Економіка на генераторах: що означає брак електрики для бізнесу і споживачів

Підпис до фото, Хрещатик, центральна вулиця української столиці, січень 2026

• • Author, Анастасія Зануда
  • Role, BBC News Україна
• 21 хвилин(и) тому

Поки енергетики намагаються відновити постачання світла і тепла в оселі українців після останніх масованих російських ударів, бізнес підраховує, на скільки вистачить його енергостійкості, щоб забезпечувати українців товарами та послугами.

Енергостійкість як великого так і малого бізнесу за нинішніх умов багато у чому залежить від генераторів, а також інших рішень з автономного забезпечення енергією.

А вони мають свою ціну. І, очевидно, частину цієї ціни заплатять кінцеві споживачі – пересічні українці.

Як працює економіка на генераторах і що подорожчає найбільше?

Адаптація і нові виклики

В останній місяць минулого року 43% українських компаній називали найбільшою перешкодою для своєї діяльності брак електроенергії. Такими були результати опитування Інституту економічних досліджень (ІЕД), який веде щомісячний трекер української економіки під час війни.

За даними ІЕД, через російські обстріли виробництво у видобувних галузях та в енергетиці на кінець 2025 року скоротилося на 18-19%. А через проблеми з доступом до електроенергії почали падати і показники в інших галузях.

“Падіння могло бути і більшим, якби бізнес не адаптувався до таких викликів”, – зазначали дослідники ІЕД. Підприємства переважно переходили на генератори, сонячні панелі та когенераційні установки, які дозволяють отримувати одночасно електрику та тепло з одного енергоносія.

Проте у січні ситуація різко погіршилася. Опитування Європейської бізнес- асоціації, проведене після масованого російського удару 9 січня, показало, що тепер перебої з електропостачанням ускладнюють роботу 80% компаній, і лише для кожного п’ятого підприємства відключення світла не позначилися на роботі.

І це не тому, що бізнес не готувався. За чотири роки війни 90% членів ЄБА, що об’єднує понад 900 компаній, у тому числі й з іноземним капіталом, вже мають власні альтернативні джерела енергії або навіть свою автономну генерацію, а 23% з них – повну енергонезалежність.

Підпис до фото, За чотири роки повномасштабної війни та російських ударів по енергетиці бізнес знайшов способи виживати, коли світла нема. Але такий тривалих відключень, як зараз, ще не було.Але коштує це недешево – починаючи від закупівлі відповідного обладнання та його встановлення і до придбання палива, на якому це обладнання працюватиме, а також технічого обслуговування.

Тому не дивно, що головним наслідком ускладнення ситуації в енергетиці та відключеннями електрики бізнес називає зростання собівартості продукції. Це визнали 61% опитаних компаній.

Серед інших наслідків – зміна графіків роботи, падіння виробництва та вимушені простої.

Усе це, за розрахунками ЄБА, здорожчує продукцію підприємств, що працюють в Україні за таких умов, на 10-30%. І лише невеликій частині бізнесу вдається утримувати цей показник на рівні 2-5%.

А збільшення витрат, як відзначає заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебреніков, підриває “конкурентоспроможність українських товарів на внутрішньому та світовому ринках”.

Підпис до фото, За умов, коли електрики може не бути по 10-12 годин, магазини мають не лише забезпечити покупців продуктами, а продукти – належними умовами зберігання, але й якось провести розрахунок – за готівку чи без.Чи не найкраще підготовленими до багатогодинних відключень світла виявилися банки, – ще у першу воєнну зиму більшість з них під координацією НБУ створили мережу Power banking – систему із близько 2400 відділень, які забезпечені резервними джерелами живлення для надання банківських послуг під час відключень електрики.

Постійні перевірки стресостійкості банків – у всіх сенсах – дозволили деяким із них у перші дні після удару 9 січня навіть “підпрацьовувати” пунктами незламності, де можна було зарядити гаджети і випити гарячого чаю.

Складнішою є ситуація з продавців, для яких важливо не лише мати світло і зв’язок, але й підтримувати роботу холодильників та іншої торговельної інфраструктури. Переважна більшість торгових центрів, супермаркетів та магазинів послуговується дизель-генераторами, яким потрібне не лише пальне, але й технічне обслуговування та ремонти.

Вироблена на них енергія коштує десь удвічі-втричі дорожче, ніж із мережі. До того ж, щоб вони працювали стабільно, їх треба вимикати і обслуговувати через 4-6 годин роботи.

Це працювало під час попередніх хвиль перебоїв з електрикою. Але при відключеннях світла, що тривають 10 і більше годин, це стає проблематичним. Виходом може бути додаткове альтернативне джерело енергії, а це додаткові інвестиції, які дедалі менше хто може собі дозволити.

Окрема супутня проблема – безготівкові розрахунки в умовах погіршення зв’язку та інтернету через тривалі відключення світла. Звідси – поради мати напоготові готівку, відмова від якої була предметом гордощів бізнес-середовища в Україні.

Підпис до фото, Випічка звичайного хліба – енергомістке виробництво. Що робити, коли під ударом і саме виробництво, і енергетична система?Проте найважча ситуація у виробників – особливо із безперервним циклом виробництва. Багато з них виробляють найнеобхідніше – хліб, молоко, овочі, м’ясо.

І саме ці продукти, очевидно, подорожчають найшвидше, бо холодильники, пічки, сховища і теплиці мають бути забезпечені енергією безперервно.

Як повідомила прем’єрка Юлія Свириденко після спеціальної наради із забезпечення продовольчої безпеки, за координацію роботи із торговельними мережами та виробниками харчів відповідатиме міністерство економіки, а уряд має “невідкладно” реагувати на всі запити бізнесу про допомогу.

За дорученням голови уряду ДСНС має “опрацювати можливість в наданні допомоги у короткотерміновому заживленні підприємств, які виробляють базові продукти харчування у випадку раптових відключень”.

Крім того, міністерство енергетики і НКРЕКП мають “невідкладно забезпечити приєднання і запуск генеруючих установок, які є в наявності у виробників продуктів харчування і досі не запущені”.

Свириденко також закликала продавців віддавати перевагу українським виробникам харчів, щоб підтримати вітчизняних виробників.

За підсумками 2025 року імпорт в Україну вже сягнув рекордного показника у 9,4 млрд доларів і перевищив навіть довоєнний 2021 рік.

Наразі, наголосила прем’єрка, “наявного продовольства в Україні достатньо”, а “потужності виробників перевищують внутрішнє споживання”.

Але яким буде це внутрішнє споживання, коли виробники і продавці закладуть у ціну товарів свої витрати на безперебійне забезпечення електрикою цієї зими, – відкрите питання.