Джерело: www.radiosvoboda.org
На зустрічі 6 січня також будуть присутні представники США – у французькій столиці очікують головних переговорників президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Державний секретар Марко Рубіо, попри сподівання в деяких європейських столицях, найімовірніше, не прибуде.
Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників з національної безпеки на вихідних та зібрання військових планувальників 5 січня з’явилося «нове відчуття нагальності».
Вони сподіваються, що зустріч у Парижі сприятиме синхронізації позицій Сполучених Штатів, України та інших європейських країн.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що сподівається представити «конкретні зобов’язання» щодо безпеки України після переговорів. Ідея полягає в тому, щоб у разі припинення вогню була чіткість щодо складу та розгортання миротворчих сил.
Президент США Дональд Трамп зустрічається з українською делегацією на чолі з президентом Володимиром Зеленським у клубі Трампа Mar-a-Lago у Палм-Біч, Флорида, США, 28 грудня 2025 року
Деякі посадовці кажуть, що в різних європейських столицях лунають різні цифри щодо чисельності контингенту. Коливаються вони від 15 до 20 тисяч, хоча дехто сподівається, що це буде ближче до 30 тисяч миротворців, які подбають про безпеку моря, неба і суходолу.
Жодних військових планів оприлюднено не було, однак основну частину військ мають надати Франція та Велика Британія, що відповідатимуть за наземний і повітряний компоненти. Туреччина дала зрозуміти, що візьме на себе відповідальність за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі.
Утім, наразі немає ясності, наскільки близько потенційні сили «Коаліції охочих» перебуватимуть до лінії зіткнення. Більшість європейських посадовців, з якими спілкувалося Радіо Свобода, вважають, що їх розгорнуть на заході України для підтримки та навчання українських військ.
Невирішені питанняПопри те, що обриси західної присутності в Україні поступово вимальовуються, залишається кілька невирішених питань. Зокрема, правила застосування сили та гарантії безпеки з боку США.
Один європейський дипломат визнав, що одним із питань, яке досі потребує відповіді, є реакція на можливу атаку Росії. «Ми, по суті, досі обговорюємо, чи будемо відкривати вогонь у відповідь, чи тікати», – сказав він.
Президент Росії Володимир Путін відвідує командний пункт об’єднаного угруповання сил. Локація невідома. 27 грудня 2025 року
Що стосується гарантій безпеки з боку США, то і в Брюсселі, і в Києві дедалі більше оптимізму, що Вашингтон забезпечить «надійний запобіжник», хоча досі незрозуміло, якої саме форми це набуде.
Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода на умовах анонімності, що американські військові можуть бути присутніми «на землі» в небойовій ролі, спостерігаючи за дотриманням режиму припинення вогню.
Але коаліція також сподівається, що Вашингтон і надалі забезпечуватиме «невидиму» підтримку – зокрема в галузі логістики та розвідки.
У листопаді 2025 року Трамп тиснув на Зеленського, аби той погодився на 28-пунктний мирний план, який багато хто вважав вигідним насамперед Росії.
Україна та її європейські союзники – на чолі з Великою Британією, Францією та Німеччиною – поспіхом взялися за розробку контрпропозиції і зрештою представили 20-пунктний план, який значно більше враховував інтереси Києва, насамперед у питаннях гарантій безпеки та територіальної цілісності.
Під час зустрічей із європейськими лідерами Зеленський, імовірно, наполягатиме на необхідності гарантій безпеки – як з боку Європи, так і у поєднанні з бажаними, чіткими та надійними запевненнями з боку Сполучених Штатів.
Президент України Володимир Зеленський та спецпосланець США Стів Віткофф позують для сімейного фото у Відомстві канцлера в Берліні, Німеччина, 15 грудня 2025 року
Болісні питанняГоловний переговорник України Руслан Умєров нещодавно заявив, що «більшість позицій – 90 відсотків мирного плану – уже погоджено, триває робота над деталями».
Серед цих деталей, які, як очікується, обговорюватимуть у Парижі, – складне питання територіальних поступок: Україна наполягає або на заморожуванні лінії зіткнення, або на перетворенні всього регіону Донбасу на демілітаризовану зону.
Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?
Ще одним питанням є приналежність Запорізької атомної електростанції: Київ відкидає ідею спільного управління станцією Україною та Росією, натомість надаючи перевагу варіанту, за якого Сполучені Штати втрутяться і продаватимуть вироблену на ЗАЕС електроенергію Москві.
Утім, у Брюсселі небагато хто вважає, що Росія погодиться на будь-який із цих пунктів. Кремль, зауважують, і досі думає, що перемагає на полі бою.
Президент Росії Володимир Путін упродовж останніх тижнів неодноразово заявляв, що Москва досягне цілей так званої «спеціальної військової операції» або шляхом домовленостей, або силою.
З огляду на це Європейський Союз окремо готує новий пакет санкцій – уже двадцятий від початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що його винесуть на затвердження державам-членам наприкінці січня.
