Джерело: www.volynnews.com
Суспільному пенсіонер розповів: за його плечима – десятки років роботи водієм вантажівки та тисячі кілометрів доріг. Чоловік певен: секрет його довголіття – щоденна зарядка і жодної ліні.
«Якби гімнастики не робив, то ноги заклякли б. А так ще пальці роблять. Ще в магазин сам ходжу. Ще й випив би, але дочка ховає (алкоголь)», – жартує чоловік.
Микола Чабан народився 19 грудня 1924 року. Щодня він рано прокидається і йде годувати й доїти козу. Чоловік каже: без роботи і руху себе не уявляє.
Волинянин навчався у польській школі. У родині було восьмеро дітей. Коли почалася Друга світова – на фронт забрали його батька.
«Він загинув молодим – у 41 рік», – пригадує довгожитель.
Читати ще: «Я не відчуваю, що мені 100 літ»: довгожителька з Волині розповіла про своє нелегке життя
Після війни Микола Чабан одружився, за дружину обрав дівчину з сусіднього села.
Разом подружжя виховало трьох дітей. Зараз у Миколи Степановича є шість внуків і 13 правнуків.
«Що тут сказати – ще дід сам себе обслуговує, ще з ним біди, як то кажуть, немає. Він собі сам козу подоїть, ще їсти зварить, не глухий. І тренується, бо хоче ще прожити», – розповідає його донька Ольга.
За сто один рік, каже чоловік, ніколи не гнався за легким життям і завжди намагався бути корисним. Його донька додає: зараз батько живе у звичному для себе ритмі і власним прикладом доводить, що активність і праця не мають вікових меж.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
