Що відбувається з доларом, євро, золотом і біткоїном та чому українцям важлива стабільність США

• • Author, Анастасія Зануда
  • Role, BBC News Україна
• 41 хвилин(и) тому
• Час прочитання: 11 хв

“Що робити з доларами? Чи варто міняти їх на євро? І взагалі, що тепер зберігати під матрацом?” – ці питання хвилями розповсюджуються у заголовках ЗМІ та в соцмережах після чергового рекордного ривка валютного курсу в Україні.

Простої відповіді немає. Але тим, хто дійсно хоче розібратися у тому, що відбувається, відкривається захопливий трилер, в якому головні ролі грають хаос, золото та загадкова ФРС.

Від початку року курс американського долара, у якому українці звикли тримати заощадження на чорний день, виробляє дивні кульбіти: то зростає, то падає, інколи робить це разом із євро, інколи – ні, а саме євро швидко дорожчає.

Минулий рік долар завершив майже на тому самому рівні, як і починав – близько 42 грн. Водночас курс євро за 2025 рік зріс на майже 14% – із 43 до майже 50 грн.

У січні гривня падала відносно обох валют, але розрив між курсом євро і долара став ще більшим. Долар уперше перетнув позначку у 43 гривні, а євро подолав рубіж у 51 грн.

Зросли курси й інших валют – і тих, що традиційно були на слуху в українців – британського фунта та швейцарського франка, і тих, за якими стали стежити відносно нещодавно – зокрема, польського злотого.

Відчутне падіння курсу гривні у Нацбанку, який лише за січень витратив на його підтримку 3 млрд доларів, пояснюють переважно сезонними факторами – традиційно великими бюджетними виплатами грудня, які у січні намагаються витратити і які зрештою опиняються на валютному ринку.

А от пришвидшене падіння щодо євро пояснюють зміцненням європейської валюти чи радше послабленням долара, що триває весь рік, як у Білому домі перебуває Дональд Трамп.

Десятиліття до 2022 року долар зростав, особливо після завершення ковідної пандемії на тлі росту американської економіки.

Від початку 2025 року американська валюта подешевшала на 9% відносно кошика основних світових валют. А на початку 2026 темпи падіння долара прискорилися.

Із доларом “все чудово”

Траєкторія падіння американської валюти стала очевидною ще минулої весни, після так званого “Дня визволення”, коли президент Трамп заявив про запровадження нових торговельних тарифів, які мають звільнити американську економіку.

Подальші несподівані заяви американського президента – аж до конфронтації з ЄС щодо Гренландії – щоразу викликали нові послаблення курсу.

“Ринки реагують на хаотичний характер політики цієї адміністрації – ескалація, деескалація”, – пояснює Робін Брукс, старший науковий співробітник Брукінгського інституту та колишній валютний стратег Goldman Sachs.

Падіння долара фактично відображає те, “що такий хаотичний підхід шкодить США більше, ніж будь-кому іншому”, вважає аналітик.

Підпис до фото, Тренд на падіння долара помітили ще навесні 2025 року, коли президент Трамп представив нові торговельні тарифи, назвавши це “Днем визволення”Спершу ринки спокійно сприйняли повернення Трампа до Білого дому, але швидке зростання торговельної напруженості у світі через його політику та суперечка щодо Гренландії змінили ситуацію, каже Тьєррі Візман, глобальний валютний стратег у Macquarie.

“Я думаю, це підірвало довіру”, – каже експерт і відзначає, що у перший місяць нового року долар не лише продовжив падати, але й зросли ставки на те, що він і надалі падатиме.

“Більшість вважає, що долар повинен, може і таки буде послаблюватися й надалі цього року, – каже Кріс Тернер, голова відділу аналізу фінансових ринків ING. – Можна сперечатися щодо часу, але не щодо напрямку”.

В ING очікують, що за цей рік долар втратить 4-5% своєї вартості.

Для самих американців це означає, що інфляція може пришвидшитися, а імпорт та подорожі подорожчають. Але слабший долар є кращим для експортерів та виплати боргів. І саме це подобається президенту Трампу.

“Лунає не дуже добре, але зі слабшим доларом можна заробити до біса більше грошей, ніж із сильним доларом”, – заявив президент США ще у липні 2025 року. А коли його запитали про те саме у січні 2026, він відповів, що із доларом “все чудово”.

