У ЄС почав діяти закон про відмову від російських нафти та газу. Що зміниться?

Рішення опублікували в «Офіційному журналі» ЄС 2 лютого, і того ж дня Угорщина подала позов до Суду ЄС із вимогою скасувати його.

Йдеться про повноцінний закон із чіткими термінами, механізмами контролю та санкціями за порушення, що стало головною відмінністю нинішнього рішення від попередніх кроків Брюсселя.

Від «дорожньої карти» до законуМету відмовитися від російських нафти та газу Європейський Союз поставив собі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще у травні 2022 року Єврокомісія представила план REPowerEU, який визначав поетапні кроки для цього.

Щодо нафти, ЄС запровадив санкції, заборонивши її купівлю для усіх, окрім Угорщини та Словаччини, які чинили опір рішенню й інакше заблокували б його, оскільки для ухвалення санкцій потрібна одностайність усіх країн-членів ЄС. У 2025 році частка російської нафти впала до менш ніж 3 відсотків від загального імпорту нафти до Євросоюзу.

Щодо газу, санкцій досі не запроваджували, водночас країни поступово самостійно від нього відмовлялися.

У результаті, в той час, як до повномасштабного вторгнення частка російського газу в імпорті ЄС становила 40 відсотків, торік це було близько 13 відсотків, що досі дає російській економіці дохід у понад 15 мільярдів євро на рік.

Тепер же ЄС перейшов до жорсткіших кроків, ухваливши юридичний регламент, який зобов’язує всі країни блоку відмовитися від російських енергоносіїв до осені 2027 року.

Зокрема, з 25 квітня 2026 року почне діяти заборона укладати короткострокові контракти на скраплений природний газ (СПГ), з 17 червня – на трубопровідний. Довгострокові контракти заборонили з 1 січня 2027 року на СПГ, а з 30 вересня 2027 року на трубопровідний.

Санкції та контрольРегламент передбачає сувору відповідальність за порушення. Максимальні штрафи становлять щонайменше 2,5 мільйона євро для фізичних осіб і до 40 мільйонів євро або 3,5 відсотка світового річного обігу для компаній.

Національні органи влади зобов’язані перевіряти країну походження газу до його допуску на ринок ЄС – цей механізм має унеможливити обхід заборони через треті країни.

Водночас у документі закладено й запобіжник: у разі серйозної загрози енергетичній безпеці ЄС Єврокомісія може тимчасово припинити дію заборони після оголошення надзвичайної ситуації.

Опір Угорщини та СловаччиниУ день публікації регламенту Угорщина подала позов до Суду Європейського Союзу, вимагаючи його скасування. Один із аргументів Будапешта: заборону на імпорт енергоносіїв мають ухвалювати лише як санкції, які потребують одностайності, а не як захід торговельної політики, який можна ухвалити більшістю.

Саме щоб обійти вето Угорщини, а також Словаччини, яка теж заявила про намір позиватися, Єврокомісія не вдавалася до санкцій, а пішла шляхом торговельної політики. Під час голосування регламенту лише ці дві країни виступили проти.

Ще один аргумент Будапешта, який озвучив у соцмережі Х міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, – це право країн-членів ЄС самостійно визначати постачальників.

«Доступними є лише дорожчі та менш надійні альтернативи. Без російської нафти й газу неможливо гарантувати нашу енергетичну безпеку, так само як і зберегти низькі ціни на енергію для угорських родин», – написав Сійярто.

Схожі аргументи про «специфічні обставини окремих країн» навів і словацький уряд.

На думку експерта з питань енергетики аналітичного центру Bruegel Бена Макуїльямса, Угорщина має рацію, наполягаючи, що держави Євросоюзу мають право самостійно обирати постачальників. Водночас, на його думку, між Угорщиною та ЄС буде досягнуто компромісу, зважаючи на тривалу підготовку рішення.

«За такого рівня попереднього повідомлення Угорщина не має виправдань, щоб не відмовитися від російського газу. Якби йшлося про негайну відмову чи ситуацію 2022 року, було б більше розуміння – тоді це справді складно зробити швидко. Але сьогодні газові ринки спокійні, європейська мережа працює добре, ми маємо величезні сховища в Австрії прямо поряд з Угорщиною. Реальних виправдань для того, щоб Угорщина не відмовилася від російського газу, немає», – сказав Бен Макуїльямс у коментарі Радіо Свобода.

Чи готовий ЄС?У Єврокомісії, на запитання Радіо Свобода, як реагуватимуть на позови Угорщини та Словаччини, речниця Анна-Кайса Ітконен заявила, що це їхнє право – звертатися до суду. Але поки судового рішення не буде – регламент діятиме.

«Це не перший випадок в історії Єврокомісії, коли таке відбувається, і ми будемо захищати нашу позицію, водночас знову ж таки забезпечуючи, щоб жодна з наших держав-членів не стикалася з проблемами безпеки постачання», – сказала Анна-Кайса Ітконен.

Вона нагадала, що рішення готували протягом кількох років, і всі держави-члени мали достатньо часу, щоб до нього підготуватися.

На думку Бена Макуїльямса, ЄС уже готовий до повної відмови від російських енергоносіїв, і вплив на ціни у ЄС буде незначним.

«Можна з упевненістю сказати, що повторення ситуації 2022 року не буде. Бо тоді частка постачань із Росії скоротилася з приблизно 40 відсотків до близько 10 відсотків сьогодні. Зараз ми говоримо про рух у напрямку нуля. Тобто йдеться про значно менші обсяги, а глобальні енергетичні ринки наразі набагато спокійніші. Можливо, навмисно Росія діяла досить хитро, коли «озброїла» газ, зробивши це в момент, коли світові ринки нафти й газу були напруженими. Сьогодні ми маємо протилежну ситуацію», – зауважив експерт.

Чи вдарить рішення по Росії?Так само несуттєвим ефект буде і для Росії, переконаний Бен Макуїльямс. За його словами, Москва опанує нові напрямки, можливо з дещо зниженою ціною на енергоносії.

«Основна проблема стосуватиметься трубопровідних постачань, які їй може бути складно перенаправити в інші напрямки. Що ж до СПГ, то це судно, яке сьогодні йде до Європи, а завтра може піти в іншу частину світу. Європа зручна тим, що вона близько і не потрібно огинати Арктичне коло. Тож, імовірно, це знизить ціну, за якою Росія зможе продавати свій СПГ», – каже експерт.

Відчутнішим ударом для російського бюджету, на його думку, може стати припинення експорту російської нафти в Індію, про яке заявив президент США Дональд Трамп.

«Важко зрозуміти, як інтерпретувати заяву президента Трампа, але домовленість із Моді, прем’єр-міністром Індії, щодо припинення імпорту російської нафти, на мою думку, є дуже значущою. Якщо це справді призведе до того, що Індія припинить купувати російську нафту, наслідки будуть доволі відчутними, і, на мою думку, значно більш суттєвими для експортних доходів Росії», – резюмував експерт.

У Кремлі 3 лютого заявили, що не отримували від Індії повідомлень щодо припинення закупівель російської нафти.