Довічне ув’язнення експрезиденту Південної Кореї: за що його покарали

Підпис до фото, Юн Сок Йоль стверджував, що його спроба ввести воєнний стан була лише невинним жестом, покликаним привернути увагу до порушень з боку опозиції44 хвилин(и) тому

Час прочитання: 5 хв

Суд у Південній Кореї виніс вирок для експрезидента Юна Сок Йоля – довічне ув’язнення за спробу організувати заколот. Прокуратура вимагала для нього смертної кари.

У грудні 2024 року Юн здійснив невдалу спробу ввести в країні воєнний стан. Після цього йому оголосили імпічмент та арештували.

Суддя заявив, що колишній президент фундаментально зашкодив демократії Південної Кореї та заслуговує на суворе покарання.

Раніше Юн стверджував, що його спроба ввести воєнний стан була всього лише невинним жестом, покликаним привернути увагу до порушень з боку опозиційної партії.

Але суддю це не переконало – на його думку, колишній президент своїми діями підірвав основи конституційного ладу.

Крім цього, суд з’ясував, що під час воєнного стану Юн віддав наказ про затримання декількох людей, в тому числі лідера опозиції Лі Чже Мьона, який зараз став президентом країни.

Юн, ймовірно, подасть апеляцію, і справа може дійти навіть до Верховного суду країни.

Вирок отримав не тільки експрезидент, а й інші високопоставлені чиновники, які, як вважає слідство, причетні до заколоту.

Колишній міністр оборони Кім Йон Хьон отримав 30 років тюрми, ексголова розвідки Ро Сан-вон – 18, ексголова поліції Чо Джі Хо – 12, ексголова поліції Сеула Кім Бон-сік – до 10 років, а екскомандир підрозділу безпеки Національних зборів (парламенту) Мок Хьон-те – до трьох років позбавлення свободи.

Двох обвинувачених визнали невинними. Це ексголова бюро розслідувань міноборони Кім Йон-гон та колишній чиновник відділу розслідувань поліції Юн Син-йон.

Крім обвинувачень в заколоті, Юн Сок Йоля визнали винним ще в зловживанні владою. У січні його вже засудили до п’яти років тюрми за обвинуваченням в перешкоджанні арешту: його резиденцію довелося брати штурмом.

Та і це не кінець – на Юна чекають інші судові процеси.

Прокуратура звинувачує його в спробі спровокувати військовий конфлікт: він віддав наказ про запуск безпілотників у бік Північної Кореї, щоб, за версією звинувачення, виправдати введення воєнного стану.

Його також звинувачують у наданні хибних свідчень на суді над експрем’єром Хан Док Су, якого звинуватили у сприянні заколоту. Хан Док Су засудили до 23 років в’язниці.

Юну висунули звинувачення і в низці інших справ, включаючи ймовірне перешкоджання розслідуванню загибелі офіцера морської піхоти і втручання у вибори 2022 року.

Як реагують корейці?

Підпис до фото, Прихильники Юна дивляться трансляцію із судової залиАдвокат колишнього президента після вироку заявив, що рішення суду не підкріплене доказами і звинуватив суддю у використанні заздалегідь прописаного сценарію.

Тим часом Чон Чхон Ре, лідер панівної Демократичної партії, назвав вирок надто м’яким. На його думку, відмова задовольнити вимогу прокуратури про смертну кару “підриває справедливість”.

“Суспільство визнає (сьогоднішнє рішення – Ред.) глибоко незадовільним та неприйнятним”, – вважає він.

Підпис до фото, Прихильники Юна біля судуЯк зазначає кореспондент ВВС із Сеула, під час оголошення вироку Юн не виявив жодних емоцій і зберігав кам’яне обличчя. На відміну від його прихильників, які зібралися біля залу суду, і тих, хто дивився трансляцію: під час оголошення вироку глядачі, які зібралися біля телеекранів, кричали: “Корея в руїнах!”

До цього кожен раз, коли суддя говорив щось обнадійливе, натовп починав радісно кричати, зазначає кореспондент ВВС.

Наприклад, коли суддя не знайшов доказів ствердженням прокуратури про те, що Юн почав планувати введення воєнного стану ще за рік до грудня 2024 року.

Підпис до фото, Прихильники Юна після оголошення вирокуЯк зазначає Джейк Квон, кореспондент ВВС в Сеулі, під час свого президентського терміну Юн був вкрай непопулярною постаттю. Його примирлива позиція щодо Японії викликала негативну реакцію серед виборців, які чутливі до історичних питань.

А нехтування закликів розслідувати звинувачення в корупції його дружини (її вже засудили до 20 місяців тюрми у цій справі) призвело до поразки його партії на виборах.

Але після відсторонення від посади Юн взявся будувати образ правого популіста, надихнувшись американським рухом MAGA (“Зробимо Америкою знову великою”). Його твердження про те, що агенти Пекіна та Пхеньяна нібито сфальсифікували минулі вибори, знаходили відгук у людей, занепокоєних усе більшим впливом Китаю.

І через рік після оголошення воєнного стану сотні й тисячі людей збираються по вихідних, скандуючи його ім’я і називаючи Юна національним героєм, пояснює кореспондент ВВС.

Підпис до фото, Деякі прихильники Юна носять червоні кепки, подібні до кепок прихильників Трампа. На них напис – Yoon again, Reset Korea (“Юн знову – перезапуск Кореї”)Як Юн намагався ввести воєнний стан

Пізном ввечері 3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль виступив із екстреним зверненням.

Він оголосив про введення воєнного стану (вперше з 1979 року) та назвав це необхідним заходом для захисту конституційного порядку від “комуністичних сил” і загроз, які нібито надходять від КНДР.

Воєнний стан протривав всього кілька годин. Депутатам вдалося зібратися в залі парламенту і проголосувати за скасування президентського указу.

Через кілька днів депутати від опозиції, які мали більшість у парламенті, внесли законопроєкт про імпічмент президенту. Потім його арештували й він постав перед судом.

Керівництво заколотом – найважче із звинувачень, які представили Юну. Воно передбачає смертну кару чи довічне ув’язнення. Згідно зі законодавством Південної Кореї, в справах про заколоти прокурори зобов’язані клопотати перед судом про смертну кару або про довічний термін.

Прокуратура вимагала засудити експрезидента до смертної кари. На думку прокурорів, хоч в результаті його спроби ввести воєнний стан ніхто не загинув, наміри Юна були все одно насильницькі.

Звинувачення вважає це спробою заколоту з метою захоплення контролю над усіма гілками влади: незадовго до цього партія Юна програла парламентські вибори.

У Південній Кореї смертельна кара не скасована, проте смертні вироки не виконували майже 30 років. У 1996 році колишній військовий диктатор і президент Чон Ду Хван був засуджений до смертної кари за захоплення влади в результаті військового перевороту в 1979 році, але пізніше вирок пом’якшили до довічного ув’язнення.

Підпис до фото, У грудні 2024 року корейці виходили на вулиці, вимагаючи імпічменту ЮнаВарто подивитисяСтатті на цю ж тему

Докладно