Олександр, українець, який переїхав до Лубліна, розповідає про свій досвід відновлення життя в новій країні після початку війни в Україні. Його родина, яка залишила рідний Луганськ, знайшла підтримку та новий дім у Польщі.
У лютому 2022 року Олександр і його сім’я виїхали з Луганська, коли російські війська почали наступ. “Для нас війна почалася ще в 2014 році. Ми вже залишили Луганськ, але виїзд був важким. Я їхав з родиною через поле, коли з обох боків падали бомби і літали ракети”, – згадує він.
Після тривалого шляху через Росію та країни Балтії, родина досягла Польщі. “Коли ми приїхали, ми не знали ні слова польською. Діти також не знали мови. Лише завдяки друзям дружини ми отримали тимчасове житло”, – додає Олександр.
Переломним моментом для родини стала їхня поїздка до Лубліна. “Тут ми знайшли свій другий дім. Відразу ж потрапили під опіку добрих людей. Діти пішли до школи, а дружина почала викладати танці, як і в Україні. Я відкрив свою справу і займаюся монтажем вікон”, – зазначає він.
Олександр розповідає, що його діти швидко вивчили польську мову завдяки школі, а він сам навчався, спілкуючись з друзями. “Це зайняло близько року, але тепер ми спілкуємося нормально”, – говорить він.
Незважаючи на нове життя, Олександр не забуває про своїх близьких, які залишилися в Україні. “Я спілкуюся з сестрою в Києві та братом в Луганську. Ми завжди турбуємося одне про одного, адже там продовжують падати бомби”, – додає він.
Олександр висловлює побоювання щодо безпеки своїх близьких, але намагається зосередитися на позитивних моментах у житті. “Добре мати справу, радіти маленьким успіхам. Коли моя донька приносить малюнок зі школи або син каже щось приємне, це додає сил”, – зазначає він.
Хоча Олександр хотів би залишитися в Польщі, його дружина вважає за краще повернутися в Україну. “Діти вже відчувають, що Польща може стати їхньою батьківщиною. Ми обговорюємо це, але поки що нічого не можна зробити. Війна триває, і миру не видно”, – говорить він.
У Лубліні родина отримала підтримку від місцевого підприємця Петра Півоварського, який спочатку надавав допомогу на волонтерських засадах. “Ми заснували асоціацію For Help, щоб легше організовувати допомогу. Олександр швидко став самостійним”, – розповідає він.
Лублін став новим домом для багатьох українців, які через війну змушені були залишити свої домівки. Сьогодні, через чотири роки війни, люди продовжують шукати способи налагодити своє життя в нових умовах, незважаючи на тривогу щодо майбутнього України.
Олександр, українець, який переїхав до Лубліна, розповідає про адаптацію своєї родини в Польщі після початку війни в Україні. Незважаючи на труднощі, вони знайшли підтримку та новий дім, проте продовжують турбуватися про близьких в Україні.
