“Нам потрібна Гренландія”. Чому Трамп знову хоче територію Данії і як йому відповіли

• • Author, Відділ новин
  • Role, BBC News Україна
• 30 хвилин(и) тому

В неділю, 4 січня, президент США Дональд Трамп заявив, що Сполученим Штатам “з огляду на національну безпеку” потрібна Гренландія. На його заяву відреагувала прем’єр-міністерка Данії, яка закликала “припинити погрози”, а також низка європейських лідерів. Свою давню риторику Трамп відновив на тлі своєї військової операції у Венесуелі.

Очільниця уряду Данії Метте Фредеріксен заявила, що “абсолютно безглуздо говорити про необхідність того, щоб Сполучені Штати взяли під контроль Гренландію”.

“США не мають права анексувати жодну з трьох країн, що входять до складу Данського королівства”, – додала вона.

Коментар Фредеріксен з’явився після того, як Кеті Міллер – дружина одного з радників Трампа, Стівена Міллера – опублікувала у мережі X карту Гренландії в кольорах американського прапора з написом “СКОРО”.

Трамп неодноразово порушував тему можливого приєднання Гренландії до США, посилаючись на її стратегічне розташування та багаті ресурси.

Про це він згадав під час недільного інтерв’ю журналу The Atlantic про дії США у Венесуелі, вчергове підтвердивши бажання контролювати Гренландію.

І ще більше наполягав на своїх словах після заяви Фредеріксен – свої коментарі він повторив під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One, заявивши, що ЄС потребує, щоб США отримали Гренландію.

“Нам потрібна Гренландія з огляду на національну безпеку, і Данія не зможе цього забезпечити”, – сказав він.

У заяві, опублікованій на сайті уряду Данії, Фредеріксен зазначила, що звертається до США “дуже прямо”.

Вона сказала, що Данія – “а отже й Гренландія” – є членом НАТО і перебуває під гарантіями безпеки альянсу. За її словами, Данія вже має оборонну угоду зі США, яка дає доступ до Гренландії, і збільшила інвестиції в безпеку в Арктичному регіоні.

“Тому я наполегливо закликаю Сполучені Штати припинити погрози на адресу історично близького союзника, а також іншої країни й іншого народу, які чітко заявили, що вони не продаються”, – сказала вона.

Раніше посол Данії у США відповів на допис Міллер – праворадикальної подкастерки та колишньої радниці Трампа під час його першого терміну – “дружнім нагадуванням” про те, що обидві країни є союзниками.

“І так, ми очікуємо повної поваги до територіальної цілісності Королівства Данії”, – додав він.

Як реагує Європа

Свою підтримку Данії та Гренландії висловили президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, які заявили, що ніхто не може приймати рішень за Гренландію та Данію, крім самих Гренландії та Данії.

“Наш нордичний друг та прем’єрка Данії Метте Фредеріксен мають нашу повну підтримку”, – написав президент Фінляндії.

Згодом із серією заяв виступили представники країн Балтії. Лідери Латвії, Литви та Естонії також наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.

“Розуміючи законні потреби США у сфері безпеки, я вважаю, що їх можна вирішити в рамках прямого діалогу між Данією та США, а також у рамках колективної оборони”, – написав у соцмережі Х президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

Прем’єр Естонії Крістен Міхал та глава МЗС країни Маргус Тсахкна опублікували ідентичні заяви, у яких підкреслили, що “жодні рішення щодо Гренландії не можуть бути прийняті без участі як Гренландії, так і Данії”.

“Повага до територіальної цілісності та суверенітету є основою глобальної стабільності. Усі рішення щодо Гренландії або Данії ухвалюються виключно ними”, – підкреслив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс.

Підпис до фото, Трамп опублікував фото захопленого у полон президента Венесуели Ніколаса МадуроЦей обмін заявами відбувся після того, як США у суботу провели масштабну військову операцію у Венесуелі, захопивши її президента Ніколаса Мадуро та його дружину.

Пізніше Трамп заявив, що США будуть “керувати” Венесуелою, а американські нафтові компанії “почнуть заробляти гроші для країни”.

Раніше президент США відмовлявся виключати можливість застосування сили для встановлення контролю над Гренландією.

Трамп стверджував, що включення її до складу Сполучених Штатів відповідало б інтересам безпеки США завдяки її стратегічному розташуванню та багатим запасам мінералів, важливих для високотехнологічних галузей.

Нещодавнє рішення адміністрації Трампа призначити спеціального посланця у справах Гренландії викликало обурення в Данії.

Гренландія, населення якої становить 57 тисяч осіб, має широку автономію з 1979 року, хоча питання оборони та зовнішньої політики залишаються у Данії.

Хоча більшість гренландців підтримують ідею майбутньої незалежності від Данії, опитування показують рішучу відмову від приєднання до США.

Кому належить Гренландія

Гренландія – найбільший на Землі острів, розташований в Арктиці.

Втім, політично Гренландія належить до Європи і входить до складу разом із меншими островами до Данського королівства як автономна одиниця.

У 2009 році Гренландія отримала контроль над законодавчими та адміністративними повноваженнями в більшості внутрішніх сфер, включно з такими як оподаткування, права на видобуток корисних копалин, сімейне право, імміграційне законодавство та прикордонний контроль.

Вона також самостійно визначає освітню програму, системи соціального забезпечення та цивільної інфраструктури.

Але в автономії є й обмеження: Гренландія не має власної конституції, валюти, громадянства або верховного суду. Вона розділяє зовнішню політику, безпеку, оборону і грошово-кредитну політику з Копенгагеном. Вона також отримує близько 500 мільйонів євро щорічно у вигляді субсидій.

Підпис до фото, У березні 2025 року віцепрезидент США Джей Ді Венс відвідав Гренландію. Там він згадав про прагнення острова до незалежності та натякнув, що реальний намір Америки – це не раптова анексія острова, а щось значно “більш терпляче та довготривале”США давно зацікавлені в безпеці Гренландії: вона лежить на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, що робить її стратегічно важливою для Сполучених Штатів. Тут також розташований великий американський космічний центр.

Крім того, Гренландія багата природними ресурсами, зокрема рідкоземельними мінералами, і має стратегічне місце для торгівлі, оскільки світові держави прагнуть розширити свою присутність за Полярним колом.

Після Другої світової війни за угодою з Данією США отримали значну роль в обороні території, включно із правом на будівництво та утримання військових баз.

Водночас, за даними американського Арктичного інституту, Китай і Росія останніми роками нарощують свій арктичний військовий потенціал. Тому фахівці інституту закликають США продовжувати розвивати свою присутність в Арктиці, щоб протистояти своїм суперникам.

Хоча риторика Дональда Трампа щодо приєднання Гренландії до США може виглядати незвично, вона не нова.

Вже понад століття низка президентів США намагалися отримати контроль над Гренландією. Уперше цю ідею висунув 17-й президент країни Ендрю Джонсон у 1860-х роках.

У 1867 році, після купівлі Аляски у Росії, тодішній держсекретар США Вільям Г. Сьюард вів переговори про купівлю Гренландії у Данії, але не зміг домовитися.

У 1946 році США запропонували заплатити 100 млн доларів (на сьогодні це 1,2 млрд доларів) за цю територію, вважаючи, що вона є життєво важливою для національної безпеки Америки, але данський уряд відмовився.

Трамп також намагався купити Гренландію під час свого першого терміну. І Данія, і уряд Гренландії відхилили пропозицію 2019 року, заявивши: “Гренландія не продається”.