Чому дедалі більше жінок заморожують яйцеклітини вже з 20 років

Підпис до фото, Ліббі Вілсон зняла значну частину своїх пенсійних заощаджень, щоб заморозити яйцеклітини

• • Author, Кейт Бові
  • Role, Кореспондентка ВВС з питань здоровʼя
• 13 хвилин(и) тому

“Я не усвідомлювала, який тиск відчувала під час побачень, аж поки не заморозила свої яйцеклітини – і цей тягар з мене впав”, – каже Ліббі Вілсон, яка зробила це у 25 років.

Вона є однією з дедалі більшої кількості жінок віком після 20-ти років – представниць покоління Z, – які намагаються зберегти фертильність через невизначеність у стосунках і бажання насолоджуватися свободою без дедлайну, пов’язаного зі зниженням фертильності.

З віком у жінок зменшується кількість і якість яйцеклітин, що може ускладнювати зачаття.

Із початку 2000-х років заморожування яйцеклітин з немедичних причин стрімко набрало популярності, найбільше – серед жінок після 30-ти років. Але тепер до цього зростання долучаються й молодші жінки.

Процедура доступна в усьому світі, але правила різняться. У Китаї самотнім жінкам не дозволено заморожувати яйцеклітини з немедичних причин, також заморожування яйцеклітин без медичних показань наразі заборонене, зокрема, в Угорщині та Австрії.

У Великій Британії кількість циклів заморожування яйцеклітин, завершених жінками віком 18-24 роки, за чотири роки зросла на 46%, свідчать останні дані Управління з питань фертилізації та ембріології людини (HFEA).

У період між 2019 і 2023 роками цей показник зріс зі 196 до 287 циклів, тоді як серед жінок віком 30-34 роки кількість циклів зросла з 505 до 2 012.

Однак успіх аж ніяк не гарантований, і лікарі застерігають, що ймовірність того, що заморожена яйцеклітина приведе до народження дитини, є досить низькою.

Підпис до фото, Настя Свон пройшла процедуру усього в 24 роки“На ринку знайомств – суцільний хаос”

25-річна Настя Свон, яка вже вісім років живе у США, заморозила свої яйцеклітини торік.

Вона каже, що усвідомлює, що ще молода, але вже досить довгий час перебуває без стосунків і точно знає, що хоче бути матір’ю.

“Я дуже обережно підходжу до вибору людини, з якою хочу будувати життя. А на ринку знайомств – суцільний хаос”, – каже вона.

Настя розповідає, що коли повідомила батькові про своє рішення, він “буквально розсміявся”, сказавши їй: “просто живи своїм життям, ти ж така молода”.

Зрештою родина підтримала її.

Хоча відбувся “зсув парадигми” в обізнаності жінок, подібні реакції все ж можуть їх відлякувати, каже Гітанджалі Банерджі, засновниця індійської платформи підтримки фертильності Fertility Dost.

“Зворотний зв’язок, який ми отримуємо, такий: ‘боже мій, моя родина навіть не розуміє мою кар’єру… як же вони, в біса, зрозуміють заморожування яйцеклітин?'” – каже вона.

Її пацієнтки також турбуються про думку майбутнього партнера та родичів з його боку, особливо якщо шлюб укладатиметься за домовленістю, оскільки навколо лікування фертильності, за її словами, “існує табу”.

Діагноз полікистоз як “рушійна сила”

Ліббі з Австралії має синдром полікистозних яєчників (СПКЯ) – гормональний розлад, який може призводити до проблем із фертильністю та вражає приблизно одну з десяти жінок у світі.

“Це безумовно стало для мене рушійною силою, щоб серйозно замислитися над заморожуванням яйцеклітин”, – каже вона.

За словами докторки Зейнеп Гюртін, викладачки жіночого здоров’я в Університетському коледжі Лондона та членкині HFEA, більшість молодших жінок заморожують яйцеклітини з медичних причин, наприклад перед лікуванням раку.

Зростання також відображає більшу обізнаність молодих жінок про такі стани, як первинна недостатність яєчників, коли яєчники припиняють нормально функціонувати до 40 років, або ендометріоз, за якого клітини, подібні до клітин слизової оболонки матки, розростаються в інших частинах тіла.

