Джерело: www.radiosvoboda.org
На думку експертів, для України такі літаки могли б стати практичним засобом протидії російським ударним дронам: вони літають на порівнянних із ними швидкостях і не такі дорогі в експлуатації, як «повноцінні» винищувачі, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
Чому сперечаються президент і уряд Чехії?У неділю, 18 січня, Петр Павел відкинув критику з боку міністра закордонних справ Чехії Петра Мацінки, який раніше того ж дня назвав його «слоном у лавці з порцеляною» за нібито не узгоджену з урядом обіцянку надати Україні літаки. Павел у відповідь заявив, що йдеться не про подарунок, а про купівлю Україною винищувачів, що було б «хорошою можливістю» для чеського виробника цих машин.
«Досвідчених людей, а особливо дипломатів, вирізняє те, що вони перевіряють інформацію, перш ніж робити будь-які висновки. Тим паче, коли вони вирішують повчати президента республіки», – цитує слова Петра Павела «Чеське радіо».
Павел додав, що Україна вже давно цікавилася цими літаками, і на початку війни справді обговорювалася їхня передача Києву в дар, але цього разу український президент Володимир Зеленський запитав про можливість купити їх. Павел також зазначив, що його заява є продовженням переговорів між Чехією та Україною, частиною яких був і нещодавній візит самого Мацінки до Києва.
Петр Павел та Володимир Зеленський у Києві, 16 січня 2026 року
Цей обмін шпильками став не першим між Павелом та членами нового уряду, який прийшов до влади восени 2025 року. Найзапеклішим критиком України в чеському політикумі є новий спікер парламенту Чехії, лідер партії SPD, що увійшла до правлячої коаліції, – політик правопопулістського спрямування та прихильник виходу Чехії з ЄС Томіо Окамура. Насамперед він розпорядився зняти з будівлі Палати депутатів український прапор, який висів там від початку повномасштабного російського вторгнення.
У грудні 2025 року через Україну розгорівся скандал у лавах самої SPD: генерал Яромир Зуна, новий міністр оборони Чехії (позапартійний, але номінований в уряд від SPD), заявив на пресконференції про можливість розширення «снарядної ініціативи». В межах цієї програми Чехія останні кілька років шукала по всьому світу снаряди, зокрема радянського калібру 122 мм, щоб коштом інших європейських союзників України купити їх і передати Києву. Соратники Зуни та керівництво SPD, яка, навпаки, обіцяла своїм виборцям повну відмову Чехії від військової допомоги Україні, були настільки обурені його словами, що заборонили міністру висловлюватися із зовнішньополітичних питань і фактично заблокували його заплановану поїздку до Києва – викликавши цим обурення вже в лавах опозиції.
Томіо Окамура (ліворуч) та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш
Втім, першу скрипку в новому уряді грає більш прагматичний політик, лідер партії ANO, що перемогла на виборах, Андрей Бабіш, який уже був прем’єр-міністром з 2017-го до 2021 року, під час війни на сході України. Бабіш поки не поспішає розривати партнерські зв’язки з Києвом і відразу руйнувати імідж Чехії як одного з головних союзників України в ЄС. Саме прем’єр-міністр у Чехії володіє найбільшою повнотою влади, хоча повноваження президента тут ширші, ніж в інших країнах із парламентською демократією: наприклад, Петр Павел досі блокує призначення міністром екології представника партії «Автомобілісти» Філіпа Турека через його расистські пости у соцмережах, опубліковані у 2010 році. Павел обіймає свою посаду з 2023 року, термін його повноважень – 5 років; попереднім президентом країни був Мілош Земан, політик, який часом дотримувався відверто проросійських поглядів. Інакше кажучи, Чехії не звикати мати умовно «проросійський» уряд і «прозахідного» президента, як і навпаки.
У понеділок, 19 січня, стало відомо, що представники чеських партій, які входять до правлячої коаліції, на спеціальних зборах вирішили блокувати продаж літаків L-159 Україні. Самі по собі уряд чи парламент не можуть заборонити постачання літаків, але навіть якщо йтиметься про продаж нових машин, а не про передачу винищувачів зі складу ВПС Чехії, компанії Aero Vodochody знадобиться видача відповідної експортної ліцензії. У 2023 році в Чехії були видані ліцензії на комерційні поставки військової техніки в Україну на суму 4,7 мільярда євро. Ліцензії видає Міністерство промисловості та торгівлі Чехії після перевірок іншими відомствами, зокрема Міноборони та спецслужбами. У новому уряді посаду міністра промисловості та торгівлі обіймає представник партії ANO Карел Гавлічек.
