Як питання Гренландії розсварило Захід і впливає на переговори про мир в Україні

• • Author, Катя Адлер
  • Role, редакторка з питань Європи, BBC News
• 1 хвилину тому

У вівторок так звана “коаліція охочих”, що складається переважно з європейських лідерів, зустрілася в Парижі з посланцями президента США Дональда Трампа, щоб спробувати досягти якогось прогресу в укладенні сталої мирної угоди для України.

Оскільки президент України Володимир Зеленський наполягав на тому, що план припинення війни з Росією “на 90% готовий”, ніхто в кімнаті переговорів не хотів ставити під загрозу збереження присутності на переговорах американців.

Але в тій самій кімнаті – на грандіозній та блискучій паризькій зустрічі – був присутній величезний слон у формі Гренландії.

Гренландія — найбільший острів у світі — у шість разів більший за Німеччину. Він розташований в Арктиці, але є автономною територією Данії. І Дональд Трамп наполягає, що хоче його мати, бо він потрібен йому для національної безпеки США.

На зустріч в Парижі також була присутня і Метте Фредріксен, прем’єр-міністерка Данії, яка є ключовим союзником багатьох лідерів країн ЄС (також присутніх на переговорах), а також Великої Британії у НАТО.

Жодна з цих країн не хоче ризикувати налаштувати проти себе Дональда Трампа, але зі зростанням політичної напруги у Вашингтоні та Копенгагені шість великих європейських держав, включно із Великою Британією, Францією та Німеччиною, опублікували спільну заяву в кулуарах переговорів щодо України.

Вони заявили, що безпека в Арктиці має бути досягнута колективно, разом із союзниками НАТО, включно із Сполученими Штатами, і що лише Данія та Гренландія повинні розв’язувати питання, що стосуються Данії та Гренландії.

Але чи справді цього було достатньо, щоб стримати амбіції Трампа?

Підпис до фото, Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен перебувала під тиском європейських колег, щоб не провокувати США через Гренландію.Відповідь надійшла за кілька годин: “Ні”.

Білий дім опублікував власну заяву про те, що “обговорює низку варіантів” придбання Гренландії – всі вони односторонні, включно із купівлею острова.

І, на жаль для європейських лідерів, у комюніке Білого дому, оголошеному прессекретаркою Кароліною Лівітт, йдеться, що “використання американських військових завжди є варіантом у розпорядженні Головнокомандувача”.

Це далеко не перший випадок, коли Трамп висловлював намір захопити Гренландію, особливо під час свого першого президентського терміну, але багато хто в Європі – за зачиненими дверима – просто насміхався з цієї ідеї.

Але після суперечливого військового втручання адміністрації Трампа у Венесуелі цими вихідними ніхто більше не сміється.

Європу можуть просто затоптати

Прем’єрка Дані заявила, що до намірів Трампа щодо Гренландії слід поставитися серйозно, і лідери залишили зустріч, присвячену Україні, дуже стурбованими.

Просто оцініть іронію ситуації.

Кілька лідерів європейських країн та інших високопоставлених осіб, включно із керівниками НАТО та ЄС, намагаються залучити адміністрацію Трампа до захисту майбутнього суверенітету європейської країни (України) від агресивних територіальних амбіцій зовнішньої сили (Росії) одразу після того, як США військово вторглися до суверенної Венесуели, взяли її президента під варту, водночас продовжуючи активно загрожувати суверенітету іншої європейської країни (Данії).

Підпис до фото, Захоплення Мадуро США сталося завдяки військовій операціїДраматизму і без того складній ситуації додає і те, що Данія та США є членами трансатлантичного альянсу НАТО.

За даними Копенгагена, вони є надзвичайно близькими союзниками. Або були.

Данія стверджує, що якщо адміністрація Трампа односторонньо захопить Гренландію, це буде кінцем трансатлантичного оборонного альянсу, на який Європа покладалася для своєї безпеки з кінця Другої світової війни.

Дехто може зазначити, що Трамп ніколи не був великим шанувальником НАТО. М’яко кажучи.

Копенгаген намагався взаємодіяти з адміністрацією Трампа щодо Гренландії.

Згідно з двосторонньою угодою, США вже мають військову базу в Гренландії, створену на початку холодної війни. Вони скоротили кількість особового складу там з приблизно 10 000 осіб під час пікових операцій холодної війни до приблизно 200, і США давно звинувачують у тому, що насправді вони не звертають уваги на безпеку Арктики.

Зі свого боку, Данія нещодавно зобов’язалася інвестувати 4 мільярди доларів в оборону Гренландії, включно із човнами, безпілотниками та літаками.

Але адміністрація Трампа не виявила жодного інтересу до розмов з данцями.

У неділю президент Трамп наполягав, що Гренландія “зараз є настільки стратегічно важливою, що всюди вкрита російськими та китайськими кораблями. Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки, і Данія не зможе цього зробити”.

Данія спростовує це останнє твердження.

Розмовляючи зі мною на умовах анонімності, один чиновник ЄС сказав: “Вся ця ситуація лише вкотре підкреслила фундаментальну слабкість Європи перед Трампом”.

Хоча північні сусіди Данії одразу ж кинулися на словах захищати її після коментарів Трампа щодо Гренландії на вихідних, спочатку з боку так званої Великої європейської трійки – Лондона, Парижа та Берліна – запанувала оглушлива тиша.

Зрештою, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у понеділок, що Данія та Гренландія можуть самостійно вирішувати майбутнє острова. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вже говорив подібне в минулому.

Еммануель Макрон відвідав Гренландію в грудні на знак солідарності з Копенгагеном. А у вівторок з’явилася спільна заява.

Проте прямої критики США в комюніке, що помітно, не було.

