Солдати РФ втрачають мотивацію наступати: Z-воєнкори скаржаться на нову тактику ЗСУ

Російські Z-воєнкори, які залишилися одними з небагатьох у РФ, хто публічно намагається аналізувати хід війни, почали скаржитися на нову тактику Сил оборони України. За словами одного з них, вона полягає у «грі другим номером». ЗСУ відводять артилерію за межі досяжності російських дронів –але так, щоб гармати діставали до переднього краю оборони української армії. Коли ж російські солдати займають ці позиції, Сили оборони накривають свої колишні позиції артилерією, дронами й використовують дистанційне мінування. Також ЗСУ не дають армії РФ підтягнути своїх операторів дронів – за допомогою локальних наступів українські бійці зберігають «кіл-зону», щоб агресор не дотягнувся до «арти».

«Оскільки ситуація повторюється не один і не два рази, у наших, на всіх рівнях, все менше бажання взагалі наступати, і їх дуже навіть можна зрозуміти – це неминучий обмін пройдених кілометрів на життя, причому життя дуже цінних бійців», – скаржиться Z-воєнкор в одному з постів. Також він звернув увагу на практику «прапоровтиків», внаслідок якої армія Росії не може «подати запит на удари ні артилерією, ані повітряно-космічними силами, ані навіть тими ж дронами», адже там уже начебто російське.

На початку 2026 року головком ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що вперше за час великої війни у грудні 2025 року армія Росії втратила на фронті більше, ніж отримала поповнення. Ймовірно, це стало результатом нової тактики ЗСУ.

• Як змінилася тактика ЗСУ на полі бою?
• Чи може вона завдати армії РФ стільки шкоди, щоб та вже не могла наступати?
• Які ноу-хау використовує російська армія?

Це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) обговорили із офіцером ЗСУ, засновником БО «Мир і Ко» Мирославом Гаєм.

– Мирославе, ця практика Сил оборони України – це напрацьована тактика? Можливо, вона спущена на місцеві підрозділи згори, з Генштабу? Чи це народилося в ході бою?

– Ми постійно застосовуємо різну тактику: відповідно до місцевості, погодних умов та дій противника. Тобто, це не новина, що Україна зараз є такою передовою лабораторією по створенню, вивченню тактичних дій в сучасній війні.

Тактика зазвичай народжується із самого низу. Ми вивчаємо дії противника, вивчаємо свої успішні дії, намагаємося впроваджувати якісь ефективні інструменти, які народилися в інших підрозділах. Наприклад, кожна бригада зараз має свою штатну майстерню дронів і РЕБів. Раніше вони були позаштатними, і ми просто почали копіювати успішний досвід один одного. Так само народжувалися з досвіду тактика боротьби з дронами або контрдиверсійна боротьба проти противника.

Ми обмінюємося успішними і, на жаль, неуспішними прикладами цієї війни, тому що зазвичай такі тактики народжуються після якихось невдач. Тобто, якщо противник досягнув успіху, це все аналізується і потім це дійсно з’являється в методичних матеріалах або рекомендаціях, зокрема, Генерального штабу. І командири між собою такими документами теж обмінюються.

Зараз, за рахунок того, що є старлінки, інтернет і чітка взаємодія на горизонтальному рівні, таких тактик дуже багато. Але, на жаль, немає жодної тактики перемоги остаточної, тому що дії противника (він хитрий, він розумний, не треба його недооцінювати) міняються постійно. Відповідно, постійно змінюється характер дій.

Війна 2014 року колосально відрізнялася від війни 2016-2019 років. А вже якщо говорити про 2022-й, я вам скажу, що багато бійців, які після 2022 року, наприклад, вибули з лав Сил оборони, вони б зараз здивувалися, настільки в 2025-2026 роках разючі зміни щодо застосування дронів, наземних роботизованих комплексів, камер для дистанційного спостереження за мінними полями, СП СП – спостережні пункти, обладнані камерами, тепловізорами, датчиками руху та БПЛА, які працюють без постійної присутності військовихповністю роботизовані. Вони настільки змінилися, що людині, яка прийшла [в армію] в 2022 році і з якоїсь причини мала паузу у війні (наприклад, вибула або звільнилася за станом здоров’я), зараз довелося б повністю перенавчатися заново – тактичні, в першу чергу, взаємодії між підрозділами, застосування засобів.

У нас зараз всюди дуже активно впроваджуються роботизовані системи. Я думаю, що на кінець цього року ви побачите різні результати по застосуванню наземних роботизованих комплексів, тому що вони вже стають масовими. Тому, так, війна змінюється, і Україна на передньому краї всіх новітніх розробок, зокрема і тактичних.

