Джерело: tsn.ua
Стрітення / © commons.wikimedia.org
Стрітення Господнє — одне з найважливіших свят церковного року, яке тісно переплелося з народними віруваннями українців. У 2026 році цей день набуває особливого символізму, адже несе з собою надію на швидке потепління та духовне просвітлення після затяжної зими. Що означає це свято з погляду Церкви, які традиції зберегли наші предки та на які народні прикмети варто звернути увагу цього року – читайте в матеріалі TSN.ua.
Від 1 вересня 2023 року більшість українських церков перейшли на новий (новоюліанський) календар. Відтоді нерухомі церковні свята, зокрема і Стрітення Господнє, відзначаються на 13 днів раніше. Таким чином, у 2026 році Стрітення припадає на понеділок, 2 лютого (раніше за старим стилем святкували 15 лютого). Дата вибрана не випадково: це сороковий день після Різдва Христового, адже саме на сороковий день за релігійним звичаєм і відбулася подія, яку вшановує свято.
Релігійне значення свята Стрітення Ікона «Стрітення Господнє» (XV століття) зображує біблійну подію, коли старець Симеон зустрічає немовля Ісуса у храмі. Стрітення Господнє в церковній традиції означає зустріч Ісуса Христа з народом: цього дня Діва Марія та Йосип принесли малого Ісуса до Єрусалимського храму, щоб присвятити його Богові та принести подячну жертву. У храмі на них чекав праведник Симеон, якому було напророчено Святим Духом, що він не помре, доки не побачить Месію. Взявши немовля Христа на руки, Симеон упізнав у ньому Спасителя світу і промовив пророчі слова, відомі нині як молитва «Нині відпускаєш…», де назвав Ісуса «світлом на просвіту поганам». Ця зустріч символізує здійснення Божої обітниці та єднання Старого і Нового Завітів.
У церковнослов’янській мові слово «стрітення» означає «зустріч» або «радість», адже йдеться про радісну зустріч людства зі Спасителем. Свято належить до дванадесятих (двохнадцяти найважливіших) в православному календарі і фактично завершує різдвяний цикл. У західній традиції цей день відомий як Candlemas (Стрітення Господнє), тобто Свято Свічок, під час якого Ісус постає як світло світу. Таким чином, релігійний сенс Стрітення багатогранний: це і шанування події Принесення Господа до храму, і нагадування про те, що світло Божої любові перемагає темряву.
Народні традиції та символіка Стрітення В українській культурі церковні звичаї Стрітення тісно переплелися з прадавніми народними обрядами. Ще в дохристиянські часи наші предки вірили, що саме цього дня зима зустрічається з весною. Існували навіть інші назви свята – Громниці, Стріщення, Зимобор – пов’язані з уявленням про двобій між холодом і теплом. За легендою, цього дня стара Зима і молода Весна зійшлися, щоб визначити, кому царювати далі. Тому погода 15 лютого (а тепер 2 лютого) буває оманливо мінливою: то сонце визирне, то заметіль закрутить. Наші пращури казали: якщо до вечора потепліло – значить, Весна перемогла Зиму і тепло скоро закріпиться, а якщо надворі впертий мороз – Зима ще візьме своє.
Оскільки свято припадає на межу зими і весни, народ іздавна наділяв особливим змістом природні явища в цей період. Вода і вогонь стали головними символами Стрітення. У дохристиянській обрядовості цього дня обов’язково святили воду та вогонь, вірячи в їхню очисну й захисну силу. З приходом християнства цей звичай трансформувався на освячення води та свічок у церкві. 2 лютого віряни й сьогодні йдуть до храму, щоб отримати благословення і принести додому стрітенську свічку та святу воду. Освячені цього дня свічки в народі називають «громничними» (від слова «грім») – їх здавна запалюють перед образами під час грози, щоб уберегти дім від блискавки та пожежі. Таку свічку також запалювали при різних життєвих негараздах: під час сильних буревіїв, епідемій, а інколи – біля ліжка хворої людини чи породіллі, просячи в Бога захисту. Вважалося, що стрітенська свічка відганяє усе лихе від оселі.
