Коні на війні РФ проти України. Чиє «ноу-хау» і до чого тут вбивство (розслідування)

У 2025 році на відео бойових дій в Україні все частіше з’являлися тварини, яких використовували замість техніки – коні, осли та навіть верблюд. Російська служба Радіо Свобода з’ясувала, що один із російських командирів, який знявся у пропагандистському ролику про тренування коней для війни, був засуджений за жорстоке вбивство. Він понад рік переховувався від правоохоронних органів, був затриманий і потрапив на війну РФ проти України з мордовської колонії. Саме його називають автором ідеї повернення в російську армію кінноти.

Зеленим полем мчать коні, у сідлах – озброєні люди. Чути постріли. Це не сцена з фільму про Громадянську війну 1920-х, це тренування російських військових – учасників вторгнення в Україну. Над вершниками кружляють FPV-дрони – так тварин привчають до сучасних бойових дій. «Таке наше донбаське, кавказьке, середньоазійське ноу-хау», – вимовляє російський блогер, «воєнкор» Семен Пегов, який у своїх матеріалах висвітлює офіційну позицію Росії щодо бойових дій в Україні.

Із ним у кадрі – молодий чоловік із сивиною та шевроном батальйону «Сомалі» на куртці. Пегов називає його лише за позивним – «Хан». «Розкажи, як тобі ідея спала на думку», – каже Пегов. «Коли штурмовик штурмує, йому доводиться йти 10, 15, 17 км, ти йдеш в один бік навантажений, тобі ще треба штурмувати. А назад відкотитися – ось коли відкочуєшся, це дуже важко. І думав я дуже довго, як цей момент обійти. І спала на думку ідея ось так, на конях. Вони у нас уже навчені. Карачаївська порода», – розповідає «Хан» і лагідно гладить одного з коней по морді.

Це відео Пегов опублікував наприкінці вересня 2025 року. Тоді про участь російської «кавалерії» у штурмових діях ще ніхто не говорив, хоча коні, осли, мули та навіть верблюди вже використовувалися на фронті в Україні, переважно як в’ючні тварини.

«Обличчя з плаката»: від убивства до пропагандистського фільмуРозповідаючи Пегову про свою ідею повернення кавалерії, «Хан» не вперше став героєм пропагандистського ролика. У 2024 році він став одним із 12 учасників російського проєкту «Обличчя з плаката» – серії коротких фільмів про «подвиги сучасних воїнів».

«Герої нашого часу, (…) їх має знати в обличчя вся країна. Вони – наша гордість. Вони – наше майбутнє», – такими словами ведучий проєкту, співак Родіон Газманов відкриває кожен ролик. Зі стрічки про «Хана» стає відомо, що чоловіка із сивиною насправді звати Рапірхан Ісмаїлов, йому на той момент 39 років, він – лейтенант, командир штурмової роти, «за свої подвиги нагороджений медалями за відвагу, за доблесть, за хоробрість».

«Почалася у нас «СВО»У Росії війну проти України називають «спеціальною воєнною операцією», – розповідає Ісмаїлов у фільмі. – Я бачив дуже багато знайомих, рідних, близьких, які приїжджали в цинковій труні. І зважився у лютому 2023 року приїхати на територію (підконтрольну угрупованню – ред.) «ДНР», підписати добровольцем контракт або в добровольчий батальйон. Якимось дивним чином опинився в батальйоні «Сомалі».

«Хан» промовчав про те, що рішення вирушити на війну добровольцем спало йому на думку, коли він перебував у виправній колонії №5 у Мордовії.

Червневий вечір 2014 року. Расім Баймурзаєв, який гостював у родичів у селі Теміраул у Дагестані, сів за кермо своєї чорної «Лади Гранти» і виїхав із двору. Мати Расіма, зачиняючи за сином ворота, помітила, що за кілька секунд у тому ж напрямку проїхала срібляста «Лада Пріора», за кермом якої був Пейзулла Ісмаїлов, а на пасажирському сидінні – його двоюрідний брат Рапірхан. За кілька хвилин до будинку прибіг односелець і розповів, що машину Расіма обстріляли і він убитий.

Як встановило слідство, Пейзулла та Рапірхан наздогнали Расіма на околиці села. Коли його «Гранта» з якоїсь причини зупинилася, вони вийшли з машини й розстріляли автівку Расіма з обох боків: Пейзулла – з «Калашникова» зі стертими номерами, Рапірхан – із мисливського карабіна «Сайга». Вбивці здійснили десятки пострілів, 15 куль влучили в Расіма, він помер на місці…

Так трагічно закінчився конфлікт, що тривав майже рік: у серпні 2013 року Расім та його друг побилися з компанією, в якій були брати Ісмаїлови. Друг Расіма застрелив родича Ісмаїлових. Батьки двох родин формально помирилися, але молоді Ісмаїлови рік переслідували Расіма – і в червні 2014 року розстріляли його на околиці рідного села.

