Їх понад 70. Пам’яті білорусів, які загинули за Україну

Білоруська служба Радіо Свобода26 січня у Києві традиційно проходить Марш пам’яті Михайла Жизневського та інших білорусів, які загинули за Україну. Його дата приурочена до дня народження Жизневського, який загинув у Києві під час протестів 2014 року. З того часу в боях за Україну загинули понад 70 уродженців Білорусі. Ця цифра може бути неповною. Через небезпеку для рідних загиблих їхні імена часто не називають публічно, а про смерть добровольців стає відомо не одразу, зауважує Білоруська служба Радіо Свобода. Згадуємо імена деяких білорусів, які загинули за Україну протягом останніх 12 років.

Куля в серцеМихайло Жизневський став однією з перших жертв Євромайдану. Він загинув вранці 22 січня 2014 року (марш 26 січня проводиться у день його народження – ред.) неподалік від київського стадіону «Динамо» та Будинку уряду. Причиною смерті стало кульове поранення у серце. Експерти встановили, що Жизневського застрелили з мисливської зброї під час атаки силовиків на протестувальників, він помер на місці.

Жизневський народився в Гомелі, а в Україні, у місті Біла Церква, жив із 2005 року. До протестів на майдані Незалежності в Києві долучився у грудні 2013 року, поїхав туди як позаштатний кореспондент видання «Соборна Київщина». Похований на батьківщині, у Гомельському районі Білорусі.

У 2017 році посмертно удостоєний звання Героя України. Винуватці у смерті Михайла Жизневського не знайдені.

Капелан із БрестаУ період із весни 2014-го до кінця лютого 2022 року на сході України загинули близько десяти уродженців Білорусі, які воювали на боці Києва. Найвідомішим із них став брестський громадський активіст Олесь Черкашин, який помер від отриманих у бою ран 28 серпня 2015 року.

Олесь Черкашин народився у 1982 році в Бресті. Був активістом низки білоруських організацій, брав участь у створенні брестських філій «Краю» та «Зубра», був учасником подій Площі 2010 року.

До України поїхав у 2014 році, приєднався до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом воював у лавах тактичної групи «Білорусь». Мав позивний «Тарас», брав участь у боях за Донецький аеропорт, на фронті виконував функції капелана.

Черкашин був тяжко поранений у боях із російськими гібридними силами в Донецькій області 10 серпня 2015 року. Помер від ран через два тижні після останнього бою, похований на батьківщині, у Білорусі.

Перший після 24 лютого 2022 рокуПершим загиблим білорусом після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну став Ілля «Литвин» Хренов. Це сталося 3 березня 2022 року в Бучі під час оборони Києва від наступу російських військ.

Ілля народився в Мінську, ріс у багатодітній сім’ї в Лошиці, після школи працював на МАЗі. До України переїхав у 2014 році, приєднався до полку «Азов», брав участь у боях за Іловайськ, Мар’їнку та Широкине.

Ілля Хренов був тяжко поранений під час оборони Бучі. Йому встигли зробити операцію на місці бою, але евакуювати у безпечне місце не змогли через потужні обстріли. Поховати останки загиблого білоруса вдалося лише через місяць після його загибелі та відступу росіян із території Київської області.

Книговидавець «Миш» та іншіУ 2022–2023 роках загинули кілька десятків білоруських добровольців, які воювали за Україну. Серед найвідоміших із них – Едуард Лобов, Василь Парфенков та Мирослав Лазовський. Останній був водночас одним із найдосвідченіших білоруських воїнів, які після 24 лютого 2022 року воювали на боці України.

Мирослав Лазовський народився у 1973 році в Мінську, у 1995-му вступив до Білоруського об’єднання військових, згодом був одним із засновників військово-патріотичної організації «Білий легіон».

До 2020 року працював у видавництві «Кнігазбор», заснував книжкову серію «Білорусь у війнах», у якій вийшли видання з військової історії Білорусі з X до середини XIX століття.

Мирослав Лазовський виїхав до України після подій 2020 року в Білорусі. У 2022-му пішов на фронт добровольцем. Своєї участі в бойових діях Лазовський, який воював під позивним «Миш», не афішував.

Загинув 16 травня 2023 року в боях під Бахмутом, прикриваючи евакуацію групи поранених білоруських добровольців.

Снайперка МашаМарія Зайцева загинула в Покровському районі Донецької області 17 січня 2025 року, через день після свого 24-річчя. Вона стала першою білорускою, яка померла зі зброєю в руках, воюючи за Україну.

Марія народилася 16 січня 2001 року в Гомелі. Навчалася на ветеринара, у серпні 2020-го поїхала до Мінська, щоб узяти участь у післявиборчих протестах. У перші години після оголошення результатів виборів отримала тяжкі поранення від вибуху світлошумової гранати на майданчику біля стели. Потрапила до лікарні, згодом Марію евакуювали до Чехії для подальшого лікування. Так і не змогла повністю відновитися.

У 2023 році Марія приєдналася до Другого інтернаціонального легіону Збройних сил України. Спочатку була медиком, отримала поранення руки. Перекваліфікувалася на снайперку. Загинула під час свого першого бойового завдання.

Олексій ЛазарєвНовина про останню на цей момент загибель білоруського добровольця в Україні з’явилася 21 січня, коли рідні повідомили про смерть Олексія Лазарєва.

Олексій народився в Мінську, був інженером-програмістом, закінчив БДУ. У 2019-му брав участь у парламентських виборах, проходив строкову службу в білоруському війську. Брав участь у протестах 2020 року в Білорусі, після чого виїхав із країни спочатку до Грузії, а згодом до Києва.

У 2022 році приєднався до білоруської роти територіальної оборони, згодом – до полку Калиновського. Брав участь в обороні Києва, звільненні територій Херсонської та Миколаївської областей. У 2025-му долучився до українського 225-го окремого штурмового полку. Олексію було 27 років, його поховають у Львові.

За інформацією Білоруської служби Радіо Свобода, на цей момент у війні на боці Києва беруть участь кілька сотень добровольців із Білорусі. Загалом кількість білорусів, які після 2014 року брали участь у боях на боці України, становить понад тисячу осіб.