Підпис до фото, У комюніке Білого дому, оприлюдненому прессекретаркою Кароліною Лівітт у вівторок, йдеться, що “використання американських військових завжди є варіантом, який є в розпорядженні Головнокомандувача”“Якби всі 27 партнерів ЄС, а також союзник НАТО, Велика Британія, зробили спільну заяву на підтримку суверенітету Данії, це було б потужним сигналом для Вашингтона”, – сказав мені Каміль Гранде з Європейської ради з міжнародних відносин. Він був помічником генерального секретаря з питань оборонних інвестицій у НАТО з 2016 по 2022 рік.

Але таку заяву разом зробили лише шість європейських союзників Данії.

І в цьому суть справи. Пряма манера Трампа, яку деякі називають його тактикою залякування, зробила європейських лідерів надзвичайно нервовими.

Загадом вони вирішили намагатися керувати президентом США, захищаючи двосторонні відносини, а не протистояти йому окремо чи разом, ризикуючи зіткнутися з потенційними наслідками.

У новому світі політики великих держав, у якому ми зараз живемо, де домінують США та Китай, а також інші, такі як Росія та Індія, Європа в кращому випадку виглядає так, ніби стоїть осторонь і ризикує бути затоптаною.

Як ЄС підкорився Трампу

Щороку, відколи я висвітлюю політику ЄС, блок обіцяє відігравати більшу роль на світовій арені, але коли справа доходить до Трампа, він виглядає відверто слабким.

Наприкінці минулого року ЄС не виконав обіцянку фінансово підтримати Україну, використовуючи російські державні активи, заморожені в ЄС. Вони знайшли гроші іншими способами, але критики кажуть, що блок публічно не зміг надіслати потенційно сильний сигнал як Москві, так і адміністрації Трампа, яка неодноразово називала блок слабким.

В іншій сфері, де ЄС довго позиціонував себе на міжнародному рівні – як величезна торговельна держава, він знову вирішив поступитися Трампу.

Коли той минулого року запровадив 15% тарифи на товари ЄС, блок проковтнув свою гордість і пообіцяв не вживати заходів у відповідь, кажуть інсайдери, бо боявся втратити підтримку США, на яку цей континент покладається у сфері безпеки та оборони.

Підпис до фото, Один чиновник ЄС сказав: “Уся ця ситуація лише вкотре підкреслила фундаментальну слабкість Європи перед Трампом”А тепер є ще й Гренландія та Данія – країни ЄС глибоко розділені у своєму ставленні до адміністрації Трампа і, відповідно, до того, наскільки вони готові ризикувати заради Копенгагена.

Як наслідок, Джуліанна Сміт, посол США в НАТО до переобрання Трампа президентом, сказала мені, що ця ситуація “ризикує розпадом ЄС”, а також є екзистенційною дилемою для НАТО.

“Європа повинна серйозно ставитися до президента Трампа та його команди, коли вони говорять про “отримання” Гренландії”, — сказала мені Джуліанна Сміт.

“Це означає робити більше, ніж просто закликати до стриманості. Провідні держави Європи можуть захотіти розпочати планування на випадок надзвичайних ситуацій, розглянути, як вони можуть найкраще використати [міжнародні зустрічі, такі як] майбутня Мюнхенська конференція з безпеки та Давос, де будуть присутні високопосадовці США, а також розглянути сміливі та інноваційні ідеї, такі як нові оборонні пакти”.

Договори НАТО не розрізняють напад на союзника з боку зовнішніх країн чи з боку іншого союзника НАТО, але існує розуміння того, що стаття 5 альянсу, яку називають пунктом “один за всіх і всі за одного”, не застосовується до нападу однієї країни НАТО на іншу.

Візьмемо, наприклад, конфлікт між державами-членами Туреччиною та Грецією через Кіпр. Найгірше насильство сталося в 1974 році, коли Туреччина вторглася. НАТО не втрутилося, але його найвпливовіший член, США, допоміг у посередництві.

Підпис до фото, ЄС не виконав обіцянку фінансово підтримати Україну, використовуючи заморожені в ЄС державні активи РосіїЯкщо повернутися до географії, Данія є одним із менших союзників НАТО, хоча й дуже активним. США є найбільшим і найпотужнішим членом НАТО. Безумовно.

І тому глибоку нервозність у Європі зараз можна намацати пальцями.

Великі європейські держави, можливо, й опублікували спільну заяву, підкресливши роль НАТО як форум для обговорення безпеки Арктики та наполягаючи на тому, що лише Данія та Гренландія можуть вирішувати майбутнє островів. Але як далеко насправді зайдуть Велика Британія, Франція, Німеччина та інші, щоб гарантувати цей суверенітет?

“Ніхто не збирається воювати зі Сполученими Штатами військово через майбутнє Гренландії”, – упевнено сказав заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер в інтерв’ю CNN у понеділок.

Каміль Гранде з Європейського комітету з міжнародних відносин (ECFR) розповів мені, що напруженість навколо Гренландії вказує “на необхідність для європейців зменшити залежність від США у сфері безпеки та говорити одним голосом”.

Минулого літа Трамп змусив усіх союзників НАТО, за винятком Іспанії, зобов’язатися значно збільшити витрати на власну оборону.

Але Європа все ще сильно залежить від США в багатьох сферах, включно із збором розвідувальних даних, командуванням та управлінням, а також повітряні можливості. Вашингтон добре це усвідомлює.

Інсайдери НАТО кажуть, що зараз, навіть на закритих зустрічах, європейські держави-члени альянсу навряд чи можуть змусити себе замислитися про те, що може статися, якщо Вашингтон втрутиться у Гренландію військово.

Можливо, їм доведеться це зробити.