Головна Без категорії Законна і незаконна мобілізація: пояснюємо різницю

Законна і незаконна мобілізація: пояснюємо різницю

6
0

Джерело: www.radiosvoboda.org

ЛЬВІВ – 2025 рік вирізнявся численними гучними скандалами, пов’язаними з роботою Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Зокрема, це були порушення, які допустили військовослужбовці ТЦК під час процесу мобілізації. Водночас працівники ТЦК самі ставали жертвами нападів тих, хто згідно Конституції має обороняти країну під час війни. Повідомлення про такі випадки розлітаються соцмережами і набирають велику кількість коментарів.

Росія спеціально вкладає значні кошти і зусилля, щоб розпалювати в українському суспільстві ненависть до ТЦК і негативне ставлення до мобілізації загалом.

Водночас, українські і закордонні аналітики вказують, що одна з головних причин успіхів російської армії на фронті ‒ це брак особового складу ЗСУ, а також наголошують, що українська влада має змінити підходи до мобілізації, щоб вирішити цю проблему.

  • Яких змін вимагає робота ТЦК та СП?
  • Чи законодавча ініціатива Міністерства оборони, а саме законопроєкт №14320, покращить ситуацію?
  • Як Росія впливає на процес мобілізації в Україні і чи може бути ефективна протидія?

Два гучних випадки, пов’язаних з мобілізацією на Львівщині, є свідченням того, наскільки неоднозначною є ситуація і як сильно розділене суспільство.

Історія з 82-річним Йосифом Маліцьким, прикутим до ліжка після трьох інсультів, який залишився без догляду, коли його сина мобілізували через бюрократичні затримки з документами, мала шалений розголос.

Дії працівників Золочівського ТЦК викликали значний суспільний резонанс і завдяки цьому єдиного опікуна 44-річного Володимира Маліцького повернули додому з полігону, де він вже проходив базову військову підготовку.

Це приклад того, як формальний підхід працівників ТЦК до конкретної людини додав негативного ставлення до процесу мобілізації загалом. Також додалося клопотів командирові, до якого у частину потрапив Маліцький. Не кажучи про завдані матеріальні збитки державі: видано військову форму, виплачено зарплату, харчували у навчальному центрі.

Друга історія, яка шокувала, сталася 3 грудня 2025 року. У Львові під час виконання своїх обов’язків був смертельно поранений 37-річний військовослужбовець ТЦК та СП Галицького-Франківського району міста Юрій Бондаренко. Під час перевірки документів 30-річний чоловік кинувся на військовослужбовця із ножем.

У підозрюваного у вбивстві не було належно оформлениї військово-облікових документів. Підозрюваний перебуває у СІЗО, згідно з рішенням суду. Він оскаржив запобіжний захід, але Львівський апеляційний суд залишив його без змін. Підозрюваний у вбивстві військовослужбовця заявив під час судового засідання, що вважає себе винним лише у тому, що «відбився від нападу».

Втім, наразі невідомо, що записано на нагрудних відеореєстраторах працівників ТЦК.

Із 1 вересня 2025 року працівники ТЦК та СП зобов’язані носити бодікамери. Побачити записи можна лише тоді, коли є кримінальне провадження.

Але у звичайних ситуаціях, які стосуються конфліктів на вулицях між групою оповіщення і цивільною особою, отримати запис неможливо, говорить військовий юрист Євген Филипець. Але називає позитивним той факт, що ведеться запис на нагрудний відеореєстратор.

«Розганяють негатив»Негативна інформація про мобілізацію дуже швидко набуває інформаційного розголосу і розноситься соцмережами. Зростає напруга між військовослужбовцями і цивільним населенням. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій Росії.

Якщо чоловік не мав права на відстрочку, порушив правила військового обліку, його зупинила група оповіщення і доставили в ТЦК, то це не є незаконна мобілізація

Євген Филипець

«Моменти, які стаються на вулиці, показуються на відео. «Бусифікація», порушення. Запобігати їм мали б натільні камери. Тобто держава пробує застосувати якісь інструменти. Про бодікамери проголосували і почали у вересні 2025 року це впроваджувати для того, щоб зафіксувати на вулиці нормальний, адекватний контакт між працівниками ТЦК, і цивільною людиною. Але питання мобілізації це не лише ТЦК, але й інших структур: це органи місцевого самоврядування, Кабінет міністрів України з низкою відповідних органів.

До мене, як до адвоката, люди телефонують щодня і кажуть, що незаконно мобілізували. Я завжди кажу, а в чому незаконність полягає?», ‒ каже адвокат Филипець.

Якщо чоловік не мав право на відстрочку, порушив правила військового обліку, його зупинила група оповіщення і доставили в ТЦК, то це не є незаконна мобілізація.

Яка мобілізація є незаконною?Що таке незаконна мобілізація потрібно пояснювати.