– Мирославе, давайте сформулюємо висновки з цієї тактики. Один із висновків Z-воєнкорів, що у російських солдатів падає мотивація наступати. Напевно, пройшли чутки по підрозділах російської армії, що ти заходиш після бою на українські позиції, і потім тебе накриває «арта», до якої не можуть дотягнутися російські FPV-дрони.

І ще один можливий наслідок – що втрати РФ уже перевищують поповнення. Чи можна говорити, що це ознаки перелому на фронті?

– Я не думаю, що ми зараз прямо можемо говорити про перелом. Але те, що достеменно відомо, – що втрати противника більші, ніж у нас. У нас теж дуже великі [втрати], на жаль, і гинуть люди, але їх більш ніж вполовину менше, ніж у противника. В принципі, Генеральний штаб достатньо адекватно дає [оцінку втрат].

У нас є дронарі, які просто припинили вести рахунок уражених цілей: і живих, і неживих – просто раніше підраховували, а зараз вже ніхто цього не рахує.

Раніше дрон міг оминути єдиного бійця-противника. Звідки з’явилася тактика малих груп? Були одиничні наступи, коли людина самотужки висувається на ваш передній край, намагається там закріпитися і чекати, коли підійде, умовно кажучи, інший загін. Раніше на таку людину могли пожаліти дрон. Зараз ми бачимо, навіть за тими багаточисельними відео, які з’являються в інтернеті, що на одну живу людину можуть витратити дрони одразу декілька підрозділів.

Більше того, зараз настільки поменшало на деяких напрямках цілей, особливо якихось великих. Є багато випадків, коли на одну і ту ж саму ціль претендує декілька підрозділів і відбувається одночасне влучання. Навіть розслідування проводять, а хто ж таки уразив цю ціль, тому що йдуть змагання за «єБали», за які ви можете замовляти додаткові дрони і техніку. Тому підрозділи змагаються, хто ж таки уразив. У нас більшість таких уражень тепер йдуть з додатковим відеопідтвердженням. Тобто ще й окремий дрон запускається, який слідкує за тим, як ви вразили живу силу противника або техніку.

Тому я не думаю, що відбудеться якийсь перелом, але те, що російська армія на цьому етапі втратила будь-які спроможності стратегічного рівня – це правда.

Попри те, що у нас дійсно найбільш жорстока і найбільш страшна війна після Другої світової війни, але я дивлюся в майбутнє не те, щоб з оптимізмом обережним, скажімо так, без паніки, виважено. Тому що і Покровськ досі стоїть. Уже три роки всі обговорюють, кричать, панікують, що Покровськ впаде, а він досі тримається. І Куп’янськ – зовсім не означає, що якщо противник зайшов на вашу територію і захопив якісь будинки, що він може реалізувати ефективний контроль.

– Зараз у пабліках можна побачити відео, на якому російські військові вдягають на себе намети, щоб сховатися від FPV-дронів. Наразі це відео не верифіковане і зараз ми не можемо підтвердити його справжність і встановити локацію…

– Я бачив це відео. Тут є кілька цікавих феноменів. Є ще одне відео, не менш цікаве, де росіяни використовують тварину – коня або мула – і прикріплений до нього на спеціальний такий залізний тримач Starlink. Фактично у них боєць є носієм Starlink. Йому кріплять китайський дешевий телефон з камерою, який через інтернет передає відео з картинкою на своїх командирів. Тобто це такий собі біологічний дрон виходить, якийсь мікс страшний.

Ці намети – це просто погодні умови, настільки важкі, що повзти [військові РФ не в змозі]. Деякі росіяни влітку використовували таку тактику: вони укривалися спеціальними плащами (іноді вони могли бути антитепловізійними) і намагалися повзти. І такий плащ фактично був і укриттям, і засобом маскування, і певним наметом для того, щоб можна було перепочити та спати. І от багато кілометрів вони повзуть по нашій землі, по мінних полях, «на авось» в бік наших сил.

– Ці намети використовують передусім, щоб не було видно з тепловізорів [російських військових]?

– Ні, ці намети [використовують], щоб вони просто не померли від холоду. Ви по землі лізти не можете, ви йдете, вас обдуває холодний вітер. Розвести вогонь, який видно в тепловізорі дрона на десятки кілометрів, при сучасних камерах ви не можете. Взяти хімічний обігрів – дуже важко, його буде видно.

Тобто вони просто мерзнуть і помирають від холоду. І для того, щоб вони могли продовжувати якісь страшні наступальні дії (страшні в першу чергу для самих росіян, бо вони несуть втрати не тільки від того, що їх нищать дронами, артилерією, а й тому, що вони просто елементарно замерзають наживо, отримують шалені обмороження) вигадують отакі намети, в яких вони, бодай, як в будиночку: там де присів, там і присів. Внизу він (намет – ред.) не має ніякого укриття, тобто ви просто на голій землі сидите, але принаймні у вас не задуває так вітром, ви можете в ньому поспати – це імітація туристичного намету.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.