Зе-щасливчик: як Михайло Федоров став найвитривалішим міністром Зеленського

Підпис до фото, Михайло Федоров – наймолодший міністр в історії незалежної України

• • Author, Софія Середа
  • Role, BBC News Україна, Київ
• 39 хвилин(и) тому

Михайло Федоров – одне із “нових облич”, які у 2019-му прийшли в українську політику разом із шостим президентом. При цьому він – один із небагатьох, хто протягом усіх цих років незмінно залишається поруч із Володимиром Зеленським та має від нього ведичезний кредит довіри.

У цьому матеріалі BBC News Україна ви дізнаєтесь:

Дитина 90-х

Майже 35 років тому – 21 січня 1991-го, – у Василівці на Запоріжжі стало на одного мешканця більше: на світ з’явився Михайло Федоров.

Де б іще було народитись майбутньому міністру цифрової трансформації, як не в місті, символом якого є “літаюча тарілка” – спостережний пункт дорожньо-патрульної служби, схожий на футуристичний космічний корабель.

Підпис до фото, Цей спостережний пункт патрульних у Василівці відомий багатьом українцям, які проїжджали його дорогою у КримЯк і багато дітей 90-х, Михайло зростав у скромних умовах, а красивим та успішним життям міг насолоджуватись хіба що переглядаючи голлівудські фільми.

“Вдома ми бачили обдерті шпалери і бруд на вулицях, а в американських фільмах – красиві літаки та костюми. І я завжди уявляв, що буду жити у місцях із тих картинок, що навколо мене будуть цікаві люди, що я буду займатись якимись цікавими справами”, – пригадував пізніше дитячі мрії Федоров.

Підпис до фото, Михайло Федоров у початковій школі, середина 90-хСвої перші гроші майбутній міністр почав заробляти ще школярем: на полях у місцевих фермерів.

“Ми виконували важку фізичну роботу: з 4 ранку і до пізньої ночі збирали врожай помідорів або кавунів. Вважаю, що це дуже класно загартовує. Я досі часто згадую той період”, – розповідав Федоров.

Таким підробітком він продовжував займатись навіть на перших курсах Запорізького національного університету, хоча у ті часи вже і сам намагався робити власний агробізнес завдяки ялтинській цибулі: закуповував її у Криму, вирощував у рідній Василівці та продавав на ринку у Запоріжжі.

“Досі пам’ятаю: 15 гривень за кілограм. А це – 3-4 великі цибулини”, – пригадував пізніше Федоров.

Підпис до фото, Третьокурсник Михайло Федоров, 2012 рікДіджиталізація

Перша діджитал-революція у житті майбутнього міністра цифрової трансформації трапилась у 2007-му, коли йому, 9-класнику, подарували власний комп’ютер.

Гроші на це, як пригадував сам Федоров, збирали усією родиною. Рідним Михайла навіть довелося взяти кредит, адже такий девайс коштував близько 4 тисяч гривень, що за тодішнім курсом було майже 800 доларів.

За словами Федорова, цей подарунок кардинально змінив його життя та відкрив перед ним нові можливості.

“Я допомагав вчителям відцифровувати навчальні матеріали. А ще почав монетизувати комп’ютерні ігри: заробляв віртуальну валюту та продавав її за реальні гроші у комп’ютерних клубах”, – пригадував пізніше міністр.

Підпис до фото, Сьогодні комп’ютер – один із головних інструментів у роботі ФедороваУ ті часи він, зокрема, грав у TimeZero – браузерну рольову гру, у якій гравець опинявся у світі після ядерної війни та повинен був воювати або з мутантами, або з іншими гравцями, – а також захоплювався культовим шутером Counter-Strike і навіть брав участь у командних змаганнях з CS.

“Це був такий рівень, навіть не Запоріжжя, це була Василівка. Але ми грали, перемагали. Я там зі “слоном” (снайперська гвинтівка Accuracy International L96A1 – Ред.) бігав”, – пригадував пізніше Федоров.

Уперше у бік SMM – маркетингу у соціальних мережах, – майбутній міністр подивився на початку 10-х, коли його, третьокурсника ЗНУ, обрали студентським мером Запоріжжя.

Підпис до фото, Михайло Федоров у день виборів студентського мера ЗапоріжжяУ цій ролі Федоров хотів розвивати три напрямки: молодіжне підприємництво, популяризацію здорового способу життя та студентське кадрове агентство.