Золото: тиха гавань у хаосі

Одночасно із падінням долара весь минулий рік росли ціни на золото. Головна причина – інвестори стали шукати безпечні та надійні активи, незалежні від чергової заяви президента США.

Лише за минулий рік ціни на золото зросли удвічі, а якщо брати останні 5 років – то утричі: від 1800 до 5600 доларів за унцію у січні 2026.

Ціни на срібло також зросли майже учетверо – до 118 доларів за унцію проти 35 доларів за рік до того.

Війна в Україні, ситуація у секторі Газа і, особливо, інтерес Трампа до миротворчої діяльності – додають ще більше невизначеності.

А заяви президента США про можливі вищі тарифи для восьми європейських країн, які відкрито не в захваті від його дій, лише доливають олії у вогонь.

“Золото робить те, що воно традиційно робить найкраще, коли світ поринає у хаос на тлі зростання торгівельної напруженості, геополітичних конфліктів та політичної невизначеності в США”, – каже Емма Волл, інвестиційний стратег у Hargreaves Lansdown.

Підпис до фото, Графік показує як повільно, але впевнено падає долар, і як різко зросли ціни на золото та сріблоПоказово, що найактивніше золото скуповують центробанки різних країн, які вважають, що дорогоцінний метал дозволить їм “ізолювати” себе від політичних ризиків, пов’язаних із США.

Вкладаючи у золото через непевні часи, інвестори позбавляються залежності від чужих боргів у вигляді державних бондів – передусім, США.

У цій “золотій лихоманці” є і ще один момент, напряму пов’язаний із війною в Україні.

“Деякі країни помітили загрозу конфіскації доларових активів Росії світовими гравцями, які підтримують Україну, і стали розглядати дорогоцінний метал як більш привабливий нейтральний резерв”, – каже Волл.

Серед найбільших покупців золота останнім часом – Китай. При цьому його центробанк купує золото у злитках, а громадяни стали накопичувати ювелірні вироби.

Але і західні інвестори та країни не пасуть задніх.

Одним із прикладів був Tether, що спеціалізується на торгівлі цифровими валютами. Нещодавно компанія придбала стільки золота, що її запаси перевищили резерви деяких невеликих країн.

Підпис до фото, Польський центробанк – один із найбільших прихильників золота у резервахПоказово, що одним із лідерів серед центробанків став Банк Польщі, який за останні 5 років наростив свої золоті резерви у 5 разів по вазі або у 10 разів по вартості. У 2025 році золоті запаси країни перевищили 550 тонн. За цим показником Польща тепер випереджає Європейський центробанк. Банк Польщі також ставить за мету наростити їх до 700 тонн вже найближчим часом, і до 1000 тонн – до 2028 року. Нинішній голова польського центробанку Адам Глапінський планує, аби частка золота в резервах країни була не меншою за 30%.

Тож не дивно, що за підсумками минулого року, польський злотий став однією із найкращих ідей для інвестицій. На початку 2025 року офіційний курс становив 10,2 грн за злотий. А наприкінці січня 2026 року перевищив 12 грн.

Таким чином, прибутковість інвестицій у злотий за рік зросла майже на 20%. Для порівняння: євро приніс 17,3%, долар – лише 3,28%, що у понад два рази нижче за інфляцію в Україні, яка минулого року становила 8%.

Біткоїн: “цифрового золота” не вийшло

Одночасно зі зростанням попиту на старе добре золото у світі відбувається і масштабна корекція ринку цифрових валют, передусім біткоїна.

За умов тривалої геополітичної нестабільності він не спрацював як “тиха гавань” і не виконав ролі “цифрового золота”, а так і залишився радше спекулятивним активом, якому добре, коли усім добре.

На початку лютого ціна біткоїна впала до найнижчого рівня з часу переобрання Трампа президентом США.

Попри прихильну до криптоіндустрії позицію Білого дому, ціна біткоїна зменшилася удвічі від свого рекордного максимуму на початку жовтня 2025 року – від 126 тис. доларів до 63 тис. доларів на початку лютого 2026.

При цьому, за даними Checkonchain, середні витрати на майнінг одного біткоїна оцінюють приблизно у 87 тис. доларів за монету, а отже все, що нижче, не покриває витрат на “видобуток”.

Підпис до фото, Після рекорду жовтня 2025 року, у 2026 ціна біткоїну опустилася нижче собівартості його “видобутку”Зміна настроїв цього, як вважають багато оглядачів, спекулятивного ринку із майже “релігійною вірою”, пришвидшила падіння ціни, провокуючи емоційні продажі та паніку.

