти об’єднуються в пісні. Дослідження показують, що навіть між зовсім незнайомими людьми може встановитися тісний зв’язок після лише години спільного співу.

Є й очевидна користь для легень і дихальної системи. Деякі дослідники, наприклад, використовують спів, щоб допомогти людям із захворюваннями легень.

Підпис до фото, Співати разом корисніше, ніж солоМожливо, співати люди навчилися раніше, ніж говорити

Спів має й інші вимірювані фізичні ефекти. Встановлено, що він покращує частоту серцевих скорочень і нормалізує артеріальний тиск. Груповий і хоровий спів навіть підвищує імунітет – тоді як просте слухання музики такого ефекту не дає.

Існує кілька пояснень цього явища. З біологічної точки зору спів, як вважають, активує блукаючий нерв, який безпосередньо пов’язаний із голосовими зв’язками та м’язами в задній частині горла. Тривалий і контрольований видих – саме такий ми робимо, коли співаємо – вивільняє ендорфіни, що відповідають за відчуття задоволення, добрий стан і зменшення болю.

Під час співу активується широка мережа нейронів у обох півкулях мозку, “запалюючи” ділянки, що відповідають за мову, рух і емоції. Це, у поєднанні з концентрацією на диханні, необхідною для співу, робить його ефективним засобом боротьби зі стресом.

За словами Стріта, коли людина почувається краще завдяки співу, її голос стає виразнішим, змінюється вираз обличчя та постава.

Деякі антропологи вважають, що наші предки-гомініди співали ще до того, як навчилися говорити, використовуючи вокалізацію для наслідування звуків природи або вираження почуттів. Це могло відіграти ключову роль у розвитку складної соціальної динаміки, емоційного вираження та ритуалів. За словами Стріта, незалежно від музичних здібностей спів – важлива частина життя кожної людини: наш мозок і тіло від народження налаштовані позитивно реагувати на пісні.

“Дітям співають колискові, пісні звучать на похоронах, – каже він. – Ми вчимо таблицю множення через ритмічне проговорювання, а абетку – через ритмічну й мелодійну структуру”.

Найкорисніше – співати разом

Проте не всі види співу однаково корисні. Спів у групі чи хорі, наприклад, виявився більш сприятливим для психологічного добробуту, ніж сольний. Саме тому фахівці в освіті використовують спів як інструмент для розвитку співпраці, мовних навичок і емоційної регуляції в дітей.

Спів покращує якість життя людей із різними захворюваннями. Дослідники спостерігають за тими, хто співає у спеціальних хорах для тих, хто пережив рак або інсульт, людей із хворобою Паркінсона та деменцією, а також їхніх опікунів. Виявилося, що завдяки співу в хворих на Паркінсона поліпшується артикуляція – адже зі зростанням хвороби з нею зазвичай виникають труднощі.

Спів – це недооцінене фізичне навантаження. Як показало одне з досліджень, вокальні вправи, які використовують професійні співаки, дають навантаження на серце й легені, співмірне з ходьбою на біговій доріжці в помірному темпі.

“Спів – це фізична активність і може приносити користь, схожу з користю від вправ”, – каже Адам Льюїс, доцент кафедри респіраторної фізіотерапії Саутгемптонського університету.

Недооцінена й психологічна користь участі в колективному співі для людей із хронічними захворюваннями. Стріт пояснює, що спів допомагає таким людям зосередитися на тому, що вони можуть робити, а не на тому, що їм недоступне.

“Усі раптом стають рівними: опікуни перестають бути опікунами, а медпрацівники співають ту саму пісню, – каже Стріт. – Мало що ще здатне на таке”.

Користь для дихання та когнітивних функцій

Найбільшу користь від співу виявили для людей із хронічними респіраторними захворюваннями. Саме це стало ключовим напрямом досліджень Кіра Філіпа, викладача респіраторної медицини в Імперському коледжі Лондона. Філіп застерігає, що спів не вилікує ці хвороби, але може ефективно доповнювати традиційне лікування.

Наприклад, у людей із задишкою може змінюватися дихання: воно стає нерегулярним і неефективним.

“Деякі вокальні методи допомагають у цьому – завдяки роботі певних м’язів, ритму та глибині дихання, що може полегшувати симптоми”, – пояснює дослідник.

В одному з найпомітніших досліджень він тестував дихальну методику, розроблену спільно з виконавцями Англійської національної опери.

Це було рандомізоване контрольоване дослідження, а учасниками стали пацієнти з “довгим ковідом”. Протягом шести тижнів утруднене дихання стало менш вираженим, а загальна якість життя покращилася.

Підпис до фото, Спів корисний для мозку та респіраторної системи Водночас спів підходить не за будь-якої хвороби. На ранніх етапах пандемії Covid-19 груповий спів став причиною одного з випадків масового поширення інфекції, адже під час співу в повітря потрапляє велика кількість вірусних частинок.

“Якщо у вас респіраторна інфекція, краще пропустити репетицію хору цього тижня, щоб не наражати інших на ризик”, – каже Філіп.

Мабуть, найдивовижніша властивість співу полягає в тому, що він відіграє роль у відновленні мозку після ушкоджень.

Це ілюструє історія колишньої конгресвумен США Габріель Гіффордс, яка вижила після вогнепального поранення в голову під час замаху на неї у 2011 році. Протягом багатьох років Гіффордс заново вчилася ходити, говорити, читати й писати, а для відновлення плавності мовлення терапевти використовували пісні, знайомі їй із дитинства.

Подібні методи допомагають відновити мовлення й тим, хто пережив інсульт. Він часто ушкоджує зв’язки між двома півкулями мозку, і для формування нових потрібні години повторень одного й того ж матеріалу – і спів це забезпечує. Крім того, він, як вважають, посилює нейропластичність мозку, дозволяючи йому переналаштовувати себе й створювати нові нейронні мережі.

Існують теорії, що спів може допомогти й літнім людям із поступовим зниженням когнітивних функцій. Він створює високе навантаження для мозку, адже потребує тривалої концентрації уваги та стимулює добір слів і вербальну пам’ять.

“Доказова база користі співу для когнітивних функцій літніх людей поступово накопичується, – каже Теппо Сяркямьо, професор нейропсихології Гельсінського університету. – Однак ми досі мало знаємо про те, чи може спів реально уповільнювати або запобігати зниженню когнітивних функцій, адже для цього потрібні масштабні дослідження з багаторічним спостереженням”.

Підпис до фото, Спів дедалі частіше використовують як одну з форм терапії для пацієнтів із різними захворюваннямиСтріт каже, що для нього всі дослідження впливу співу – чи то на соціальному, чи на нейрохімічному рівні – підкреслюють його значення як універсальної частини людського життя. І його непокоїть, що люди дедалі більше часу проводять, взаємодіючи з технологіями, а не одне з одним – зокрема під час таких занять, як спів, і порівняно небагато хто користується тим, що спів може дати.

“Зараз так багато відкриттів, особливо в галузі реабілітації після травм мозку, – каже він. – З’являються дослідження, які показують, що спів може впливати навіть на людей із серйозними ушкодженнями. І те, що спів виявився таким корисним, логічно, адже він завжди відігравав величезну роль в об’єднанні спільнот”.

Можливо, це ще одна причина заспівати біля ялинки щось різдвяне чи новорічне.