Жінки також отримують ширший доступ до технологій оцінки фертильності, зокрема до тестів на антимюлерів гормон (AMГ). Ці аналізи крові показують кількість яйцеклітин, що залишилися в яєчниках, і доступні в усьому світі, зокрема й в Україні.

Але пацієнтки іноді сприймають їх як “табель успішності з фертильності”, а не як лише один невеликий фрагмент загальної картини, каже Банерджі.

Цей тест не вимірює якість яйцеклітин і не передбачає, наскільки легко може відбутися природне зачаття, а дослідження показали, що деякі тести дають неточні результати.

Підпис до фото, Коли Мора вирішила заморозити яйцеклітини у 26 років, вона думала, що процес буде простимФінансування за рахунок пенсійних заощаджень

Вартість лікування також може бути серйозною перешкодою – ціни різняться, але сам процес заморожування може коштувати тисячі, а зберігання передбачає значні додаткові витрати.

За 11 000 австралійських доларів (7 400 доларів США) за процедуру та близько 50 австралійських доларів (34 долари США) щомісяця за зберігання Ліббі визнає, що фінансовий тягар був “досить значним для студентки”.

Вона зняла ці кошти зі своїх пенсійних накопичень, відомих в Австралії як superannuation, але не шкодує про рішення.

“Від цього може залежати, чи матиму я дітей, чи ні”, – каже вона.

Інші жінки виявили, що процедура була значно складнішою, ніж вони очікували. Мора Монако з Аргентини вирішила заморозити яйцеклітини у 26 років за порадою подруги.

“Мій лікар сказав: ‘у тебе все вийде чудово, тобі 26, це найкращий вік для цього’, – згадує вона. – Але в моєму випадку це виявилося не так”.

У Мори був низький оваріальний резерв, і їй було важко отримати хоча б якісь яйцеклітини. Це було спустошливо, каже вона.

Коли людина вирішує мати дитину, заморожені яйцеклітини можна розморозити й використати в програмах лікування безпліддя, наприклад під час екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Але жоден етап цього процесу не є гарантованим, застерігає докторка Гюртін з HFEA.

На успіх впливає багато чинників, зокрема вік, стан здоров’я, кількість яйцеклітин, які вдалося заморозити й згодом розморозити, а також якість сперми.

Показники успішності складно підрахувати, оскільки на сьогодні більшість жінок ще не скористалися своїми замороженими яйцеклітинами. Але згідно з даними HFEA за 2016 рік, лише 18% циклів заморожування яйцеклітин того року завершилися народженням дитини.

HFEA більше не збирає дані про успішність, оскільки не може надійно пов’язати вік жінки на момент заморожування яйцеклітин з віком, у якому вона проходила лікування, а отже, такі показники були б завищеними.

Управління зазначає, що шанси дещо нижчі, ніж при ЕКЗ, коли свіжі яйцеклітини забирають з яєчників жінки, запліднюють спермою, а потім імплантують. Успішність ЕКЗ може коливатися від 5% до 35% за один цикл залежно від віку пацієнтки.

“Найважливіше, щоб будь-яка жінка, яка розглядає заморожування яйцеклітин, мала інформацію про показники успішності, розуміла, що заморожування яйцеклітин не є гарантією, і володіла повною інформацією про потенційні ризики та побічні ефекти”, – каже докторка Гюртін.

До них належать порушення настрою, здуття живота, головний біль від гормональних ін’єкцій, спазми після забору яйцеклітин, а також рідкісний, але серйозний ризик синдрому гіперстимуляції яєчників, який може спричинити сильний біль, швидке збільшення ваги та утворення тромбів.

Загалом після трьох циклів забору Мора заморозила дев’ять яйцеклітин. “Я знаю, що зробила принаймні все, що могла, щоб зберегти свої яйцеклітини”, – каже вона.

Усі три жінки, які спілкувалися з BBC, поділилися своїми історіями в TikTok, зібравши мільйони переглядів.

“Було тисячі повідомлень із подяками за те, що я поділилася цією історією, [у яких писали: я збираюся запитати про це свого лікаря”, – каже Мора.

Втім, докторка Гюртін вважає, що дуже молодим жінкам, імовірно, не варто хвилюватися.

“Я вважаю, що жінкам до 24 років насправді не потрібно думати про заморожування яйцеклітин. У вас ще дуже багато часу”, – каже вона.