  • невідповідність стану здоров’я особи до висновку Військово-лікарської комісії (ВЛК)

«Найпоширенішим явищем є невідповідність стану здоров’я особи до висновку Військово-лікарської комісії (ВЛК). Чому знову з ВЛК у нас зараз найбільше проблем? Тому що здорового записують хворим, хворого здоровим. Тому оскаржуються висновки ВЛК. Питання нормального, адекватного проходження ВЛК, як для цивільного, так як для військового громадянина має бути пріоритетом. Була історія, що людина у вересні приходила, ми спілкуємося про мобілізацію, про ВЛК. Поки людина була на полігоні, оскаржили висновок ВЛК, щоб пройти повторно комісію. А у листопаді про цього чоловіка вже говорили, як безвісти зниклого», ‒ говорить військовий юрист Євген Филипець.

  • мобілізація наркозалежних, з психічними розладами

Є випадки, коли до війська мобілізували людей із психічними розладами, наркозалежних, яких ВЛК визнала придатними. І цими справами займаються адвокати, зокрема за зверненням родин мобілізованих.

Попри те, що юристи наголошують, що рішення ВЛК можна одразу оскаржити, але мобілізованим не видають на руки висновок і тому це унеможливлює вчасне звернення у суд.

Щороку зростає кількість громадян України, які звертаються до омбудсмена з заявами про порушення їхніх прав із боку працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, не всі ці звернення були підтверджені. Але, водночас, з’явилися негативні явища, коли в приміщеннях ТЦК та СП не просто обмежуються права людини, але й скоюються кримінальні правопорушення.

  • затримання без підстав

«Коли без жодних юридичних підстав працівники ТЦК обмежують свободу громадян України, забирають особисті речі, застосовують силу. Ця сила призводить до дуже негативних явищ, коли громадяни України потрапляють до лікарень, а інколи навіть помирають», ‒ розповів Дмитро Лубінець.

Зокрема, мова про Романа Сопіна, який був мобілізований у Києві 18 жовтня 2025 року, а на наступний день – включений до складу команди для подальшого переміщення до 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ ЗС України. Проте 19 жовтня він потрапив до лікарні з черепно-мозковою травмою, де кілька діб перебував у комі, після чого помер. Подільський ТЦК та СП у Києві та 71- окрема єгерська бригада ДШВ Збройних сил України заявили, що чоловік нібито втратив свідомість, впав і вдарився головою об тверду підлогу. Він був госпіталізований, але впав у кому і невдовзі помер. Порушено кримінальне провадження за фактом смерті чоловіка.

Несправедливий підхідМотивовані добровольці закінчились у 2022 році ‒ ці слова можна почути від самих військовослужбовців.

Такої ж думки і Тарас Якимович із Луцька, судовий криміналіст за фахом. Він належить до тих, хто був мобілізований і захищав країну у 2014 році, пройшовши тоді Дебальцево. У 2022 році, у перший день повномасштабної війни, він вже був у військкоматі. Свідомо, мотивовано. І з перших днів брав участь у бойових діях. Потім зробив вимушену перерву, опікувався мамою. Але у 2024 році знову повернувся на службу, приєднався до «Азову».

Тарас Якимович

8 січня 2025 року був важкопоранений і, як наслідок, втратив праву руку, отримав складну травму ноги. Зараз уже з протезом на руці і дає собі раду. У ці дні проходить ВЛК і планує повернутися на службу.

Мобілізація це більше питання до свідомості людей, до того, що всі хочуть перемоги

Тарас Якимович

Тарас Якимович :

У 2022 році було так багато людей біля ТЦК. Не всіх брали. У кінці 2023 року почалася «бусифікація», хто це запровадив? Це таке негативне явище. Нині по селах чати створюють, що мовляв ховайся, бо їде група оповіщення, розбігаються по лісах.

Я родом з села, то там мобілізували тих, на кому трималося сільське господарство. А ходиш по Луцьку і бачиш здорових чоловіків, які покупували собі бронь, сидять по кафе, б’ють морди один в одному, а ті, хто тримає економіку, прості робочі, мобілізовані.

Немає фахівців. Всіх вигрібають, їх забирають. Елемент цей несправедливий. Насправді, в ТЦК не тільки ті, які в буси пакують, але хлопці, які пройшли війну. Вони виконують свою роботу.

У мене багато знайомих, які служили в ТЦК, але знову перевелись у бойові підрозділи, бо не хотіли залишатись там. Плюс російське ІПСО працює дуже потужно на розхитування ситуації, пов’язаної з ТЦК.

Мені здається, що мобілізація це більше питання до свідомості людей, до того, що всі хочуть перемоги, але ніхто не хочеться воювати і жертвувати своїм часом, життям і здоров’ям, щоб ту перемогу здобути. На фронті людей не вистачає, всі піхотні підрозділи всі недоукомплектовані. Мене не хотіли відпускати з роботи, бо є бронь і люди потрібні. Розумію, що в бойовий підрозділ мене не візьмуть, то хоч у тиловий.

Тарас Якимович

Законодавча ініціативаМотивувати українців іти до армії може належна військова зарплата і встановлені чіткі терміни служби, так вважають співрозмовники Радіо Свобода.