Свячену стрітенську воду набирали в новий посуд і зберігали весь рік як великий скарб. Нею кропили хату, обійстя, худобу – щоби уберегти від хвороб та злих сил. Якщо хтось із родини занедужував, йому давали кілька ковтків цієї води, бо вірили в її цілющі властивості. Така вода, подібно до йорданської на Водохреща, символізувала духовне очищення і захист.
Народне святкування Стрітення супроводжувалося веселощами та обрядами на честь пробудження природи. Колись в цей день співали веснянки, закликаючи тепло і врожай. Щоб Весна швидше вступила в свої права, господині пекли особливі смаколики: жайворонків з тіста або круглі млинці, що символізували сонце. Рум’яні млинці, золотаві та гарячі, були своєрідним «сонечком» на столі – люди ділилися ними з родиною, вірячи, що таким чином наблизять теплі весняні дні. Церква поблажливо ставилася до таких звичаїв, адже вони відображали радість народу від очікуваної перемоги світла над пітьмою. Не дивно, що й досі для багатьох українців сутність Стрітення асоціюється з образом, як зима з весною зустрічаються і змагаються між собою.
Народні прикмети на Стрітення, що завжди збуваються Наші предки уважно спостерігали за погодою на Стрітення, адже вірили: яким буде цей день, такою й прийде весна. За сотні років виник цілий набір народних прикмет, які, як кажуть у народі, ще жодного разу не підводили. Ось декілька найвідоміших стрітенських прикмет:
- Яка погода на Стрітення – такою й весна буде. (Ця базова прикмета означає, що загальна картина погоди 2 лютого відображає характер майбутньої весни.)
- Відлига на Стрітення – весна буде рання й тепла. Якщо в цей день надворі плюсова температура, сніг тане – значить, незабаром встановиться стале потепління і холодів більше не буде.
- Мороз і холодний день – чекати пізньої, затяжної весни. Коли ж 2 лютого вдарять морози або заметіль, весна може забаритися: можливі затяжні холоди навіть у березні.
- Сніжний день на Стрітення – весна буде затяжна і дощова. Якщо протягом дня сипле сніг, то весняні місяці, за повір’ям, будуть з частими дощами і прохолодою. (Такі погодні умови нерідко означають повільне танення снігів і запізніле пробудження природи.)
- Дощ на Стрітення – влітку буде спека. Несподіваний дощ 2 лютого вважався доброю ознакою: він пророкує сухе та спекотне літо, отже, можна сподіватися на щедрий врожай зернових.
- Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів. Ця поетична прикмета підказує: якщо в Стрітенський день сонце пригріло і бурульки тануть (краплі води падають з дахів), то бджолярі можуть радіти – буде багато меду. Тепла погода обіцяє гарний взяток і вдалий сезон для пасічників.
- Ясна ніч на Стрітення (зоряне небо) – чекай пізньої весни. Якщо вночі перед Стрітенням або після нього небо всипане зорями й морозно, то тепло прийде нескоро. Навпаки, похмура відлига вночі віщує швидкий прихід весняного тепла.
Століттями ці прикмети допомагали селянам планувати польові роботи та підбадьорювали душі в холодні зимові дні. Звісно, сучасна наука ставиться до народних прогнозів скептично, але багато хто й нині помічає, що стрітенська погода дійсно дає натяк на майбутні зміни. Недарма кажуть, що в кожній приказці є частка правди.
Стрітення Господнє 2026 року – це не лише спомин давньої євангельської події, а й живий місточок між минулим і майбутнім, між небом і землею. У цей день віряни запалюють свічки, що символізують світло віри і надії, освячують воду для благословення своїх домівок, виглядають теплі сонячні промені та прислухаються до вікової мудрості прикмет. Свято нагадує: навіть у найхолоднішу зиму приходить час, коли весна постукає у двері, а темрява відступить перед світлом.
Початок лютого — традиційний час прогнозів погоди. Тому раніше ми писали про кельтський Імболк: як язичницьке свято стало християнським Стрітенням і до чого тут День бабака
