Париж, Лондон і Київ домовилися про міжнародні війська в Україні після мирної угоди

Підпис до фото, Володимир Зеленський та Еммануель Макрон, 6 січня 2026 року, Париж

• • Author, Відділ новин
  • Role, BBC News Україна
• 14 хвилин(и) тому

Франція, Велика Британія та Україна підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розташування багатонаціональних сил в Україні після досягнення перемир’я.

Як заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує агентство Reuters, ці гарантії безпеки означають, що Україні не доведеться здаватися і що будь-яка мирна угода в майбутньому не буде порушена.

У разі мирної угоди з Росією, заявив на спільній пресконференції британський прем’єр Кір Стармер, Велика Британія та Франція створять військові бази в Україні.

“Цими документами ми посилюємо подальшу юридичну роботу, щоб коли дипломатія спрацює, на завершення війни в нас була повна готовність розмістити сили Коаліції охочих”, – підтвердив президент України Володимир Зеленський.

На його думку, це сигнал про те, “наскільки серйозно Європа і Коаліція охочих готова працювати заради реальної безпеки”.

Окрім декларації, за словами Зеленського, країни підписали інші документи. Там зазначено, які країни будуть лідирувати в майбутній архітектурі безпеки України, “які сили потрібні, як вони будуть керуватися, на яких рівнях, буде командування”.

Невдовзі, каже Зеленський, буде також визначено, як працюватиме моніторинг мирних домовленостей, головну відповідальність за який нестиме США, а також про те, як буде фінансуватися українська армія.

Але, додав Зеленський, “архітектура того, якою має бути безпека після війни, вже є”

“Ми розуміємо, яка країна та на що готова в Коаліції охочих”, – окремо зазначив він.

І за підсумками конференції вже починають з’являтися заяви інших лідерів із Коаліції охочих.

Голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС готовий підтримати мирну угоду щодо України за допомогою цивільних і військових місій на місцях.

Про готовність “закріпити мир в Україні за допомогою військової присутності” заявив і прем’єр Іспанії Педро Санчес.

Натомість Італія і Польща заявили, що присутності їхніх військ в Україні чекати не варто.

Український президент зазначив, що перемовини Коаліції охочих тривають та продовжаться завтра.

Підпис до фото, Коаліція охочих у Парижі 6 січня“Важливі політичні кроки”

Прибувши до Парижа, український президент Володимир Зеленський назвав її “однією із найбільш репрезентативних” зустрічей коаліції та анонсував цього дня “важливі політичні кроки”.

“Перемовини, які мають дати більше захисту та сили для України. Ми розраховуємо на підтримку партнерів і кроки, які зможуть гарантувати реальну безпеку для нашого народу”, – заявив Зеленський на початку свого візиту до Франції.

Крім лідерів держав і високопосадовців з понад 30 країн, що входять до “Коаліції охочих”, у Парижі також присутні американські посередники в мирних переговорах Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять президента Дональда Трампа.

Напередодні Нового року Зеленський зустрічався з Трампом і заявляв, що його план щодо припинення війни з Росією узгоджено з США на 90%.

Однак, пропозиції ще не були представлені Росії, реакція якої поки що далеко не обнадійлива.

Невирішеними залишаються 10% угоди – це пункт про територіальні поступки і про те, хто керуватиме і експлуатуватиме Запорізьку АЕС.

Після переговорів між Зеленським і Трампом у Флориді минулого місяця український президент заявляв, що Вашингтон запропонував гарантії безпеки на 15 років, але терміни їх реалізації ще не зрозумілі.

Які були очікування від зустрічі

У засіданні “Коаліції охочих” у Парижі взяли участь лідери 27 держав: Франція, Британія, Німеччина, Албанія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Данія, Іспанія, Естонія, Фінляндія, Греція, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Швеція, Чехія, Польща та Україна.

Європейський Союз представляє президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Кошта та головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

НАТО – генеральний секретар Марк Рютте та генерал Алексус Грінкевич, командувач об’єднаних сил НАТО у Європі.

На міністерському рівні представлені Австрія, Туреччина, Кіпр та Ірландія, а на рівні послів – Японія, Австралія і Нова Зеландія.

Європейські чиновники повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників із національної безпеки 3 січня у Києві “відновилося відчуття терміновості”, та виловили сподівання, що зустріч у Парижі дозволить США, Україні й іншим європейським країнам “бути на одній хвилі”.

Водночас польський прем’єр Дональд Туск заявив, що зустріч “Коаліції охочих” у Парижі не призведе до остаточних рішень щодо припинення вогню в Україні.

“Це ще не будуть зобов’язання, які вимагатимуть будь-яких логістичних чи фінансових рішень, але вони стануть підтвердженням волі до повноцінної європейсько-американської співпраці для гарантування безпеки, підтримки та відбудови України після війни, і, перш за все, для досягнення справедливих та безпечних умов для миру або принаймні припинення вогню”, – заявив Туск.