Аби досягти своєї мети, він і почав використовувати соцмережі, адже на іншу рекламу не мав коштів.

“Саме тоді я зрозумів, що таке інтернет, як це все просувати. І так воно пішло-поїхало”, – розповідав пізніше про свій досвід Федоров.

Навряд чи він тоді уявляв, що саме завдяки SMM вже за кілька років познайомиться із майбутнім президентом, а пізніше стане одним із найважливіших членів його команди.

Ризик і вдача

2014 рік. Михайлу Федорову – 23.

Він щойно закінчив університет і вирішив ризикнути та заснувати власну справу – компанію SMMSTUDIO із просуванням малого та середнього бізнесу за допомогою інструментів Digital-маркетингу.

“Я про SMM все дізнавався із західних підручників, статей, розсилок і так далі. Жодної книги, жодного блогу в Україні не було на той час. Може, це буде звучати банально, але я просто на початку писав “SMM” у Google і дивився, хто про це пише”, – розповідав пізніше Федоров.

Уже восени 2015-го його агентство звітувало, що за рік “зуміло вийти на міжнародний ринок, знайти клієнтів та друзів серед всеукраїнських компаній”, а під час пошуку нових співробітників наголошувало, що “не шукає амеб, які не змогли знайти себе і думають, що у них можна перекантуватись до наступного місця роботи”.

Як розповідав сам Федоров, його бізнес зростав “десь на 200-300% кожного року”.

Підпис до фото, Михайло Федоров на початку підприємницьої кар’єри у SMM“Ми починали із маленьких кафешок і незрозумілих ідей, які не перетворювались на бізнес у наших клієнтів, але згодом дійшли до серйозних брендів і мереж”, – описував пізніше шлях своєї компанії Федоров.

У якийсь момент одним із серйозних замовників послуг SMMSTUDIO став “Квартал 95”. Усе вирішив випадок – і трохи наполегливості та ризикованості Михайла.

“Я побачив, що вони запустили рекламу свого нового продукту і подумав: “А чому вони це зробили не з нами?” – та залишив заявку на участь в цьому проєкті. Мені зателефонував менеджер із продажів, а я йому говорю: “Я перейшов через вашу рекламу і те, що я залишив свою заявку, коштує вам 5 доларів. Я можу це зробити за 2 долари, знаю як”, – пригадував ту розмову Федоров.

Підпис до фото, Михайло Федоров, 2018 рікНа іншому кінці слухавки з його самовпевненості спершу пожартували, однак згодом вже інший представник “Кварталу” перетелефонував Федорову і запитав, звідки він знає про вартість заявки, на що почув: “Ну, я прикинув, скільки зараз в освітній сфері (тип реклами в соцмережах – Ред.) коштує тисяча показів, перехід, конверсія…”

“Давайте зустрінемось у Києві”, – сказали йому у відповідь.

Це був 2017 рік, а на тому кінці слухавки – Максим Ткаченко: генеральний директор “Квартал-концерт” та майбутній депутат від “Слуги народу”.

Ткаченко саме запускав портал концертних пропозицій для партнерів “Є-Sponsor” та шукав фахівців, які б допомогли розробити класний сайт та підвищити продажі.

“Михайло приїхав до мене із Запоріжжя із гарною, крутою презентацією. Він був дуже амбітним. Я побачив у ньому людину цифровізації і зрозумів, що з ним ми точно можемо стати більш якісними, більш ефективними, більш яскравими. Тож захотів із ним працювати”, – пригадує ту зустріч у коментарі BBC News Україна Максим Ткаченко.

Підпис до фото, Максим Ткаченко – той, завдяки кому Федоров почав працювати із “Кварталом 95”До моменту, поки Федоров остаточно не перебрався з родиною до Києва, його робочий день міг виглядати так: вранці переліт із Запоріжжя до столиці, далі – робота над проєктом, а ввечері знову переліт – вже з Києва додому, – пригадує Ткаченко.

“Неозброєним оком можна було помітити, що Михайло на той момент вже переріс Запоріжжя і потребував якихось драйверів-партнерів-знайомих, завдяки яким міг би перебратися до столиці”, – пригадує у коментарі BBC News Україна Максим Ткаченко.

Саме він, як зізнається сам, згодом познайомив Федорова із Сергієм Трофімовим – виконавчим продюсером студії “Квартал 95”.

Підпис до фото, Максим Ткаченко та Сергій Трофімов, 2020 рікЗнайомство з Зеленським

Із самим Зеленським Федоров познайомився улітку 2018-го – за півроку до того, коли лідер студії “Квартал 95” вперше офіційно озвучив свій намір балотуватись.

“Я працював із його менеджерами, просто допоміг їм безкоштовно розробити сайт для його проєкту “Зе!Кубики” і маркетингову стратегію невелику. І коли презентував, десь у коридорі було чути його (Зеленського – Ред.) голос. І мій друг тепер, а тоді менеджер “Кварталу”, почув це і каже мені: “О, почекай”. Та пішов і покликав Зеленського”, – пригадував пізніше ті події Федоров.

За його словами, майбутньому президенту сподобалась його презентація.

Підпис до фото, Володимир Зеленський та Михайло Федоров, 2019 рік“І Зеленський каже мені: “Слухай, а чому ми з тобою раніше не працювали?” Все ж красиво, прикольно, швидко”, – пригадував Федоров та додавав, що майбутній президент тоді також поцікавився його думкою, як краще вести свій блог.

BBC News Україна попросила президента пригадати ту зустріч із Федоровим, але на момент виходу цієї публікації Зеленський не надав відповіді.

Вибори

Наступного разу Михайло Федоров зустрівся із Зеленським вже у грудні 2018-го, коли презентував йому стратегію виборчої кампанії з точки зору digital.

“Коли почалась президентська кампанія, у мене було відчуття, що я все життя готувався до неї”, – пригадував пізніше Федоров.

Але цьому передувала низка різних розмов і зустрічей з іншими людьми.

“Зателефонував якось мій теперішній друг і каже: “Слухай, а от якби Зеленський пішов у президенти, як би ти бачив його кампанію?” – пригадував пізніше Федоров.

За його словами, він без будь-яких вхідних даних розробив таку презентацію, яку показав команді майбутнього президента.

“Коли почалась робота над майбутніми виборами, я запропонував Михайла в штаб кандидата в президенти Зеленського, Сергію Трофімову. Запропонував як людину, яка могла б займатися SMM і просуванням команди в інтернеті в цілому, бо бачив у Михайлі і його партнерах сильних спеціалістів. Так Михайло і закріпився в команді”, – розповів BBC News Україна Максим Ткаченко.

Підпис до фото, Михайло Федоров та Сергій Трофімов, 2020 рікТе, що Федоров потрапив у Зе!штаб саме завдяки Трофімову також розповіло одразу кілька співрозмовників ВВС News Україна.

Зокрема, Олександр Корнієнко нинішній перший віцеспікер парламенту та голова партії “Слуга народу”, а тоді – один із керівників штабу Володимира Зеленського.

“Мене із Михайлом Федоровим у грудні 2018-го дійсно познайомив Сергій Трофімов, вони мали співпрацю по діджитал-кампаніям для “Кварталу”. Ми зустрілись і обмінялися думками. Михайло вже тоді правильні речі казав, та й взагалі правильно мислив, як трансформувати країну у цифрових технологіях”, – пригадує ті часи у розмові з BBC News Україна Корнієнко.

Разом із Федоровим, додає він, вони багато обговорювали революційну на той час передвиборчу кампанію Трампа із мікротаргетингом.

“Зійшлися на думці, що, можливо, щось подібне можна реалізувати і в Україні. Ну, хоча б потужну діджитал кампанію для Володимира Зеленського, який, як вже тоді ми бачили, буде кандидатом нових поколінь”, – пригадує Корнієнко.

За його словами, Федоров майже одразу розпочав стратегування кампанії, задавши інтенсивний темп роботи і обговорень.

“Він добре продає ідеї. Класно робить презентації: картинка у нього завжди симпатична. Тож враження він на всіх тоді справив дуже позитивне”, – розповів BBC News Україна вже інший співрозмовник, так само близько знайомий із нюансами роботи передвиборчої команди Зеленського.

Саме завдяки Федорову у майбутнього президента під час перегонів у 2019-му і з’явився той самий впізнаваний логотип – напис “Зе!” на яскравозеленому фоні.

Підпис до фото, Лого, яке Володимир Зеленський використовував під час виборчої кампанії 2019 року“Дизайном виборчої кампанії хотів займатись креативний продюсер “Кварталу” Михайло Валєєв. Те, що він робив, всім в принципі подобалося, але без фанатизму, бо це таки був трохи олдскул – “Зе” неначе з таблиці Менделєєва. А потім прийшов Міша Федоров зі своїми слайдами, для якого діджитал все ж таки був більше природним, native. Спочатку на його плашки у явно інстаграмному стилі фекали-векали, але він все ж таки виграв ту битву”, – розповів BBC News Україна один із обізнаних з роботою Зе!штабу людей.

Сам Федоров розповідав, що ідею цього брендбуку відправив Зеленському прямо у Telegram.

“Мені не подобалось рішення частини команди, яка тоді працювала. Я відчував всередині, що це (моя ідея – Ред.) буде класною, що це спрацює, що люди будуть сторіс знімати, писати “Зе” всюди. Це мало органічно розлітатись”, – пояснював свій крок Федоров.

І, як показала історія, він не прогадав.

Уже за кілька місяців передвиборчу кампанію Зеленського відзначили на міжнародному рівні: у рамках премії Європейської асоціації політичних консультантів (EAPC) Polaris Awards вона отримала одразу 7 нагород, зокрема, у номінаціях digital та SMM.

“Я їх (нагороди – Ред.) сфоткав, відправив йому у WhatsApp і написав: “Вітаю вас! Ви і ваша команда показала божевільний результат, і в світі це оцінили!” А він тоді сказав: “Давай тепер зробимо так із країною”, – розповідав пізніше Федоров.

Підпис до фото, Михайло Федоров обіймає Володимира Зеленського після оголошення попередніх результатів голосування у другому турі президентських виборів, праворуч від них – Олександр Корнієнко, 21 квітня 2019 рокуВід радника до міністра

20 травня 2019 року, одразу ж після інавгурації, президент Зеленський зібрав свою команду на Банковій.

“Я тоді вперше потрапив в Офіс президента, і він сказав, що хоче людей, які розбираються у своїй справі, радниками призначити. А я брав участь у написанні цифрової складової у його програмі, тому був в контексті digital-напрямку”, – пригадував ту зустріч Федоров.

Уже наступного дня він офіційно став позаштатним радником президента та пропрацював у цьому статусі наступні три місяці.

Підпис до фото, Нарада президента зі своєю командою, 20 травня 2019 року“У ролі радника, щоб синхронізувати усе, що відбувається, я зустрічався з усіма: із розумними і не дуже, із красими і некрасивими. Всі сторони мирив. І тоді у мене склалось вже цілісне бачення, що треба робити”, – так сам Федоров описував свою роботу на тій посаді.

Як пригадують ті, кому довелось з ним бути поруч у той час, Федоров тоді ще більше налагодив контакт із Зеленським, бо “постійно прогружав президента digital-історіями”.

Саме Зеленський, за словами членів його команди, наполіг на тому, щоб Федоров балотувався до Ради.

“Міша не планував бути депутатом, але після однієї з нарад з Зеленським опинився у першій п’ятірці. У список його запросив особисто президент”, – розповів BBC News Україна один зі свідків тих подій.

І саме Зеленський згодом, за його словами, був тим, хто “інсталював Федорова у новий Кабмін”

Підпис до фото, У статусі народного депутата Михайло Федоров пробув буквально кілька годинЩоправда, зрозуміли тоді це призначення не всі у президентській команді.

“Міша мав достатньо скромний бекграунд. Дубілет був значно масштабніший. Тому я скептично спочатку оцінював його у ролі міністра”, – пригадує у розмові з BBC News Україна вже інший впливовий член президентської команди.

“Навіть сам Федоров був від Діми на початку просто в захваті. Але Дубілет теж почав за діджиталізацію топити, і у них почало розходитись бачення у багатьох питаннях, хоча особистої неприязні у Міші до нього не було”, – розповів BBC News Україна ще один впливовий член президентської команди.

При цьому у співрозмовники BBC News Україна констатують, що Федоров достатньо швидко проявив себе на посаді міністра, адже неординарно підійшов до роботи та міг вести по 10 проєктів одночасно.

Протистояння з Єрмаком

Із приходом Андрія Єрмака у крісло голови ОП у лютому 2020-го та подальшим посиленням його впливу на Банковій, усередині команди президента почала зростати напруга.

Одним із перших, кого захотів позбутись Єрмак, виявився Сергій Трофімов – перший заступник голови ОП ще з часів Андрія Богдана.

“Єрмак не любив Трофімова, бо той мав свої контакти з росіянами, а Андрій Борисович хотів монополізувати цей трек”, – пригадує ті часи у розмові із BBC News Україна один із топів команди президента.

Десь тоді ж “під роздачу” Єрмака потрапив і близький до Трофімова Федоров.