Щоб зрозуміти масштаби втрат, варто назвати лише кілька цифр. Коли 31 січня ціна біткоїна опустилася нижче 80 тис. доларів, вартість криптовалютного ринку впала приблизно на 111 мільярдів доларів за 24 години.

Загалом від жовтня 2025 до лютого 2026 ринок криптоактивів втратив 2 трлн доларів капіталізації.

Значного удару зазнали й проєкти та компанії у галузі криптомайнінгу та торгівлі криптоактивами, пов’язані з родиною Трампа.

Також впала активність і на криптобіржах – наприклад, Gemini оголосила про скорочення чверті персоналу та згортання бізнесу в Європі та Австралії.

Водночас деякі аналітики вважають, що така корекція вартості біткоїна була навіть корисною, – вона ліквідувала відвертих спекулянтів на віртуальній валюті. А швидке – менше ніж за 48 годин – повернення до рівня 70 тис. доларів за біткоїн засвідчило, що для декого той насправді залишається привабливою інвестицією.

ФРС та облікова ставка: чому за ними стежать усі

Що буде далі із доларом, залежатиме від стану американської економіки та від одного з головних факторів її самопочуття – облікової ставки, яка визначає ціну грошей як для бізнесу, так і для людей.

Якщо облікова ставка таки знизиться, долар падатиме і далі. Але поки що Джером Павелл, голова центрального банку США – Федеральної резервної системи (ФРС), тримає її незмінною. Головна причина – досить висока інфляція, а контроль динаміки цін – одна із ключових функцій будь-якого центробанку.

Усі, хто позбувається непевних активів і шукає безпеки у золоті, насправді ставлять на те, що Трамп таки дотисне Федрезерв і змусить знизити облікову ставку.

Саме тому вже кілька місяців поспіль увага інвесторів прикута до політики ФРС, думки Трампа про цю політику і про його нинішнього голову, який опирається вимогам Трампа.

Після двох чотирирічних термінів на посаді, які припали на пандемію, рецесію та конфлікти з адміністрацією Трампа, що підсвітили важливість незалежного центробанку США для усього світу, Павелл має залишити ФРС у травні цього року.

Попри те, що саме Трамп під час свого першого терміну на посаді президента США номінував Павелла на керівну посаду у Федрезерві, його претензії до того, що Павелл не знижує ставки є майже так само давніми, – ще у 2018 Трамп заявляв, що “не в захваті” від голови Федрезерву, а влітку 2019 назвав політику ФРС “божевільною”. Конфлікт відновився із поверненням Трампа до Білого дому на початку 2025.

Нещодавно мін’юст США викликав Павелла повісткою у справі про реконструкцію будівлі ФРС у Вашингтоні, що оглядачі та інвестори по всьому світу розцінили як тиск на нього та незалежність американського центробанку. А кілька колишніх очільників ФРС, міністрів фінансів США, а також керівники Банку Англії, Європейського центробанку та інших центробанків висловилися на його захист, що Financial Times назвала “безпрецедентним свідченням підтримки”.

Підпис до фото, У протистоянні між президентом США та голвою Федрезерву у хід пішли такі аргументи, як витрати на ремонт будівлі ФРС у ВашингтоніТрамп вже обрав кандидатуру нового голову ФРС, яку ще має затвердити Сенат (що може бути проблематично). Ним став Кевін Ворш, який вже входив до Ради керуючих ФРС у 2006-2011 роках (і був наймолодшим на подібній посаді у центробанку США за всю його історію).

Після фінансової кризи 2008 року саме Ворш відповідав за зв’язки Федрезерву із Волл-стріт. Він як і Трамп, жорстко критикує політику нинішнього голови.

Президент США оголосив про важливе рішення у своїй соцмережі Truth Social, припустивши, що Ворш може стати “одним із найкращих керівників Федрезерву, можливо, найкращим”.

Після цього оголошення, сам Ворш – 55-річний фінансист і науковий співробітник Інституту Гувера – закликав до “зміни режиму” у ФРС.

Підпис до фото, Кандидат на посаду голови ФРС Кевін Ворш (праворуч) закликав до “зміни режиму” у Федрезерві після звільнення нинішнього голови Джерома Павелла (ліворуч)Іронія та парадоксальність нинішньої ситуації полягає у тому, що Ворш має репутацію консервативного “яструба” від економіки, а отже, теоретично, мав би сприймати інфляційні загрози дуже серйозно і ратувати за підвищення облікової ставки. Насправді ж, якщо його затвердять на посаді голови ФРС, він буде її знижувати.