У свою чергу прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш уточнив, що формально коаліційна рада цього дня не ухвалювала рішення про постачання літаків, а лише констатувала заяву міністра оборони Яромира Зуни, який заявив, що чеська армія сама їх потребує.
L-159 – що це за літак?Уперше Петр Павел справді заговорив про можливість передачі Україні винищувачів L-159 у травні 2023 року. Повна назва літака – Aero L-159 ALCA (Advanced Light Combat Aircraft, «Перспективний легкий бойовий літак»). Він виробляється в Чехії компанією Aero Vodochody з 1997 року і є розвитком концепції популярних у радянські часи навчально-тренувальних літаків L-39/59 «Альбатрос», що випускалися з кінця 60-х років минулого століття та експортувалися Чехословаччиною в десятки країн світу. Переважно це були держави-члени Варшавського договору, включно з СРСР, та дружні до Союзу країни, де літак використовувався здебільшого для навчання пілотів «великих» реактивних винищувачів.
Розміри L-159 та його попередника помітно менші за винищувачі, які зараз є в розпорядженні України, наприклад, МіГ-29 або F-16. L-159 на понад два метри коротший, розмах його крил також менший, як і загальна їхня площа. Водночас L-159 набагато ближчий до своїх «старших» побратимів за «начинням»: він оснащується сучасною італійською радіолокаційною системою, може нести високоточне сучасне озброєння, а його авіоніка побудована на цифровій платформі. У чеській армії L-159 представлений як в одномісному, так і у двомісному виконанні. На експорт ці літаки постачалися до Іраку, де вони брали участь у бойових операціях проти «Ісламської держави» у 2015–2022 роках, а також до США, де ці машини використовуються для тактичної підготовки пілотів.
L-159 військово-повітряних сил Чехії, фото з сайту компанії-виробника
За весь час Aero Vodochody виробила понад 70 одиниць L-159. На озброєнні чеської армії зараз перебуває 24 такі машини. Вартість одного L-159 у 2012 році становила 10–12 мільйонів доларів без врахування інфляції, тоді як навіть 30–35-річний винищувач F-16 може обійтися щонайменше у 30–35 мільйонів.
Критики передачі L-159 Україні кажуть, що це послабить чеську обороноздатність, – але, знову ж таки, якщо вірити уточненню Петра Павела, йдеться не про продаж літаків зі складу ВПС Чехії, а про виробництво нових машин спеціально для продажу Україні. Основними винищувачами ВПС Чехії є 14 шведських Saab JAS-39 Gripen, водночас країна вже уклала контракт із США на постачання 34 американських F-35 після 2030 року.
Чим L-159 корисний для цілей України?Крім старих F-16, що знімаються з бойового чергування і які Київ отримує від своїх європейських союзників, Україна також розраховує на постачання до 150 тих самих шведських винищувачів JAS 39 Gripen E та на французькі «Міраж-2000», які вже є в її розпорядженні. Найчастіше ці літаки використовують лише для перехоплення повітряних цілей, тобто запущених Росією по Україні дронів типу «Шахед»/«Герань» та крилатих ракет. Це не найефективніший спосіб використовувати таку техніку – невипадково Україна застосовує проти «шахедів» навіть легкомоторні цивільні літаки, такі як Cessna.
Саме тут і криється причина, з якої Києву могли б стати в пригоді чеські легкі «мінівинищувачі» L-159: вони простіші та дешевші в експлуатації, а головне – їхня швидкість ближча до швидкості «шахедів», тоді як «звичайні» винищувачі є надто потужними та швидкими для перехоплення відносно повільних дронів. L-159 могли б вивільнити частину наявних у розпорядженні Повітряних сил ЗСУ винищувачів для перехоплення швидкісних цілей, наприклад, ракет, а також для інших бойових завдань. Мінуси – як і у випадку з будь-якою новою авіаційною технікою, що з’являється на озброєнні України – необхідність навчання пілотів та створення інфраструктури для ремонту й обслуговування нового типу літаків.
