Чим «не вгодив» Малюк?

Парламент розглядав питання про відставку Малюка за його відсутності у залі. Спікер Руслан Стефанчук на запитання від народних депутатів відповів, що не знає причин відсутності Малюка.

5 січня Василь Малюк заявив, що йде з посади голови СБУ, але залишається в системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди».

Президент України Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з Малюком, подякував йому «за бойову роботу й запропонував зосередитися саме на такій роботі».

«Має бути більше українських асиметричних операцій проти окупанта й російської держави, більше наших сильних результатів у знищенні ворога. Василь Васильович уміє це найкраще й саме цим продовжить займатись у системі СБУ», – написав він у телеграмі.

Зеленський доручив Василю Малюку зробити напрямок «українських асиметричних операцій найсильнішим у світі».

Малюк очолював спецслужбу з лютого 2023 року. З літа 2022 року Василь Малюк виконував обов’язки голови Служби безпеки України. На наступний день після того, як президент Володимир Зеленський звільнив з цієї посади свого друга дитинства Івана Баканова.

• Які були претензії до Малюка?
• Чому Зеленський відправив його у відставку?
• Чому не призначають нового очільника СБУ5 січня на сайті президента був оприлюднений указ про те, що тимчасово виконувати обов’язки голови Служби безпеки України буде начальник Центру спецоперацій «А» СБУ Євгеній Хмара.Також президент Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким у період дії воєнного стану у разі тимчасової відсутності голови Служби безпеки України тимчасовий виконувач повноважень голови СБУ може бути визначений президентом України.Відповідно до законодавства, голову СБУ призначає і звільняє Верховна Рада за поданням президента.

  ?

• До чого тут атаки на НАБУ і САПДепутати 22 липня підтримали законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, але Зеленський його підписав того ж дня. Ці законодавчі зміни викликали протести в Україні, а також стурбованість з боку західних партнерів.Згодом президент Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Національне антикорупційне бюро позитивно оцінило законопроєкт №13533, поданий президентом. За оцінкою антикорупційних органів, він відновлює усі процесуальні повноваження й гарантії незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Верховна Рада 31 липня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт президента Володимира Зеленського про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Зеленський вже підписав цей документ.

  ?

• І чи могла бути ця відставка помстою Андрія Єрмака, ексочільника Офісу президента України?

Інші кадрові пропозиціїТакож ВР розглянула інші кадрові пропозиції: депутати звільнили міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Його Зеленський бачить новим міністром оборони.

Очікується також призначення нового міністра енергетики: ним може стати експрем’єр Денис Шмигаль, якого цього ж дня відправили у відставку з посади міністра оборони. Втім, відставивши Шмигаля, депутати не змогли його перепризначити.

На що впливає міністр енергетики та чим загрожує його відсутність?

«Багато що залежить від авторитету міністра. Коли він є – це певний сигнал для всіх. Рішення приймаються швидше, люди їх виконують, заступники ведуть переговори із міжнародними партнерами. Все вирішується набагато ефективніше, коли є повноцінний міністр, ніж коли його немає», – сказав в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») Юрій Вітренко, в.о. міністра енергетики України (2020-2021).

Медіа повідомляли, що багато кандидатів відмовились від цієї посади через критичний стан енергосистеми України.

«Стан відповідає ситуації в країні. Триває повномасштабна війна, і енергетика є постійним об’єктом ударів з боку Росії […] Навіть до цього, коли я виконував обов’язки міністра […], українська енергетика була однією з найдорожчих у світі […] Це була дуже корумпована сфера, де було багато інтересів».

• Що трапилося?
• У чому конфлікт?
• І чому Зеленський перетасовує кадри?
• Що означають ці ротації?
• І чи є це наслідком «Міндічгейту10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували список із 7 осіб. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»); Ігор Миронюк («Рокет»), якого представляють як колишнього радника міністра енергетики Германа Галущенка, але в Міненерго це заперечують; виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції. Їх оголосили в розшук.Решта згаданих осіб оприлюднену НАБУ інформацію в межах операції «Мідас» не коментували. Радіо Свобода намагається отримати їхню позицію.37 мільйонів гривень застави за двох фігуранток операції НАБУ «Мідас» – працівниць «бекофісу» з легалізації коштів Лесю Устименко та Людмилу Зоріну – внесла новостворена фірма «Вангар» зі статутним капіталом в одну тисячу гривень. Інша приватна фірма внесла 95 млн застави і за Ігоря Фурсенка, який був виконавчим директором з безпеки «Енергоатома» і, за даними слідства, виконував обов’язки бухгалтера «бекофісу з легалізації коштів». Тепер походження коштів перевірятиме НАБУ.Але найбільшу суму застави суд призначив Ігорю Миронюку – 126 мільйонів гривень. Наразі він досі перебуває під вартою. Апеляційну скаргу його захисту залишили без задоволення.28 листопада стало відомо про проведення обшуку в голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки і який статус має Андрій Єрмак, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, він не перебуває у статусі підозрюваного.Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмаку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій». Сам Єрмак додав, що його обурює «бруд», спрямований проти нього.Радіо Свобода також нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, а потім апеляційним судом, якщо була подана апеляція.»?
• Як усе це вплине на ситуацію з енергетикою?
• І чи вплине?
• До чого готуватися українцям?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: