Джерело: sylapravdy.com
Про це 7 січня 2026 року з повідомлення повідомила завершити досудове розслідування САП.
Правоохоронці повідомили про підозру судді Рожищенського районного суду Івану Сілічу в липні 2025 року. Вони стверджують, що голова суду зі спільником нібито підбурили волинянку дати хабар одному з суддів за ухвалення «потрібного» рішення у цивільній справі. Хоча із представником Феміди змовники ділитися не планували, а ухвалене ним рішення було і так на користь особи.
Після повідомлення про підозру, в серпні минулого року, Вища рада правосуддя відсторонила Сіліча від обов’язків.
Нині ж САП деталізує, що корупційна змова виникла через цивільну справу про поділ майна подружжя. При цьому голова суду через посередника розповідав представнику позивача відомості про хід судового розгляду цієї справи, які дізнавався завдяки службовому становищу.
«Після отримання під контролем правоохоронних органів відповідних коштів голова суду та посередник заволоділи ними та розподілили між собою», – повідомила САП.
За версією правоохоронців, підозрювані, аби приховати злочин, одну частину хабаря обміняли у пункті обміну валют, а іншу – у знайомого. Викриття злочину відбувалось детективами НАБУ спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.
Отож суддю судитимуть за підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 ККУ).
51-річного Івана Сіліча обрали головою Рожищенського районного суду у квітні 2024-го. До того він уже очолював цю установу з 2011 року упродовж 4 термінів поспіль. Як пізніше пояснював суддя, у той час це не суперечило законодавству, яке змінювалося і було чинним саме на час кожного обрання його головою суду.
У 2019 році Громадська рада доброчесності надала висновок про невідповідність судді Сіліча критеріям доброчесності та професійної етики. У висновку Ради зазначено, зокрема, що суддя ухвалював рішення на користь певної особи, допускав судову тяганину, що призвело до порушення строків розгляду справи, допускав вибірковий підхід до вирішення справ, де йшлося про притягнення водіїв до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та безпідставно не задекларував майно, яке належало його дружині та дочкам. Після пояснень Сіліча Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала його таким, що відповідає займаній посаді.
Також відомо, що Іван Сіліч у перший рік повномасштабного вторгнення, у 2022 році, був у списку суддів, які отримували найвищу зарплатню. Був він і серед тих своїх колег, хто відсуджував виплати, які держава зекономила під час пандемії коронавірусу.
Згідно з декларацією про доходи за 2024 рік, голова суду Іван Сіліч заробив понад 1,5 мільйона гривень. Станом на липень 2025-го він заробив близько 234 тисяч гривень. За декларацією, він має 400 тисяч гривень у готівці. Місцем проживання вказав село Зміїнець під Луцьком, тамтешній будинок на 128 квадратів належить дружині. З автівок у його сім’ї Infiniti QX60 2016 року випуску та VOLVO XC90 2010-го. Машини належать дружині і дочці, а суддя ними лиш користується. У дружини в Зміїнці також є ділянка на 12 та три – на 10 соток, а також СТО та господарська будівля.
Раніше «Сила правди» повідомляла, що суд у Луцьку виправдав керівника обласного патологоанатомічного бюро: справу про «відкат» визнали провокацією.