Про можливі переваги L-159 перед «повноцінними» винищувачами пише співзасновник одеської волонтерської групи «Технарі» Геннадій Сульдін:
«У мережі розгорілася дискусія про те, що найкращим рішенням для боротьби з «шахедами» були б бразильські штурмовики Super Tucano. Загалом це справедливо. Але Бразилія відмовилася продавати їх Україні, тож дискусія стала суто теоретичною. Натомість новина про можливу передачу Україні навчально-бойових легких штурмовиків L-159 з Чехії викликала великий резонанс. Частина коментаторів висловила сумніви щодо ефективності цього рішення. Даремно. L-159 – одне з найкращих можливих рішень. І ось чому.
1. Ключова проблема реактивних винищувачів
Найбільший недолік сучасних реактивних винищувачів, що перебувають на озброєнні Повітряних сил ЗСУ, – надто висока швидкість звалювання. Вони не можуть стабільно літати повільніше ніж 380–400 км/год. У результаті винищувач змушений швидко зближуватися з «шахедом», який летить 210–220 км/год; час на прицільний вогонь мінімальний; стріляти доводиться з небезпечної дистанції, ризикуючи потрапити під уламки та продукти вибуху.
2. Суттєва перевага L-159 – швидкість звалювання близько 185 км/год. Це означає, що при швидкості «шахеда» 210 км/год літак може спокійно триматися «на хвості»; зближуватися безпечно; методично знищувати ціль».
Чоловік оглядає російський ударний дрон «Герань-2» (модернізований «Шахед-136») на виставці пошкодженої та захопленої російської військової техніки в Києві, 27 жовтня 2025 року
3. Зброя: проста, ефективна, перевірена. Оптимальне озброєння проти «шахедів» – авіаційна гармата ГШ-23Л (23 мм): радянське, відпрацьоване рішення 60–70-х років; позбавлене «дитячих хвороб»; ефективна дальність близько 400 метрів. На цій дистанції у разі вибуху цілі пілот встигає безпечно відхилитися; стрільба фактично перетворюється на «тир».
4. L-159 – сучасне рішення
L-159 розроблений після розпаду Варшавського договору. Це не просто L-39, а глибоко модернізований літак, у якому покращено авіоніку, зв’язок, системи навігації, бойові можливості. Можна з великою ймовірністю припустити, що літаки одразу передаватимуться з тепловізійними станціями; з модернізованими засобами зв’язку; потенційно – з бортовим радаром (у чехів такі рішення вже існували).
5. Експлуатація L-159 відносно дешева, літак невибагливий у обслуговуванні. Але треба врахувати погляд у найближче майбутнє. У найближчий час у РФ з’являться реактивні ударні БпЛА. Вони вже проходять фінальні випробування (умовний «Герань-5»). Тут Super Tucano вже не працює, бо турбогвинтові літаки не здатні ефективно перехоплювати цілі зі швидкістю до 600 км/год. Проти реактивних БпЛА та малогабаритних крилатих ракет вони принципово не підходять.
А от для L-159 перехоплення цілей зі швидкістю до 600 км/год майже штатна задача; з’являється можливість дешево знищувати цілі гарматою (найекономніший варіант) або застосовувати ракети повітря-повітря. L-159 може нести AIM-9 Sidewinder різних модифікацій (стандарт НАТО) та після адаптації модернізовані радянські Р-60М. Це розширює ефективну зону ураження з 300–400 метрів для авіаційної гармати до як найменше 3,5–4 кілометрів.
Висновок: L-159 буде ефективним як проти «шахедів», так і проти реактивних БПЛА, здатний боротися з малогабаритними крилатими ракетами, дешевий в експлуатації, гнучкий у модернізації. Одне з найкращих можливих рішень. І головне – певна кількість бортів є в наявності! Дуже хочу побачити 159-й на ЗПС (злітно-посадковій смузі) українського військового аеродрому. Чекаємо».
Росія тим часом продовжує щоночі атакувати Україну «шахедами» та ракетами. Лише у ніч на 20 січня, за даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну однією протикорабельною ракетою «Циркон», 18 балістичними та 15 крилатими ракетами, а також 339 ударними БпЛА, близько 250 із них – «Шахеди». У Києві, за даними президента України, без тепла досі залишаються близько 4000 будинків, майже 60% міста – без електрики, потрібні додаткові заходи та додаткове залучення ресурсів для їхнього відновлення.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.