Неприязнь голови ОП до очільника Мінцифри загострилась після звільнення Трофімова з крісла свого заступника у листопаді 2020-го.

Підпис до фото, Андрій Єрмак та Сергій Трофімов, липень 2020 рокуСвідки тих подій стверджують: Єрмак сподівався підпорядкувати собі Федорова, аби той його слухав, але молодий міністр навпаки – все більше демонстрував свою самостійність.

“Андрій Борисович намагався вижити Мішу, а коли це йому не вдалось, перейшов у окопну війну і токсичив його увесь час перед Зеленським. Його дратувало, що Міша – один з небагатьох, із ким президент спілкується напряму, і у АБ почалися ревнощі”, – розповів BBC News Україна один із обізнаних з ситуацією співрозмовників.

Після 24 лютого 2022 року напруга між Єрмаком та Федоровим особливо загострилась. Доходило до сварок на ставці головнокомандувача.

“Андрій Борисович думав, що під час війни всіх конкурентів повідсікає від президента, а Міша, як чорт із табакерки, прийшов до Зеленського зі своїми дронами, коли у АБ такої можливості не було. Та й у історії з НАБУ став на світлу сторону: коли депутати проголосували, Міша сказав, що це – повна херня і переконував президента ветувати закон, а потім відкрутити все назад”, – розповів BBC News Україна свідок тих подій.

Підпис до фото, Андрій Єрмак та Михайло Федоров, травень 2022 року“Десь 1,5 рока тому Федоров прийшов до Зеленського із “планом війни”, у якому розписав, як треба воювати. Цей план був відшліфований по OKR (Objectives and Key Results), а для його розробки Міша консультувався з британцями, читав багато профільної літератури. Але Андрій Борисович хотів бути єдиним військовим менеджером і просто збрив його з цією ідеєю. Тож Міша просто відійшов убік та продовжив роботу, але вже не з таким ентузіазмом, як раніше”, – описує події останніх років вже інший співрозмовник BBC News Україна із близького оточення президента.

Єрмак та Федоров жодного разу не коментували це публічно.

Президент теж відмовився говорити з BBC News Україна на цю тему.

“Дія” і не тільки

“Дія”, “Дія.City”, UNITED24, “Армія дронів”, Brave1 та Brave1 Market, ЄБали – ось лише кілька проєктів, які Мінцифри встигло реалізувати за понад шість років на чолі із Михайлом Федоровим.

Сам він неодноразово називав роботу своєї команди “стартапом всередині уряду”.

Колеги по президентській команді теж характеризують Федорова як “продуктового стартапера”.

“Є певний легкий тролінг, мовляв “міленіали з лате роблять реформи”, але насправді всі визнають, що діджиталізація – єдина повноцінна саме наша реформа”, – каже у розмові з BBC News Україна один із топів влади.

Інший співрозмовник із владної верхівки тим часом зазначає, що навіть у самій президентській команді не всі правильно розуміють, важливість роботи Федорова як голови Мінцифри.

“Міша круто вміє продавати vision, але казати, що він лише людина-картинка, як кажуть деякі, – неправильно. У нього – чимале портфоліо справді зроблених проєктів. Але у сприйнятті багатьох Міша досі “хлопчик з комп’ютером”, і це особливо створювало ризики під час голосування за його призначення в Міноборони”, – каже обізнаний співрозмовник BBC News Україна.

Підпис до фото, Михайло Федоров – наймолодший міністр у команді президента ЗеленськогоСам Федоров якогось описав свою роботу та Мінцифри так: “Ми працюємо без надування щік і навіть самих стрьомних бюрократів закохуємо у те, що робимо”.

Він також порівнював свою діяльність із божим промислом: “Робота міністром – це якась божественна робота. Яка ще є робота, де ти створюєш правила гри для мільйонів людей? Це Бог є і… не знаю, хто ще є”.

Важливо, що для ефективної роботи Міністерства Михайлу свого часу дали карт-бланш: створили посади заступників із цифровізації у всіх міністерствах, а також профільний парламентський комітет.

Останній очолив Михайло Крячко: зараз він – “слуга народу”, а раніше – операційний директор у компанії Федорова SMMSTUDIO.

Підпис до фото, “Слуги народу” Михайло Крячко та Єгор ЧернєвЗаступником Крячка у комітеті тривалий час теж був добре знайомий Федорову Єгор Чернєв – виходець із Бердянська, який до моменту потрапляння в Раду не один рік працював у Києві на ринку телекомунікації та ІТ.