А ще слід впорядкувати роботу ТЦК та СП, ВЛК.

Нині на розгляді у Комітеті ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки законопроєкт № 14320, який передбачає зміни в системі органів військового управління. Ініціаторами документу є Міноборони та Кабмін. Мета створити відділи ТЦК на рівні сіл, селищ, розширити повноваження, місцевих органів влади, щоб наблизити військово-облікову роботу до громадян, покращити мобілізаційні процеси та забезпечити оперативне оповіщення та облік військовозобов’язаних.

Законопроєкт не передбачає створення центрів у кожному місті чи селі, а йдеться про перерозподіл повноважень усередині системи військового управління.

Нині діють районні та міські ТЦК, при яких є відокремлені підрозділи у менших населених пунктах, але без статусу юридичної особи і не можуть ухвалювати рішення. Запропонований проєкт закону мав би врегульовувати статус існуючих підрозділів, тобто, щоб громадяни не їздили у районний центр для вирішення якихось базових питань.

Антипропаганда щодо мобілізаціїВійськовий експерт, голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України, військовий експерт Іван Тимочко наголошує, що антипропаганда щодо мобілізація запрацювала у 2024 році, а потужно ‒ у 2025 році.

Кожен новий закон, вважає Тимочко, має на меті покращити стан справ:

Можна багато стратегій пропонувати, у 2022 році була одна – перемогти

Іван Тимочко

Але, інше питання, наскільки цей проєкт закону погоджений із військовими, чи обговорювався? Важко мені сказати. Скільки обговорювався з місцевими органами самоврядування, територіальними громадами? Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади зобов’язані, згідно з ухваленими документами про посилення мобілізаційної роботи чи процесів, брати участь у мобілізації, тобто оповіщати населення, забезпечувати їхню доставку до ТЦК чи полігони.

Це давно прописане, але рішення не виконувалось. Мери вказують на ТЦК, що там мають працювати. Коли працюють в органах групи оповіщення, то відомо, що місцеві органи влади ще й заважали цьому активно чи пасивно. Бо думають, перш за все, що це потенційний їхній виборець.

Сподіваюсь, що законопроєкт буде обговорено. Але чи покращить ситуацію? Дай Бог. Але, на мою думку, це має бути робота системна на державному рівні.

І після кожного замаху на військовослужбовця, зокрема ТЦК, у ВР депутати мають вимагати покарання, справедливого розслідування. Можна багато стратегій пропонувати, у 2022 році була одна – перемогти.

На жаль, каже Іван Тимочко, у суспільстві нівелюється той факт, що серед працівників є ветерани війни, діючі військовослужбовці, які отримали важкі поранення у боях.

Це нервова і важка робота в ТЦК, військових не вистачає на фронті, в ТЦК, на підприємствах

Іван Тимочко

«Ці люди оповіщують населення, перевіряють документи, але це вони виконують наказ. А йому кричать, щоб йшов воювати, що сам з пораненнями і хоче такого для інших. Такі перекручування. Люди стають на захист злочинця, який поширює наркотики, для прикладу, якого зупинило ТЦК… Це нервова і важка робота в ТЦК, військових не вистачає на фронті, в ТЦК, на підприємствах. Це реалії війни. Але, інше питання, наскільки ми з ними даємо собі раду?», ‒ говорить Іван Тимочко.

Питанням мобілізації займається кілька структур, між якими є суперечності. Кожне відомство має свої завдання. Військові експерти наголошують, що армія навчає і виконує бойові завдання, а органи місцевого самоврядування і держава мають процес забезпечити і дотримання вимог і норм законодавства.

ТЦК поспішає доставити людину у навчальний центр, тобто передати у військову частину. І далі це вже проблема командира. Втім людям, які мають право на відстрочку, ТЦК не завжди вчасно підтверджує цей статус, не вказує чітко якого документу бракує у папці поданих, а ще робить бюрократичні відписки, не зважає на затримання довідки іншою структурою, як це було у випадку з мешканцем Львівщини, єдиним опікуном батька з інвалідністю. Потім усі ці недопрацювання та ігнорування виливаються у конфлікти і проблеми для військових частин.

А тому, як наголошують співрозмовники, процесом мобілізації, від початку і до кінця, повинна керували лише одна структура, щоб уникнути непорозумінь.

Як втримати баланс між тим, щоб тримати фронт і економіку?

Як протистояти російській пропаганді, яка впливає на посилення негативного ставлення до ТЦК і загалом мобілізації в Україні? Як посилити відповідальність за уникання мобілізації і покарання за незаконний призов?

Ці питання та ще багато інших залишаються проблемними і у 2026 році.

Раніше в Офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини на запит «Української правди» повідомили, що з 1 січня по 29 жовтня 2025 року отримано майже 5 тисяч звернень щодо порушень співробітниками ТЦК та СП прав військовозобовʼязаних під час мобілізації. За весь 2024 надійшло понад 3,4 тисячі таких скарг.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.