Джерело: www.radiosvoboda.org
Ситуація в Гуляйполі надзвичайно складна. Місто, яке до широкомасштабної війни налічувало 13 тисяч жителів, фактично перебуває у статусі «сірої зони». Про це днями повідомив речник Сил оборони Півдня.
Хлопці наші б’ються за Гуляйполе, б’ються як чортиВолодимир Чоп
«От буквально: Махно, Гуляйполе – це символи лібертаризму, це символи боротьби з тоталітаризмом у всесвітньому масштабі. А представники сучасного тоталітаризму, – а саме так я ідентифікую російську армію – буквально намагаються захопити цей символ свободи для вільнолюбних людей нашої планети. І це символ не лише в нашому обмеженому українському масштабі, а й символ для всіх вільнолюбних людей, внесок наш у світову історію», – додає Чоп, який написав з десяток монографій про Нестора Махна і махновщину.
Спроби Росії знищити ГуляйполеТреба сказати, що російські війська просунулися у напрямку Гуляйполя, що в сотні кілометрах на південний схід від Запоріжжя, ще в перші місяці війни.
Руйнація в Гуляйполі. Російські війська обстрілами планомірно знищують столицю Нестора Махна з перших місяців Великої війни
Українські музейники зрозуміли небезпеку і почали поступово евакуацію артефактів з Гуляйполя до Запоріжжя, пов’язаних з Нестором Махном і махновськими часами, – а це 1917-1921 роки.
Суцільно старті села і містечка довкола ГуляйполяЗвілінський
А прямий артилерійський удар знищив будівлю краєзнавчого музею повністю – вигоріли навіть стіни – сталося це в ніч на 24 серпня 2024 року – на День Незалежності України.
«Зараз це суцільно старті села і містечка довкола Гуляйполя і з самим Гуляйполем – та ж історія. Боляче, дуже боляче», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода історик Сергій Звілінський, голова громадської організації «Гуляйпільські старожитності».
Пожежа в Краєзнавчому музеї в Гуляйполі після російського обсстрілу міста. 24 серпня 2024 року
«Махно – це постать, безумовно, історична. Ми пишаємось тим, що він був з нашого регіону, жив тут у нас. Але, на жаль, зараз і Музей в Гуляйполі постраждав, і хата постраждала. І Музею вже немає, і хати Махна вже немає», – бідкається директорка Запорізького краєзнавчого музею Вікторія Водоп’ян.
Махно і традиції СічіІсторики давно вже зауважили, що не випадково Гуляйполе було столицею махновщини і ставкою Нестора Махна, адже географічно лежить на територіях Запорізького козацтва, – а саме Кальміуської паланки.
Та й з сама махновщина – це була така собі перенесена в буремні часи початку 20-го століття традиція Запорізької Січі.
Але які паралелі?
По-перше, саме найменування Нестора Махна (роки життя 1888-1934) – «Батько Махно». Цікаво, що «батьком» Махна називали як його прихильники, так і вороги.
«Це ж не просто так з бухти-барахти називали Махна «батьком». Батьком в Запорізькій Січі називали курінного отамана. Бо курінь – це наче сім’я. А батько хто? Батько – курінний отаман. Це все запорозька традиція. Взагалі, стиль життя цих махновських повстанців, костюми, звичаї, ставлення до освіти, алкоголю, жінок – там просто були величезні запозичення з фольклору українського», – пояснює історик Володимир Чоп.
Один з чорних прапорів махновців, 1920 рік
Або взяти сам прапор чорний. Чоп в каталозі Запорізького низового війська 17-18 століть з пів сотні прапорів запорожців нарахував вісім чорних прапорів, або прапорів на основі чорного кольору.
Махновщина – це продовження концепції Степу, цього фронтиру, козацької вольниціСергій Звілінський
Цікаво, що раніше один з підрозділів української територіальної оборони виготовив махновський прапор і воює з ним і з прапором України.
Махновський прапор був чорного кольору і на основному прапорі білими літерами було написано: «Жити вільно або загинути у боротьбі». «Для нас все це актуально і зараз», – пояснює Чоп.
Також як і в запорожців, головним засобом війни були кінна армія і в махновців. Тут треба згадати по махновське «ноу-хау», – а саме на Гуляйпільщині махновці вигадали тачанку, коли на швидкий запряжений кіньми віз ставили кулемет.
Тачанка з кулеметом. Такі тачанки використовували в період 1918–1921 років махновці. Дніпро, Дніпровський історичний музей
Далі – на Січі рівномірно ділили здобуту в боях здобич, так і махновці звалювали все до купи, а потім по справедливості ділили.
Так само й назва – Вольності Війська Запорізького Низового, а в Махна – Вільний район Революційної повстанської армії України.
Так як і козаки-січовики, Махно і махновці були українською силою, але часом провадили занадто самостійну політику або були «багатовекторні».
естор Махно (1888–1934) – український політичний і військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни
Стосунки Махна з українським рухом і Центральною Радою були непростими. Часом вони були ворогами, але принаймні двічі Махно підписувався угоди з УНР.