“Ми перетнулися з Михайлом десь на початку 2019 року на тлі певних нормативних змін у сфері ІТ, тому що і я, і він мали певне бачення, як впроваджувати цифрову економіку, тож ми pro bono розробляли стратегії для держави. Вже потім він запросив мене до команди”, – пригадує у розмові з BBC News Україна своє знайомство із Федоровим Чернєв.

Від жовтня 2022 року він – заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки і тепер, як і раніше. більше працюватиме із Федоровим, який від 14 січня змінив крісло очільника Мінцифри на крісло очільника Міноборони.

З Мінцифри – у Міноборони

Не встиг розпочатись 2026 рік, як Володимир Зеленський вирішив запропонувати Михайлу Федорову, якого раніше розглядав на голову свого офісу, посаду міністра оборони.

“Якщо нас чекає продовження війни, наша армія повинна бути максимально технологічною. Є великі плюси у системності Дениса Анатолійовича Шмигаля і є швидкість у технологічності Михайла Федорова”, – пізніше пояснив у коментарі BBC News Україна логіку такого кадрового рішення президент.

Тим часом один із топів владної верхівки, обізнаний із деталями процесу, дещо розлогіше обґрунтовує цю кадрову ротацію.

“Денис показав крутий результат у Міноборони, коли після хаосу Рустема налагодив купу процесів і правильних реформ. Під його керівництвом ця машина нарешті поїхала, але з нинішніми трендами, вона б рано чи пізно приїхала у стіну, навіть при хорошій роботі Дениса. І єдиний шанс цього уникнути – швидко переробити цю машину у якийсь вертоліт чи літак. І це якраз може зробити Міша”, – каже співрозмовник BBC News Україна із команди президента.

Водночас він додає, що “ніхто, навіть сам Міша, не знає, чи зможе він показати результат” на цій посаді.

Підпис до фото, Денис Шмигаль та Михайло ФедоровТим часом ті, хто давно і добре знають Михайла, доволі позитивно оцінюють його перехід з Мінцифри у Міноборони.

“Я бачу його готовність і бажання, і це – основне в цьому випадку. Він презентував своє бачення, як він хоче трансформувати Міністерство оборони, на що хоче робити основні акценти. У нього є дві сильні риси: системність та інноваційність. якщо він привнесе це всередину Міноборони, де Денис вже розпочав ці процеси систематизації та структурування”, – каже у розмові з BBC News Україна Єгор Чернєв.

“Я впевнений, що він посилить Міноборони, але, давайте відверто: це – виклик для Михайла. Він йде з цієї, скажімо, вічної посади, де в нього майже не було конкурентів, на достатньо великий ризик. Але під час фракції я побачив, що це не просто його попросив президент, а він сам цього хоче. А якщо він хоче, то в нього все вийде, а, значить, вийде і у в України. Для мене це дуже крутий знак і надія на посилення нас на фронті і в обороноздатності”, – зазначив у коментарі BBC News Україна Максим Ткаченко.

Сам Михайло Федоров під чід час свого виступу у Раді попросив депутатів підтримати своє призначення та дозволити йому “трансформувати його досвід у подальшу перемогу України”.

Окремо він підкреслив, що но нову посаду іде “не як міністр, який побудував цифрову державу та створив “Дію”, а як “людина, команда якої із 2022 року багато часу працювала на війну.

Цінність для президента

Сьогодні Михайло Федоров одне із небагатьох “нових облич”, які, прийшовши до влади у 2019-му разом із Володимиром Зеленським, досі залишаються поруч із ним.

Один зі співрозмовників BBC News Україна із близького оточення президента пояснює це так: “Цінність Міші у тому, що він веде доволі унікальний трек. Президент цінує в ньому “самохідність”, коли ти даєш йому апрув – і він приносить тобі результат, а не задовбує по дорозі купою питань: “А як це зробити?”

“Він приносить президенту хороші новини та й картинки показує симпатичні”, – каже BBC News Україна ще один обізнаний співрозмовник.

“Міша вміє пропонувати фаст-рішення, тому певною мірою став незамінний для Зеленського. В цілому він – проєктний менеджер президента по проєктам, які сам же і ініціює”, – підсумовує третій топ із владної верхівки.

Тим часом “слуга народу” Єгор Чернєв вважає ще однією перевагою Федорова його порядність: “У нього немає якогось скандального, корупційного шлейфу, тобто негативу. Плюс він дуже командний гравець і завжди за президента”.