Одразу після вбивства родич Ісмаїлових, в.о. начальника кримінальної поліції місцевого ВМВС, приїхав до будинку Рапірхана, де виявив карабін «Сайга» та самого вбивцю. У свідченнях поліцейський заявив, що забарився, і його родичу Рапірхану вдалося «втекти через вікно». Пейзуллу у 2015 році засудили до 13 років колонії суворого режиму. Його двоюрідний брат півтора року переховувався, але влітку 2016 року теж опинився на лаві підсудних – його засудили до 15 років колонії суворого режиму. Радіо Свобода знайшло акаунт Рапірхана Ісмаїлова в «Однокласниках»Заборонена в Україні соцмережа, який підтвердив, що «герой нашого часу» «Хан» і вбивця односельця – одна й та сама особа.

У ролику «Обличчя з плаката» він розповідає, що закінчив 11 класів, вступив до Дагестанського державного університету на фізкультурне відділення, «працював у різних сферах». До того як потрапити за ґрати, він працював у позавідомчій охороні та фірмі, що займається встановленням систем опалення та водопостачання. У 2005 році 19-річний Рапірхан притягувавсяЯк випливає з доступних у мережі баз даних до відповідальності у справі про грабіж та побиття, у 2013 році, за кілька місяців до вбивства, його затримували в Сочі за «розпивання пива в організації або на транспорті». У колонії в Мордовії він перебував на обліку як «наркоман».

З початку лютого 2023 року засновник російського угруповання найманців ПВК «Вагнер» Євген Пригожин припинив вербування в’язнів, і замість нього цим, зокрема у колоніях Мордовії, почало займатися російське військове відомство. «Найчастіше в’язні, які прибули по лінії Міноборони, потрапляють до загону (угруповання – ред.) «ДНР» «Сомалі», – писало Бі-бі-сі у матеріалі, що розповідав про перші такі набори 2023 року.

Щонайменше частину своїх звичок «Хан», судячи з розповідей його товаришів по службі та їхніх родичів, приніс із собою з минулого життя на фронт.

«Застосовує шокер, вимагає гроші»9-та окрема гвардійська мотострілецька бригада, штурмовою ротою в якій командує Рапірхан Ісмаїлов, була створена у 2023 році на базі 9-го окремого полку морської піхоти «ДНР» (до його складу входив і батальйон «Сомалі»). Бригада стала відомою не стільки «інноваціями» на кшталт створення кавалерійських загонів, скільки випадками знущань командирів над військовослужбовцями, аж до їхнього «обнулення», тобто вбивства. Подібні історії в російській армії не рідкість – у жовтні 2025 року видання «Верстка» навіть склало базу даних командирів, причетних до розправ над підпорядкованими їм солдатами.

У травні 2024 року на сервісі Change.org з’явилася петиція, в якій стверджувалося, що військовим із 9-ї бригади не надають належної медичної допомоги. Як заявляли автори петиції, яку за 7 місяців підписали майже 1300 осіб, хворих і поранених відправляють на фронт, у солдатів вимагають гроші, вилучають документи, їх катують (побиття та утримання в ямах без їжі, води та можливості сходити в туалет), у зниклих безвісти знімають гроші з карток, командування перешкоджає впізнанню загиблих та проведенню ДНК-експертизи.

Згадується в петиції під своїм позивним «Хан» і Ісмаїлов. Претензії на його адресу можна знайти в коментарях у соціальній мережі «ВКонтакте»Заборонена в Україні під відео проєкту «Обличчя з плаката».

«Він дичину творить, коли я сидів на ямі, «Хан» прийшов до мене обдовбаний і запитав: хочеш із ями вийти? Я думав, як зазвичай, гроші вимагатиме, а він сказав від*моктати йому, на що я його послав, так мене потім ще й відлупцювали за це, а «Кирпич», царство йому небесне, був свідком цього, і його відразу задвохсотили», – писав у травні 2024 року користувач «ВКонтакте» на ім’я Ігор Рожек (на запитання Радіо Свобода він не відповів).

«Ми, матері та дружини, їздили і особисто з ним спілкувалися, і в частину ходили, і хлопці-бійці нам розповідали, який він «герой», електрошокер застосовує до хлопців, вимагає гроші. Ми коли там були, нам приставили «шістку» і навіть у туалет у супроводі ходили, щоб ми з бійцями не могли поговорити. «Хан» знає, чиє м’ясо з’їв. Відправте свого рідного в «дев’ятку», а краще до «Хана», і він йому все розповість, якщо не обнулять його. Звичайно, бійців шкода. Там і так нелегко, а ще й командування знущається. Сподіваємося на позитивний результат від Міністерства оборони РФ на наші скарги», – підтримує Рожека Тетяна Абрамова, мати військового, який служить у 9-й бригаді.

«Мій брат був мобілізований. Перевели в дев’ятку 4 квітня 24 року. 11 квітня він загинув. 7 місяців лежав у полі, після чого нам прислали останки з опаришами. Проби ДНК я брала особисто. Подробиці загибелі мого брата та його бойового товариша мені відомі. УФСБ теж у курсі всіх протиправних дій командування цієї частини», – пише в коментарях до відео про «Героя з плаката» мешканка міста Троїцьк Євгенія Карнаух.

