Джерело: www.radiosvoboda.org
«Дебют» був 2024-го: ракета середньої дальності, удар якої Володимир Путін порівнював з падінням метеорита, приземлилася у Дніпрі. Шкода була обмеженою, оскільки боєголовки не містили вибухівки. Використання «Орєшніка», здатного нести ядерну зброю, Путін тоді назвав відповіддю на дозвіл США й Британії Україні бити по цілях в російській «глибинці».
Зараз «Орєшнік» приземлився значно ближче до кордону з ЄС і НАТО: у Львові. Мер міста Андрій Садовий заявляє про руйнування «об’єкту критичної інфраструктури», не уточнюючи, якого саме.
Міноборони Росії каже про шкоду виробництву дронів. Associated Press звертає також увагу на той факт, що через цей регіон, який межує з Польщею, Україні надходить іноземна військова допомога.
СБУ продемонструвала уламки «Орєшніка», яким РФ атакувала Львівщину, 9 січня 2026 року
Навіщо «Орєшнік»Міноборони Росії пояснило запуск «Орєшніка» відповіддю на буцімто спробу України атакувати резиденцію російського президента на Валдаї в ніч проти 29 грудня, якої, кажуть і в Києві, й у США, насправді не було.
«Я не вірю, що цей удар був», – сказав 5 січня журналістам Дональд Трамп.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга назвав абсурдом відсилку Росії до начебто атаки на резиденцію Путіна, й назвав застосування «Орєшніка» випробуванням для трансатлантичної спільноти, яку закликав відреагувати.
«Потрібні більш рішучі кроки проти російського танкерного флоту – і США мають рацію, вживаючи тут заходів – а також проти нафтових доходів, схем та активів Росії… Закликаємо всі відповідальні держави та міжнародні організації негайно викрити російську брехню та посилити тиск на агресора», – написав Сибіга в Х.
Володимир Зеленський уточнив, що очікує на «чітку реакцію» насамперед від Сполучених Штатів, і анонсував контакти з партнерами «на всіх рівнях» після атаки балістикою.
«Росія повинна отримувати сигнали, що це її обов’язок – зосередитись на дипломатії, та відчувати наслідки щоразу, коли знов зосереджується на вбивствах та руйнації інфраструктури. Також сьогоднішній удар максимально гучно нагадує всім нашим партнерам, що підтримка ППО для України – це постійний пріоритет», – написав в Х український президент.
Реакція ЄСВикористання «Орєшніка» топдипломатка ЄС Кая Каллас розцінила як попередження Європі й США про те, що Володимир Путін не прагне завершення війни проти України. Посадовиця закликала до посилення антиросійських санкцій на тлі «явної ескалації проти України».
«Путін не хоче миру, відповідь Росії на дипломатію – це ще більше ракет та руйнувань. Ця смертельна схема повторюваних масштабних російських ударів повторюватиметься, доки ми не допоможемо Україні її розірвати… Країни ЄС повинні глибше зануритися у свої запаси протиповітряної оборони та негайно виконати свої зобов’язання», – написала в Х Каллас.
Високий представник ЄС Кая Каллас спілкується з пресою після прибуття на засідання Європейської ради в Брюсселі, Бельгія, 23 жовтня 2025 року
Очільник МЗС Естонії Маргус Тсахкна пов’язав атаку з подіями у Венесуелі, а також – розробкою гарантій безпеки для України Європою і США, щоб «змусили Путіна нервувати».
«Росія залишається на своєму старому шляху. Вона не прагне миру і не відмовилася від своєї мети знищити Україну. Висновок лише один. Щоб змусити Росію змінити курс, міжнародний політичний та економічний тиск має бути максимально посилений і зроблений нестерпним», – написав в Х Тсахкна.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс обурився використанням Росією фейків про буцімто атаку на резиденцію Путіна, щоб «виправдати геноцидальні удари по Україні».
«Використання балістичної ракети «Орєшник» проти газового сховища у Львівській області – це не що інше, як цинічний плювок в обличчя всім, хто прагне миру… Час вжити серйозних заходів, щоб раз і назавжди зламати російську військову машину», – наголосив в Х литовський топдипломат.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен звернула увагу на сильний обстріл Києва, що залишили значну частину багатоквартирних будинків без опалення. Посадовиця повторила заклик до припинення вогню і запевнила Україну в підтримці з боку своєї країни.
«У Фінляндії, як і в інших місцях із суворими зимами, ми знаємо, що може означати сильний холод. Це може бути питанням життя чи смерті. Ці удари є нагадуванням про повне зневажання Росією людських життів. Напади на цивільне населення є і залишаються воєнним злочином», – зауважила в Х Валтонен.