Махновщина – це певне продовження отієї концепції Степу, цього фронтиру, козацької вольниці
Історики в проблемах між Махном та УНР бачать ті самі труднощі, які також подекуди існували між Запорізькою Січчю та Гетьманщиною.
«Махновщина – це певне продовження отієї концепції Степу, цього фронтиру, козацької вольниці, отієї козацької свободи цього регіону. Бо саме фронтир, оце пограниччя породжує подібні рухи отаких свободолюбних персонажів і людей», – каже Радіо Свобода Сергій Звілінський.
Один з прапорів у прифронтовій зоні, Гуляйполе, Запорізька область, травень 2023 року. На прапорі напис: «Воля України або смерть». Також зображено герб Гуляйполя
Цікаво, коли він змушений був під натиском більшовиків залишити Україну, то пішов з рештками війська до Румунії, а потім поселився у Польщі, перебравшись згодом до Парижу, де він працював на кіностудії та в Паризький опері на допоміжних роботах, не цураючись будь-якої праці.
Тк виглядав пам’ятник Нестору Майху в Гуляйполі на початку широкомасштабної війни. Зараз він знищений
Чотири роки поливаються українські степи кров’ю його синів у боротьбі за соціальну і національну незалежність і за право бути господарем у своїй батьківщиніНестор Махно
«Чеський народ, який, як і український, багато століть перебував під гнітом чужинської окупації, мав більше щастя. Є вже вільним, має демократичну владу і може вільно працювати на своїй батьківщині. Інакше склалася доля українського народу; чотири роки поливаються українські степи кров’ю його синів у боротьбі за соціальну і національну незалежність і за право бути господарем у своїй батьківщині», – писав Махно президенту Чехословаччини.
І з цього можна зробити висновок, що радянську Україну Махно не вважав омріяною незалежною українською державністю.
Нестор Махно не був великим теоретиком анархізму, але зате був практиком. Він дуже популярний в молодіжних середовищах далеко за межами України
Цікаві в цьому руслі постійні претензії Росії на Махна. Тут не лише відома пісня російської групи «Любэ» «Батька Махно», де першим рядком є «Батька Махно смотрит в окно». Тут і ширші спроби російської історіографії вписати Махна в російський контекст.
Росія вже давно робила спроби привласнення Махна. Нібито це «революціонер Юга Росії»Сергій Звілінський
Історик-гуляйполець Сергій Звілінський категорично не погоджується коли Махна як анархіста називають недержавним чи неукраїнським елементом. «Це максимально нерозумно, бо Махно без сумніву діяч Української революції. Тобто українець, який бачив ідеали ось в такому ракурсі», – каже він.
«Росія вже давно робила спроби привласнення цього персонажу. Нібито це «революціонер Юга Росії». Росія активно перетягувала Махна до себе, щоб тим самим посилити тезу про «російський» південь України, про «Новоросію» і таке подібне. А Махно був українцем, позитивним діячем Української Революції, керівником її анархічного крила, яке було потужне», – додає Звілінський.
Револьвер і печатка Нестора Махна
Виходить так, що Росія націлена на «привласнення» Нестора Махна, а російська армія нищить його малу батьківщину, його музеї і пам’ятники.
Махно – це чемпіон України XX століття по кількості історичного фольклоруВолодимир Чоп
«Розумієте, Махно – це була така постать, яка наче була перекинута в історію XX століття з козацьких часів. Персонаж середньовічної історії, який потрапив в XX століття. І прекрасно тут себе почував, до речі. Чому Махно народний герой? Критерій є цілком показовий – це наявність фольклору про цю історичну персону.
Так от, Нестор Махно – це чемпіон України XX століття по кількості історичного фольклору. Легенд, переказів, народних оповідань, прислів’їв, приказок, пісеньок і так далі. Чемпіон номер один, на першому місці. Ні Бандера, ні Петлюра не можуть з ним зрівнятися, розумієте? І це перша ознака того, що махновщина є обов’язковим елементом політичного, соціального і культурного життя України XX століття», – пояснює Володимир Чоп.
Ось хоча б уривок з пісні «Соловей-розбійник», яка популярна на Гуляйпільщині:
Свиснеш із дуба – чуть на три віки,
Скрізь мої краяни, махновці козаки.
Ех, розлита воля – гірша із отрут,
Соловей-розбійник народився тут.
Ех, недарма хлопці мед-горілку п’ють
Соловей-розбійник народився тут.
Також постать Нестора Махна захоплює багатьох молодих українців, а саме в студентський вік серед молоді дещо популярні анархічні ідеї.
«Знаєте, у Махна була своя думка. І це урок для молоді – мати свою думку і відстоювати її. І молодь не повинна боятися. Та українська молодь і не боїться», – каже інтерв’ю Вікторія Водоп’ян, нагадуючи про роль української молоді і в Революції на граніті, і в Помаранчевій Революції, і в Революції Гідності і навіть в Картонкових протестах.
«Молодь може міняти ситуацію аби мати право жити як хочуть і робити те, що люблять і вважають за потрібне. А Махно для них – це символ волі, символ свободи, символ боротьби».
