Водохреще чи святвечір? Що сьогодні відзначають українці за новим календарем

Підпис до фото, Святкування Водохреща у Харкові, 6 січня 2026

• • Author, Патрікєєва Наталія
  • Role, ВВС News Україна
• 56 хвилин(и) тому

6 січня за новим календарем більшість християн України відзначають Водохреще. Православна церква України та УГКЦ у 2023-му році ухвалили історичне рішення перейти на новий календар. Тож Водохреще, яке раніше відзначалося 19 січня, тепер припадає на 6 січня.

Напередодні, 5 січня, християни відзначали другий святий вечір – “голодну кутю”. Голодна кутя завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещем у день церковного посту.

Натомість Українська православна церква (держава вважає її частиною Московського патріархату, самі вони твердять про самостійність), яка не переходила на нові дати, 6 січня відзначає святвечір, а наступного дня, 7 січня, – Різдво.

Усі свята, які в Україні відзначали за старим Юліанським календарем, за Григоріанським – на 13 днів раніше.

Ця реформа не стосується тільки Великодня та Трійці (так званих рухомих свят), які чітко не прив’язані до календаря. Тобто повного переходу на Григоріанський календар не відбулося й діє так званий Новоюліанський календар.

Традиції на Водохреще

Українці здавна вірили у цілющу силу освяченої води, кажуть етнографи.

Вважають, що, якщо пірнеш цього дня, то цілий рік будеш здоровим. І хоча з року в рік тривають дискусії – чи це допомагає “змити гріхи” і чи є ця традиція українською, – деякі люди продовжують занурюватися у крижану воду.

Дехто ж купається, не вкладаючи у цю дію релігійний сенс. Йдеться про випробування свого організму та незвичайну розвагу.

Православна церква України заперечує той факт, що “гріхи можна змити” у холодній воді.

“Абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває усі гріхи. Яким чином їх можна “змити”? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання?” – зазначено на сторінці церкви у соцмережах.

Там також підкреслювали, що масові пірнання у воду під час Водохреща з’явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років.

“Отже, цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне походження”.

“Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього”, – зазначали у ПЦУ.

Підпис до фото, Занурення у холодну воду в ХарковіЮвенальна поліція України звертає увагу, що діти не повинні купатися в ополонці.

“Дитячий організм не готовий до різких перепадів температур, навіть коротке перебування в крижаній воді може призвести до переохолодження та серйозних ускладнень”, – пишуть в установі.

Дорослим там радять купатися в обладнаних місцях, не стояти довго на морозі, не виходити на лід та не підпускати дітей до ополонок, берегів річок та озер без нагляду.

Рятувальники також радять бути у воді не більше 10-15 хвилин, обирати офіційно визначені місця із попередньо обстеженим дном.

Що радять лікарі

Медики також радять купатися на Водохреще лише фізично підготованим людям та у відведених для цього водоймах.

Лікар-терапевт Соломія Лукач озвучує основні правила купання взимку: плавно заходити у воду, не пірнати вниз головою та бажано не мочити голову.

“Якщо вже вирішили зануритися, то краще мінімально перебувати у воді. Максимум одна хвилина. Після виходу з води обтертися сухим рушником і одягнути сухі речі. Бажано мати з собою теплі напої, щоби швидше зігрітися”, – додає лікарка.

Водночас вживати перед зануренням в ополонку спиртні напої не варто – це призводить до розширення судин та швидшого переохолодження, додає лікарка.

Категорично не можна пірнати тим, хто має серцево-судинні захворювання і часті коливання артеріального тиску, а саме артеріальну гіпертензію.

“Ми не рекомендуємо занурюватися тим, хто має прояви вірусної інфекції та різні хронічні патології”, – додає Соломія Лучкач.