“Чому я обіймаю вбивцю мого сина на сцені”

Підпис до фото, Джоан Скаурфілд пробачила чоловікові, чий один-єдиний удар спричинив смерть її сина

• • Author, Джеремі Болл
  • Role, ВВС
• 3 хвилин(и) тому

Джоан Скаурфілд розуміє, чому людям здається дивним бачити, як вона обіймає чоловіка, який спричинив смерть її сина.

Джеймс Годжкінсон так і не оговтався від серйозної черепно-мозкової травми після того, як його збили з ніг ударом у Ноттінгемі.

Тепер його мати, медсестра з Дербі, разом із чоловіком, який завдав того єдиного смертоносного удару в 2011 році, веде просвітницьку кампанію.

Її історія про прощення перед обличчям нищівної трагедії перетворилася на театральну постановку, квитки на яку розкуповують у Лондоні та Нью-Йорку.

Підпис до фото, Син Джоан, 28-річний Джеймс Годжкінсон проходив підготовку, щоб стати парамедиком, у СаутгемптоніДжоан розповідає, що Джеймс, якому було 28 мріяв працювати парамедиком у службі швидкої допомоги та захоплювався екстремальними видами спорту, зокрема вейкбордингом.

“Його жага адреналіну дуже мене турбувала – люди казали: ‘Ми влаштуємо благодійний забіг’, а він виходив на старт у костюмі сумоїста”, – згадує Джоан.

Джеймс загинув після того, як пішов дивитися крикет у карнавальному вбранні, коли збірна Англії грала тестовий матч на стадіоні Trent Bridge у липні 2011 року.

Його компанія вирушила до бару в центрі міста, де п’яний незнайомець зірвав із когось із них піратський капелюх.

У хаосі, що виник після цього, Джеймса вдарили кулаком – і через дев’ять днів він помер.

Джейкоб Данн, якому тоді було 19 років, із району The Meadows у Ноттінгемі, визнав себе винним у ненавмисному вбивстві в Коронному суді Ноттінгема.

У листопаді 2011 року його засудили до 30 місяців ув’язнення в установі для молодих правопорушників.

“Людям давали більші строки за крадіжку телевізора, і все, що ти чуєш, – ‘бо в них був умисел'”, – каже Джоан.

“Я думала, що життя Джеймса було варте більшого… яку справедливість отримав Джеймс?” – додає вона.

Підпис до фото, Джеймс Годжкінсон помер від травми голови після одного ударуАле через 14 років Джоан називає Джейкоба другом й іноді зустрічається з ним за обідом або кавою.

Вони об’єднали зусилля, щоб привернути увагу до небезпеки нападів “одного удару” – і до переваг так званого відновного правосуддя.

Відновне правосуддя – це добровільна можливість для жертви та правопорушника поділитися тим, як злочин вплинув на їхнє життя. Це може відбуватися особисто, в листуванні або через записані інтерв’ю.

Цей процес дав Джоан та її колишньому чоловікові Девіду змогу написати Джейкобу, поки той ще відбував покарання.

Вони хотіли, щоб він пояснив, чому завдав смертельного удару, який забрав життя їхнього сина.

Підпис до фото, Джейкоб Данн познайомився з Джоан через програму відновного правосуддяДжоан розповідає, що ці листи зрештою привели до нервової особистої зустрічі після звільнення Джейкоба з в’язниці.

“Усе, що я бачила до того, – це поліцейське фото, тож я чекала, що зайде якась зла людина. А до кімнати увійшов вразливий молодий чоловік”, – згадує вона.

Вона каже, що Джейкоб був приголомшений тим, що їй настільки небайдуже, ким він стане в житті.

“Я не хотіла, щоб він знову і знову потрапляв в’язниці, ставав дедалі гіршим, і щоб інші родини проходили через те, через що проходжу я, – каже вона. – Я дбала про нього, бо хотіла, щоб він зупинив насильство”.

Потім Джоан сказала Джейкобу, що пробачає його, і запропонувала надати рекомендацію, щоб допомогти йому змінити життя.

“Він сказав, що вступає до університету заради нас, – каже вона. – А я відповіла: ‘не йди до університету заради нас, якщо йдеш – то заради себе'”.

“У мені більше немає тієї гіркоти, бо я відчуваю, що ми зробили для Джейкоба більше, ніж якби він провів 20 років у в’язниці”, – додає Джоан.

Підпис до фото, Джоан і її колишній чоловік Девід виходили на сцену разом із Джейкобом Данном після показів вистави “Удар”Згодом Джейкоб здобув диплом із кримінології з відзнакою в Nottingham Trent University і видав книжку під назвою “Право і кривда: моя історія провини та спокути” (Right from Wrong: My Story of Guilt and Redemption).

Відзначений нагородами драматург із Ноттінгемширу Джеймс Грем адаптував цю книжку у п’єсу під назвою “Удар”, яку ставлять на сценах Британії та США.

Джоан каже, що їй було дивно бачити, як її роль виконує колишня зірка “Вулиці коронації” Джулі Гесмондгалґ.

“Деякі моменти, очевидно, дуже болючі – сцена з апаратом життєзабезпечення, зустріч із Джейкобом, розмови про Джеймса. Дуже важко чути все це з вуст іншої людини”, – каже вона.

Підпис до фото, Джулі Гесмондгалг, ліворуч, виконує роль Джоан у виставі “Удар”Джоан і Джейкоб також разом виходили на сцену для сесій запитань і відповідей після нещодавніх показів, і вона каже, що людям важко уявити, як вони можуть обіймати одне одного.

“Так і є – але я маю рухатися далі. Я не хотіла, щоб горе мене знищило, і це мій шлях уперед – спробувати витягти з цього щось добре”, – каже Джоан.

“Інші люди з його компанії також змінили своє життя завдяки цьому, тож, напевно, з цього виходить щось добре”, – додає вона.

Тепер Джоан, яка мешкає в Південному Дербіширі, хоче, щоб відновне правосуддя регулярно пропонували жертвам і правопорушникам у справах, пов’язаних із травматичними злочинами, і вона переконана, що її син це схвалив би.

“Я думаю, Джеймс був би зворушений і вражений, бо він завжди хотів допомагати молоді. Для мене це означає, що коло замкнулося”, – каже вона.