Як Росія хотіла обміняти Україну на Венесуелу і чи втратив щось Путін тепер

• • Author, Яна Грибовська
  • Role, BBC News Україна
• 26 хвилин(и) тому

Західна преса розмірковує про те, які наслідки для Росії матиме захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро американцями, а також згадує про своєрідний бартер щодо Венесуели та України, який нібито пропонував президент РФ Володимир Путін США сім років тому.

З одного боку, стрімку американську операцію можна трактувати як перемогу для Москви, пише французька газета Le Monde.

Хіба провідна світова держава не знехтувала міжнародним правом так само, як Росія під час вторгнення в Україну? Заявляючи про намір покласти край стражданням венесуельського народу й захистити американців від наркоторгівлі, США насправді, схоже, зазіхають на нафтові багатства Каракаса.

За словами геополітичних експертів, американський наступ має всі ознаки неоколоніалізму, зазначає видання.

Чи можуть європейські країни, які є союзниками Києва і переважно зберігали мовчання щодо американського втручання, й надалі повчати Путіна демократії?

Москва швидко скористалася нагодою, щоб указати на суперечності Заходу, який нібито сповідує гуманізм і повагу до міжнародного права.

“Їхні фальшиві цінності виставлені на розпродаж”, – заявив у суботу Кирило Дмитрієв, очільник Російського фонду прямих інвестицій і головний переговорник Путіна з Трампом.

Офіційно МЗС Росії засудило американську операцію: “Приводи США для агресії проти Венесуели є безпідставними”. Водночас сам Кремль не коментував подію.

Водночас Le Monde зазначає, що Москва була стривожена цією демонстрацією американської сили. Перед обличчям Путіна, улюбленою зброєю якого є залякування, Трамп “щойно продемонстрував свою рішучість і апетит до ескалації”, цитує видання Кирила Рогова, наукового співробітника Інституту гуманітарних наук у Відні.

“Це матиме сильний вплив на Кремль і російську еліту”, – каже він.

Видання зазначає, що лише за кілька годин Трамп досяг того, чого Путіну не вдалося за майже чотири роки: усунув ворога. “Американське домінування в Західній півкулі більше ніколи не буде поставлене під сумнів”, – заявив президент США, підкреслюючи військову перевагу Вашингтона.

“Каракас за три години! – кепкував російський провоєнний канал в телеграмі. – Американці у Венесуелі повторюють перші години нашої спеціальної воєнної операції в Україні у 2022 році”. Натяк був очевидний: Москва мала б зробити те саме з Києвом і його президентом.

Але Росію це заскочило зненацька, пише Le Monde. Мадуро був ключовим партнером Путіна в Латинській Америці, каже Пітер Раф, директор Центру з питань Європи та Євразії при Hudson Institute. Викрадення Мадуро продемонструвало, що венесуельська система ППО та політичні домовленості виявилися марними перед обличчям американської сили, додає він.

Французьке видання також пише, що своєю операцією у Венесуелі Вашингтон ударив по одному з важелів тиску Москви – її нафтових доходах. США мають намір відродити занедбану нафтову інфраструктуру Венесуели, фактично знецінивши угоду про спільне підприємство, поновлену на 15 років у листопаді 2025 року між державною компанією Petroleos de Venezuela та дочірньою структурою російської компанії Roszarubezhneft.

Підпис до фото, Захоплення нафтових багатств Венесуели може завдати серйозного удару по російській економіціЗахоплення нафтових багатств Венесуели й імовірне падіння цін через зростання пропозиції можуть завдати серйозного удару по російській економіці, вже виснаженій війною з Україною та міжнародними санкціями.

“Росія, Венесуела й Іран є ключовими гравцями на енергетичному ринку (…) На ці країни припадає третина світових запасів рідких вуглеводнів і 15% світового видобутку”, – заявив у червні 2025 року на Петербурзькому економічному форумі Ігор Сєчін, генеральний директор російського нафтового гіганта “Роснефть”.

