Комахи – поживна та екологічна їжа. Чому люди не хочуть їх їсти

• • Author, Райлі Фаррелл
  • Role, BBC Future
• 22 хвилин(и) тому

Комахи є поживним та екологічним джерелом білка. Чому ж ми так гидливо ставимося до їхнього споживання?

Від протеїнового попкорну від Кардашʼян до трендів у TikTok із подрібненим кисломолочним сиром і курячими смузі – люди йдуть на крайнощі, щоб споживати більше білка.

Як показав аналіз BBC, у світі інтерес до пошукового запиту “білок” (protein) за останнє десятиліття зріс на 213%. За даними Google, у 2025 році він досяг історичного максимуму. Водночас одне джерело білка залишається майже повністю поза західними раціонами: комахи.

Комахи є поживним джерелом білка й базовою їжею в багатьох регіонах світу, зокрема в Африці, Азії, Латинській Америці та Океанії.

То що ж заважає решті світу їсти комах?

Для багатьох сама думка про це викликає огиду. Деякі їстівні комахи вже отримали дозвіл на продаж від Європейського органу з безпеки харчових продуктів, однак, згідно зі звітом Європейської організації споживачів за 2020 рік, лише кожен десятий європеєць погодився б замінити мʼясо комахами.

Серед споживачів у Західній Європі головною причиною уникання комах називають огиду – поряд із культурними нормами, харчовою неофобією та побоюваннями щодо безпеки.

Експерти кажуть, що якщо жителі США та Європи зможуть подолати відразу, їстівні комахи можуть революціонізувати продовольчі системи і стати частиною кліматично дружнього розв’язання проблеми світового голоду.

За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ), близько 2,33 мільярда людей стикаються з нестачею продовольства. Комахи могли б допомогти розв’язувати цю проблему.

Комахи насичені поживними речовинами й потребують менше ресурсів, ніж традиційне тваринництво, тому є екологічною альтернативою мʼясу.

“Якщо подивитися на білок у перерахунку на кілограм, комахи є дуже екологічно сталими”, — каже Джессіка Фанзо, директорка ініціативи Food for Humanity при Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

Вони потребують менше енергії та ресурсів, таких як земля, вода і корми, ніж яловичина чи птиця, додає Фанзо.

Візьмімо, наприклад, стейк. Яловичина є значним джерелом викидів парникових газів, зокрема метану – потужного парникового газу короткочасної дії, який упродовж 20-річного періоду приблизно у 80 разів шкідливіший за вуглекислий газ (CO2).

Тваринництво також є головним чинником тропічної вирубки лісів і споживає значні обсяги води. Їстівні комахи мають значно нижчий вуглецевий слід, ніж такі тварини, як велика рогата худоба чи вівці.

Але огида – надзвичайно сильна емоція. Вона еволюціонувала як механізм виживання – інстинктивний сигнал тривоги щодо потенційної загрози. Водночас це й набута реакція, сформована культурними нормами. Коли інстинкт і виховання діють разом, подолати відразу стає складно.

“Реакція огиди дуже сильна”, – каже Девід Пісарро, професор психології Корнелльського університету в Нью-Йорку.

Його дослідження припускають, що чутливість до огиди впливає на моральні судження.

“Огида тісно повʼязана з нашим уявленням про чистоту”, – каже Пісарро, результати якого свідчать, що люди з вищою чутливістю до огиди частіше дотримуються традиційних поглядів.

“Існує загальна настороженість до новизни, яка зазвичай корелює з консервативними установками”, – пояснює він.

“У якийсь момент у майбутньому ми будемо споживати більше комах, – каже Пісарро. – Питання в тому, як нам до цього дійти?”

Фанзо зазначає, що харчові норми є довільними.

“Яйця – це доволі дивна їжа, – каже вона. – Чому ми їмо яйця? Чому ми вирішили, що їсти яйця – це нормально, а їсти цвіркунів – ні?”

Підпис до фото, Їстівні комахи мають значно нижчий вуглецевий слід, ніж велика рогата худоба чи вівціОднією з причин відрази є те, що комах зазвичай їдять цілком – з лапками, очима і всім іншим. Це нагадує споживачам, що їхня їжа колись була живою. В індустріалізованих харчових системах люди часто відірвані від походження мʼяса.

“Ви не впізнаєте тварину у своїй їжі”, – каже Антоніу Роша Бісконсін-Жуніор, професор харчових наук Федерального інституту освіти, науки і технологій у Рондонії, Бразилія.