У відповідь на повідомлення Радіо Свобода одна з матерів військовослужбовців, ім’я якої ми не називаємо з міркувань її безпеки, підтвердила, що вона знає кількох людей, які готові дати свідчення проти Рапірхана Ісмаїлова, не уточнивши, чи ведеться щодо нього офіційне розслідування правоохоронними органами.

Останні новини про 9-ту бригаду, одним із командирів якої є Ісмаїлов, датовані листопадом 2025 року: цього місяця, як стверджують українські спецслужби, до неї почали набирати новобранців із дитячих виправних колоній, яким щойно виповнилося 18 років.

«Величезна загадка»«Ідея «Хана» проста і геніальна: кінь стає безшумним, прохідним і швидким таксі для штурмової групи. Він доставляє бійців до точки атаки свіжими й повними сил, а також забезпечує швидкий відхід і підвезення боєприпасів там, де не пройде техніка, – пояснює «воєнкор» Пегов сенс використання коней в умовах сучасної війни. – Це не заміна мотогрупам чи броні, а їхнє ефективне доповнення у найскладнішій місцевості. Поки інші шукають відповідь у технологіях, 9-та бригада знаходить її в симбіозі перевіреної століттями надійності та відваги сучасного штурмовика».

Наприкінці 2025 року почали з’являтися кадри, на яких російські військовослужбовці використовують коней (1, 2, 3, 4, 5, 6) не як в’ючних тварин, а під сідлом. За кадрами з українських FPV-дронів складно зрозуміти, чи є це спробою реалізувати ту саму ідею «швидкого таксі для штурмової групи». Щонайменше в одному випадку російські військовослужбовці встановили на коня термінал супутникового зв’язку Starlink.

14 січня стало відомо, що українські військові з 1-го механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» змогли «затрофеїти» двох російських коней у районі Гуляйполя.

Аналітики дослідницької групи Conflict Intelligence Team (CIT) у розмові з Радіо Свобода також зазначають, що за наявними відео складно оцінити ймовірну тактику використання коней на передовій. Коні здатні перевозити на середні відстані приблизно 20% власної ваги, тобто вантаж у 80–100 кілограмів, враховуючи вершника. Це означає, що на додачу до озброєного бійця в амуніції навантажити на тварину більше нічого не вдасться, і коні не можуть використовуватися для постачання позицій.

«Якщо ви плануєте використовувати коня для штурму і розраховуєте, що для нього це буде поїздка в один кінець, то, звісно, ви можете навантажити його сильніше. Якщо ви плануєте використовувати його для постачання, то можете йти пішки, а коня навантажити як слід, але таких відео ми не спостерігаємо», – кажуть у CIT. Єдиною перевагою коней перед квадроциклами, мотоциклами чи багі для штурмових дій залишається висока прохідність тварини, але і вона поступово знижується через утому, зазначають аналітики. Ще однією перевагою кінноти має бути, як і сто років тому, швидкість – але тоді її навряд чи вдасться навантажити як в’ючну тварину.

Втім, усі потенційні переваги у прохідності та швидкості нівелюються тим, що коні, судячи з опублікованих відео, не можуть, а часто й не намагаються втекти від дронів; у деяких випадках вони від переляку просто скидають вершників, а в темряві великі тварини чудово помітні в тепловізорах. При цьому, як зазначають у CIT, для підготовки якісного кавалериста, здатного триматися в сідлі у складних умовах, потрібні місяці; готувати треба і самих коней, привчаючи їх не лякатися вибухів, стрільби та дзижчання безпілотників. Для утримання коней біля лінії фронту потрібні інфраструктура та персонал, та й самі тварини, наприклад, такі, як на відео Пегова, коштують порівняно недешево – від 150 до 900 тисяч рублів (приблизно 1,9–11,5 тисяч американських доларів).

«Якби коні були в’ючними, було б простіше: так само, як і віслюка, навантажуєте і ведете на позицію. Солдатам не потрібно було б для цього проходити спеціальне навчання, вчитися їздити верхи. Чому російські військовослужбовці воліють пересуватися на них верхи – це величезна загадка, враховуючи, що особливих переваг перед тими ж багі в реальних умовах немає. Ще в часи Першої світової війни армії відходили від використання коней у бою: частіше на них діставалися до позицій, здавали тварин спеціально навченим людям, а далі кавалеристи билися як піхота, тобто вже тоді армії намагалися відійти від класичних кавалерійських боїв. У часи Другої світової коней використовували переважно в тилу, а вже у 1955 році кавалерійські з’єднання в радянській армії офіційно скасували. У наступних війнах коней для штурмів ніхто не використовував, зрозуміти, як коні можуть допомогти російській армії в нинішніх умовах, складно», — підсумовують аналітики CIT.