Le Monde також зазначає, що захоплення Мадуро стало для Путіна геополітичною та енергетичною поразкою – ще одним ударом, лише через рік після того, як його союзник, колишній президент Сирії Башар Асад знайшов притулок у Росії після повалення.

Напередодні венесуельської операції Трамп також дав зрозуміти у своїй соцмережі Truth Social, що Сполучені Штати можуть втрутитися в Ірані, ще одному союзнику Москви, щоб “врятувати” цивільних, якщо репресії проти протестувальників, які з 28 грудня 2025 року виходять на вулиці через високу вартість життя й некомпетентність влади, стануть надто жорстокими.

Трамп, який після повернення до Білого дому в січні 2025 року часто демонстрував поблажливість і навіть захоплення силою російського лідера, нині, схоже, роздратований колишнім офіцером КДБ, пише Le Monde.

“Я не в захваті від Путіна. Він убиває занадто багато людей”, – заявив Трамп у суботу.

Водночас, як зазначає Франсуа Ейсбур, радник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні, Зеленському не варто розраховувати на раптове усунення російського автократа руками американських військових.

“Путіну нема чого боятися Трампа”, – вважає він.

“Ядерна зброя змінює все”, – зазначає Татьяна Кастуєва-Жан, директорка Центру з вивчення Росії при Французькому інституті міжнародних відносин (IFRI).

“США ніколи не нападуть на ядерну державу. Це лише підживлюватиме проблему ядерного розповсюдження серед авторитарних і диктаторських режимів у всьому світі”, – додає вона.

Як Росія хотіла обміняти Венесуелу на Україну

Тим часом американське видання The New York Times згадує про своєрідний бартер, який Росія начебто пропонувала сім років тому – під час іншого періоду загострення напруженості між Вашингтоном і Каракасом.

Підпис до фото, Під час першої адміністрації Трампа Фіона Гілл відповідала за російський і європейський напрями в Раді національної безпеки СШАТоді буцімто Росія дала зрозуміти, що готова дозволити Сполученим Штатам діяти у Венесуелі на власний розсуд в обмін на те, що Вашингтон надасть Кремлю “зелене світло” в Україні. Про це свідчила у Конгресі Фіона Гілл, яка під час першої адміністрації Трампа відповідала за російський і європейський напрями в Раді національної безпеки США.

Росіяни “дуже чітко сигналізували, що хочуть у якийсь спосіб укласти надзвичайно дивну угоду обміну між Венесуелою та Україною”, сказала Гілл під час слухань у Конгресі в жовтні 2019 року, більш ніж за два роки до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За її словами, ці пропозиції були неформальними – через коментаторів і газетні публікації, – але їхня суть полягала в тому, що якщо Сполучені Штати прагнуть мати свободу зберігати сферу впливу над сусідніми країнами, то вони мають погодитися на те, щоб Росія робила те саме.

“Ви хочете, щоб ми пішли з вашого подвір’я. Але, знаєте, у нас є своя версія цього. Ви перебуваєте на нашому подвір’ї в Україні”, – сказала Гілл, підсумовуючи російську позицію.

Вона також зазначила, що особисто їздила до Москви, щоб відкинути цю ідею. Пропозиція пролунала на тлі напруженості між Каракасом і Вашингтоном, що спонукало Москву розмістити 100 військовослужбовців і нове озброєння для підтримки режиму президента Ніколаса Мадуро.

Як і Le Monde, NYT зазначає, що нинішнє усунення Мадуро стало черговим ударом по режиму, який підтримує Москва, після повалення Башара Асада в Сирії.

Водночас головним пріоритетом Росії залишається війна в Україні, де Кремль намагається втримати складний баланс – не робити суттєвих поступок і при цьому не відштовхнути Білий дім, пише NYT.

Підписуйтеся на нас у соцмережах