Увагу привертають і його родинні зв’язки з Трампом – він одружений з Джейн Лаудер, а його тесть, мільярдер і конгресмен Рональд Лаудер, довгий час є прибічником та донором Трампа.

І тут життя робить ще один несподіваний поворот: те, що по суті ліберальну політику доведеться втілювати такому консерватору як Ворш, ринки сприйняли як сигнал, що ситуація із Федрезервом залишатиметься все-таки керованою і “при тямі”.

“Давні яструбині погляди Ворша мають допомогти протидіяти побоюванням, що він може перетворитися на повну маріонетку Трампа”, – каже Стівен Браун, заступник головного економіста Capital Economics з питань Північної Америки.

Ера долара завершується? Знову

Усі перипетії з вартістю долара та негативними прогнозами поновили дискусії про те, чи не завершуються ера домінування долара і Вашингтона на глобальних ринках.

Тих, хто так вважає, явно побільшало. Вони кажуть, що автоматична довіра до економічної міці США, яку підтримували верховенство права, передбачуваність та стабільні інститути, втрачена, – особливо, коли президент країни заявляє, що падіння її валюти це “чудово”.

Але інші вважають, що падіння долара не означає повної відмови ринків від американських активів, хоча, наприклад, Нідерланди та Данія значно скоротили американські цінні папери у своїх пенсійних фондах.

Попри падіння долара, американські акції залишаються сильними. Наприклад, індекс S&P 500 за останній рік зріс на 15%. А прибутковість десятирічних облігацій казначейства США нижча, ніж була на початку другого терміну Трампа, що свідчить про попит на них.

Як твердить Economist, світ не відмовляється від Америки, він просто страхує свої ризики.

“Суть у тому, що так само як країни страхують свої геополітичні ризики щодо США — наприклад, ЄС та Індія, які уклали історичну угоду про торгівлю та оборону в пошуках нових партнерів в умовах невизначеного світу, — іноземці страхують свої позиції проти надмірної залежності від долара”, — пише Foreign Policy.

США і надалі продукують до 30% світового ВВП. З урахуванням купівельної спроможності цей показник є трохи нижчим – менше чверті, але все одно це найбільша частка серед усіх країн світу.

Частка американських банків перевищує 20%, а активів у портфельних інвестиціях – до 50% по всьому світу. Тобто інфраструктура ринків капіталу заточена під долар.

Багато глобальних товарних ринків також десятиліттями вимірюються у доларах – починаючи від цін на нафту.

Тож не дивно, що частка долара перевищує половину у валютних резервах центробанків в усьому світі. За даними МВФ за підсумками ІІІ кварталу 2025 року (найсвіжіші статистичні дані), ця частка становила 56,3%.

Крісталіна Георгієва, очільниця МВФ, у якому США є головним акціонером, заявила, що не очікує змін у ролі долара у глобальній економіці найближчим часом.

“Нам не слід захоплюватися короткостроковими коливаннями обмінного курсу. Я не бачу змін у ролі долара найближчим часом”, – розповіла Георгієва в інтерв’ю Bloomberg.

Директорка МВФ також закликала зважати на те, чому долар став таким важливим для світової валютної системи. За словами Георгієвої, це пов’язано із “глибиною та ліквідністю ринків капіталу в США, розміром економіки та підприємницьким духом США”, які, мовляв, залишатимуться міцними попри усю турбулентність моменту.

Втім, є і поважні голоси, які наголошують: час дивитися на реальні показники реальної економіки, які роблять Америку справді великою, – зокрема, зайнятість та роздрібні продажі. А вони далекі від “чудових”.

Передсвяткові роздрібні продажі у США у грудні минулого року несподівано перестали зростати. Це тривожний сигнал, який вказує на те, що американські споживачі — головний двигун економіки США — мають якісь не дуже хороші очікування.

Наступним показником, за яким стежитимуть світові інвестори, стане свіжа статистика ринку праці. Якщо цифри виявляться слабшими за прогноз, це стане ще одним аргументом для ФРС знижувати ставки, що може додатково знецінити долар.

І це може стати відповіддю на запитання, що класти під матрац, чи, радше, чого туди не класти.