Схожої думки і його колега по фракції Максим Ткаченко. А ще він вважає, що Федоров і Зеленський подібні у багатьох рисах.

Підпис до фото, Михайло Федоров та Володимир ЗеленськийСам міністр якось зазначав, що із Зеленським у нього є “певний взаємозв’язок”, однак підкреслював, що не вважає себе улюбленцем президента, та наголошував, що ніколи не використовував його прихильне ставлення до себе у власних цілях.

“У 2020 році скорочували районні адміністрації, і скоротили мою маму, але я нікого не просив, щоб її залишили. Вона вчасно почала перекваліфіковуватись, тепер працює сама на себе”, – розповідав якось міністр.

Окрім того, він підкреслював, що є “мегакомандним гравцем”, який буде з президентом до кінця.

“Ще в перший тиждень, коли президент став президентом, я сказав: “У вас зараз рейтинг 73 відсотки, але якщо у вас не дай боже, буде якийсь рейтинг кілька відсотків, я все одно буду з вами”, – розповідав Федоров.

Він називав Зеленського “енергійним візіонером, який дуже добре відчуває людей”. Тим часом сам президент казав, що Федоров – “душа і серце діджиталізації”.

Скандали

Про те, що Михайло Федоров виявився порядним міністром говорять не лише “слуги народу”, але і опозиція.

“На фоні того всього, що відбувається у інших міністерствах, Мінцифри виглядало більш-менш нормально. І я абсолютно не розумію, чому ми сьогодні звільняємо міністра Федорова”, – підкреслював представник “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв під час засідання 13 січня.

Утім, за понад 6 років у великій політиці Федоров все ж не зміг уникнути кількох гучних історій.

Так, ще у квітні 2019-го журналісти Bihus.Info опублікували буцімто його листування з іншим членом передвиборчого штабу Володимира Зеленського, художнім керівником “Студії Квартал-95” Сергієм Шефіром щодо необлікованих фінансів та витрат, які нібито здійснювались під час виборчих перегонів.

“На пошту вам і Оксані відправив звіт за лютий… Тако окремо на ботів збільшив бюджет, які будуть захищати нас від атак. Загальний бюджет у мене виходить 240 000”, – писав нібито Федоров у листуванні, оприлюдненому журналістами Bihus.Info.

Сам він пізніше наголошував, що боти, згадані у тій переписці, мали допомагати Зе!штабу у захисті від атак.

“Це не боти, які пишуть коментарі, це – чітка система, яка дозволяє миттєво надсилати запит, щоб блокувалися всі боти, які створювалися в ФБ та Ютубі. Їх було мільйон, нас знищували різні фабрики ботів”, – пояснював Федоров.

Іншого разу прізвище Федорова вже згадали у 2024 році у контексті скандалу навколо “Армії дронів”.

Журналісти Hromadske тоді розповіли, що держава переплатила майже 600 млн гривень на закупівлях безпілотників EVO MAX 4T для Збройних сил за контрактами, які укладав колишній голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь.

Розслідувачі підрахували, що на контракті, який Держспецзвʼязку і “Кріон-М” підписали у травні 2023 року, сума завищення становила приблизно 195 млн гривень. А на контракті від серпня 2023-го – ще приблизно 398 млн гривень.

За даними YouControl, компанія “Кріон-М” раніше займалася продажем меблів та має статутний капітал у 765 гривень.

Журналісти Hromadske також наголосили, що прямого і прозорого тендера на ці закупівлі не було – учасників запросила сама Держспецзв’язку. Ці постачання відбувалися у межах спільного з Мінцифри проєкту “Армія дронів”.

Глава Мінцифри Михайло Федоров сказав журналістам, що він особисто з початку проєкту “Армія дронів” не моніторив закупівлі, оскільки закупником є не його міністерство, а Держспецзв’язку.

Міністр також повідомив, що сам дізнався про завищені ціни у вересні 2023-го. Тоді Мінцифри почало моніторинг і за його підсумками звернулося до НАБУ. Антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження в січні 2024 року.

Підпис до фото, Додаток “Дія” – одне із тих нововведень, якими Михайло Федоров найбільше пишаєтьсяОкрім всього вищезгаданого, Федорова часто критикують і за роботу “Дії”. Протягом усіх цих років з певною періодичністю постійно з’являється інформація про витоки персональних даних з цього цифрового додатку.