Президентка Молдови, країни-кандидата на вступ до ЄС, Мая Санду констатувала наближення війни до Європи.
«Ми рішуче засуджуємо запуск Росією ракети «Орєшник» проти України, яка вразила енергетичну інфраструктуру та цивільні будинки. Цей акт терору має на меті залякати Україну та її партнерів», – ідеться в публікації Санду на Х.
Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні висловила 9 січня думку, що Європі варто говорити з Путіним про завершення війни проти України, тим самим підтримавши президента Франції.
«Вважаю, що настав час для Європи говорити з Росією, інакше наш вплив буде обмеженим. Але питання, хто має це робити. Ми не маємо діяти хаотично», – зазначила очільниця італійського уряду, не коментуючи окремо відсутність, як вважає багато хто, волі в очільника Кремля до переговорів.
Президент України Володимир Зеленський потискає руку прем’єрці Італії Джорджі Мелоні в палаці Кіджі в Римі, Італія, 9 грудня 2025 року
Висновки світових ЗМІThe New York Times пише про «зловісне попередження президента Росії Володимира Путіна на тлі активізації переговорів під керівництвом США щодо припинення війни».
Видання звертає увагу на геополітичне тло удару «Орєшніком»: Україна відхилила вимоги Росії вийти з Донбасу, США усунули союзника Росії Ніколаса Мадуро від керівництва Венесуелою, а також – захопили у водах Атлантики танкер під російським прапором, що перевозив нафту в обхід санкцій.
«Цього разу (порівняно з 2024 роком – ред.) вибухи… сталися значно ближче до кордону з Польщею. Польща є членом НАТО та Європейського Союзу, що свідчить про можливий намір сигналізувати про більш неминучу загрозу», – резюмує NYT.
The Washington Post вбачає в застосуванні «Орєшника» «грізне нагадування світові про величезний ядерний арсенал Москви в момент, коли мирний план, який просуває президент США Дональд Трамп, здається, дає збій».
Висновок, що мирний план стикається з перешкодами з боку РФ, видання зробило того, як російське МЗС розкритикувало плани Заходу розмістити іноземні війська на території України як частину післявоєнних гарантій її безпеки.
«Розміщення на території України військових підрозділів, військових об’єктів, складів та іншої інфраструктури західних країн буде кваліфікуватися як іноземна інтервенція, яка несе пряму загрозу безпеці не тільки Росії, але й інших країн Європи…
Усі такі підрозділи й об’єкти будуть розглядатися як законні бойові цілі Збройних сил РФ», – заявили 8 січня в російському зовнішньополітичному відомстві.
Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр Великої Британії Кір Стармер на полях саміту «Коаліції охочих» у Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 6 січня 2026 року
The Guardian також звертає увагу на можливість зв’язку між застосуванням «Орєшника» і дипломатичними досягненнями цього тижня.
«Запуск «Орєшника» став завершенням тижня, протягом якого Україна та її європейські союзники заявили про значний прогрес у планах щодо післявоєнних гарантій безпеки», – пишуть журналісти видання.
The Associated Press виділяє ще одну деталь, що може стати потенційним поворотним моментом у мирній дипломатії, а відтак – могла зіграти роль в ухваленні рішення щодо запуску гіперзвукової балістичної ракети по заходу України.
«Це також відбувається на тлі того, як президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що він підтримує пакет жорстких санкцій, спрямованих на економічне паралізування Москви», – наголошує видання.
Президент США Дональд Трамп разом із міністром торгівлі Говардом Лутніком та сенатором Ліндсі Гремом (республіканець від Південної Кароліни) спілкується з журналістами на борту літака Air Force One, США, 4 січня 2026 року
Військовий оглядач російської служби BBС Павло Аксьонов пов’язує запуск ракети насамперед із захопленням танкера «Марінера» в Атлантиці й зауважує, що, попри застосування в Україні, меседж був розрахований насамперед на західну аудиторію.
«Ця зброя є частиною системи ядерного стримування, і її демонстрація в бойових умовах не може не бути сигналом для західноєвропейських країн та США… «Орєшник» потенційно може бути застосований по будь-яких цілях у Європі, зокрема – американських. Ця ракета середнього радіусу дії – серйозна та небезпечна зброя. Через малий підльотний й час, а також гіперзвукову швидкість, з якою боєголовки летять до мети, її дуже важко збити», – констатує Аксьонов.
Видання Axios із посиланням на поінформоване джерело розповіло, що після саміту «Коаліції охочих» у Парижі спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися там із Кирилом Дмитрієвим, якому передали погоджений з Україною проєкт мирного плану для подальшого ознайомлення з ним Володимира Путіна. У Кремлі офіційних коментарів із цього приводу не давали.
Атака «Орєшником» відбулася вже після цієї зустрічі.