Зменшення споживання мʼяса – це не лише пошук сталого джерела білка, каже Крамметт. Йдеться про пропозицію альтернативи, що відповідала б сенсорній привабливості мʼяса та культурній звичності, яка й робить комах важкими для сприйняття в США.

“Буде складно змусити американців їсти бургери з цвіркунами”, – додає він.

Водночас один економічний прогноз 2022 року передбачає, що ринкова вартість їстівних комах у США 2032 року зросте на 450%.

Для Бісконсін-Жуніора ентомофагія – споживання комах – є і професійною, і особистою справою. Він виріс в амазонському регіоні Бразилії, де їв “гонго” – личинки жуків, що мешкають усередині кокосів, – місцевий делікатес.

“Ми з друзями ходили в джунглі, розкривали кокоси, і якщо всередині були личинки, ми їх їли, – згадує він. – На смак вони солодкі, трохи як кокос”.

“Багато хто асоціює комах із хворобами. Ці асоціації стають емоцією – огидою. Коли ви бачите комаху, ви відчуваєте огиду”, – каже Антоніу Роша Бісконсін-Жуніор.

Підпис до фото, У багатьох країнах, наприклад у Мексиці, комахи є популярною їжеюДослідження Бісконсін-Жуніора в Бразилії виявляє три головні барʼєри для комерційного виробництва і споживання їстівних комах: законодавство, ціна та огида.

Перші два є структурними й повʼязані з новим регулюванням та економічними ланцюгами постачання. Інфраструктура для масового виробництва і розповсюдження їстівних комах у західних країнах, зокрема й у Бразилії, все ще формується. Але останній барʼєр є психологічним і повʼязаний із культурними конотаціями.

Фанзо погоджується, що відраза не є ірраціональною. Перешкоди включають культурні норми, негативні асоціації та виклики харчових систем.

“Чи вважаю я, що всі повинні їсти комах? Ні, – каже вона. – Але я думаю, що існує спосіб робити все це трохи краще, не жертвуючи надто багато”.

Оскільки комах зазвичай споживають цілком, вони також є повноцінним білком, каже Бісконсін-Жуніор. Комахи можуть забезпечувати організм незамінними амінокислотами, які необхідні для розвитку і відновлення тканин. Продукти з “повноцінними білками” містять усі девʼять незамінних амінокислот, які людський організм не здатен синтезувати самостійно.

Люди молодші за 39 років, за словами Бісконсін-Жуніора, загалом охочіше готові споживати комах. Наступне покоління може розглядати їх як їстівну альтернативу.

“Діти ще не сприймають комах як щось огидне, тож можуть гратися з тарганами без почуття відрази, – каже він. – Допитливість тут надзвичайно важлива”.

Більшість культур нормалізують невеликий набір продуктів тваринного походження, а решту вважають “огидними”.

“Ця вибірковість показує, наскільки ми адаптивні”, – каже Пісарро. Звикання, додає він, може зменшити відразу.

Деякі експерти пропонують своєрідну “публічну експозиційну терапію” для подолання огиди. Тобто споживачі мають бачити їстівних комах на ринку і спостерігати, як інші люди їх споживають.

Така експозиція може змінити уявлення про норму і зменшити відчуття соціальної девіації. Нещодавні дослідження показують, що хоча огида знижує бажання їсти та кількість спожитого, вона не впливає на фактичну приємність смаку, що дає можливості для просування нових екологічних продуктів, таких як комахи.

Втім, Крамметт застерігає від сприйняття їстівних комах як універсального рішення.

“Огида до комах є набутою – і її можна позбутися, – каже він. – Але нереалістично очікувати, що комахи стануть основною заміною мʼяса в західних раціонах”.

Дослідження 2025 року показало, що більшість вирощених комах використовують як корм для тварин, а не для харчування людей. Навіть коли комах додають до продуктів, вони рідко замінюють мʼясо. А оскільки їх часто годують тими самими зерновими, що й худобу, вирощування комах може бути неефективним.

Натомість Крамметт звертає увагу на План дій Данії щодо рослинних продуктів 2023 року як на більш практичну модель, яка просуває рослинні раціони через міжсекторальну співпрацю.

“Рослинні замінники мʼяса не викликають такої ж огиди, як комахи”, – додає він.

“Як нам одночасно розвʼязати обидві проблеми – брак продовольства і зміну клімату? Існує цілий спектр рішень та інструментів. Комахи можуть бути лише однією з його складових”, – каже Фанзо.

Підписуйтеся на нас у соцмережах