Останнє із таких повідомлень з’явилось у середині вересня 2025-го, коли почали поширюватись новини про нібито архів даних у відкритому доступі із назвою diia_users_db_2025.zip, який потенційно міг містити паспортні, податкові та контактні дані мільйонів громадян.

Водночас у Мінцифри цю інформацію заперечили.

“Після перевірки наша команда встановила: ці файли – суміш старих витоків із комерційних джерел, які вручну доповнили вигаданими записами, щоб видати їх за нову базу. Це – типова практика чорного ринку”, – заявив заступник Федорова Віталій Балашов.

Сам міністр раніше розповідав, що його відомство навмисно платило гроші за кібератаки на “Дію”, аби виявити її вразливості і убезпечити користувачів від витоку даних.

Не цифрова трансформація

Ще на початку 2019-го Михайло Федоров казав, що не дуже зацікавлений роботою у політиці, але життя склалось інакше, сьогодні він ось уже як понад 6 років – один із найвитриваліших гравців у команді чинного президента.

Ща цей час змінились не тільки його посади, але і він сам.

“Міша став більш розсудливим, більш комунікабельним, активно займається англійською, політично подорослішав, але real politic все одно поки що не понюхав”, – каже у розмові з BBC News Україна один із топів президентської команди, добре знайомий із Федоровим.

Ще один співрозмовник із владної верхівки додає: “Михайло звичайно виріс за цей час, став менш наївним і більш активним у досягненні цілей, краще розуміє інших і готовий їх чути, хоча і втомився від постійних інтриг, інколи було помітно, що йому не вистачає через це натхнення та енергії”.

Зміни у Михайлі відмічають й інші колеги.

“Він дуже виріс з 2019 року. Це людина, яка зробила себе сама: без досвіду роботи в державній сфері він зміг побудувати одне з найефективніших міністерств. Гадаю, Михайло показав себе як ефективний менеджер з новими підходами до роботи у держсекторі”, – підкреслює у розмові з BBC News Україна член “монобільшості” Єгор Чернєв.

Майбутнє і амбіції

Михайло Федоров нерідко опиняється у різноманітних почесних списках.

У 2020-му українська версія Forbes включила його до списку “30 до 30” у категорії “Агенти змін”.

У 2022 році Федоров опинився у списку Tech 28 видання Politico як один із найважливіших гравців, що стоять за технологічною революцією у Європі.

Окрім того, у 2022-му українського міністра відзначило і видання Time, згадавши його у своєму списку TIME100 Next у категорії “Інноватори”.

Маючи таке визнання, а також прихильне ставлення як від політичних соратників, так і від політичних опонентів, Федоров значно наростив власну політичну вагу. А відтак навколо його прізвища постійно курсують різноманітні чутки, пов’язані з його можливими політичними амбіціями.

Утім, сам Михайло наголошує, що давно ухвалив для себе рішення не залежати від будь-яких посад. Мовляв, так простіше працювати.

“У мене така філософія: коли ти працюєш в уряді, то взагалі не повинен думати про інші посади, тому що вони тоді керують тобою і говорять, що ти можеш робити, що ти не можеш робити”, – пояснював міністр.

Сьогодні ж, каже він, його головна амбіція – “щоб більше ворога знищили і закінчили війну”.

“Сьогодні 80 відсотків мого особистого часу – як зупинити ворога в небі, як збивати більше шахедів, як шукати рішення проти піхоти ворожої, як збільшити кількість ворога який залишиться в нашій землі, підтримка підрозділів, пошук і запобігання новим проблемам”, – розповідав Федоров ще будучи очільником Мінцифри.

Але тепер – від 14 січня 2026 року, – його особистий час присвячений війні, адже сьогодні Федоров – новий міністр оборони, на якого покладають надії.

“Я пройшов шлях людини, яку нічого не цікавило до людини, яку цікавить все, аж до того, щоб змінити все в цій державі”, – казав 21-річний Федоров у вже далекому 2012-му.

А пізніше зізнавався, що все життя мав передчуття про те, що “у 28 років матиме можливість займатись проєктом, який буде впливати на життя мільйонів людей”.

Сьогодні Федоров – один із тих, від чиїх рішень та кроків залежать можливості ЗСУ обороняти українські території та повертати назад окуповані Росією регіони.

Зокрема, і частину Запоріжжя з його рідною Василівкою, де так само, як і 35 років тому все ще стоїть та сама “літаюча тарілка” – спостережний пункт дорожньо-патрульної служби, схожий на футуристичний космічний корабель.