З початку війни в Україні в лютому 2022 року оцінки втрат свідчать про 1,2 мільйона загиблих з російської сторони та 600 тисяч з української. Росія змінила свою стратегію, перейшовши до “війни на виснаження”, яка базується на наборі солдатів з бідних регіонів за високі виплати.
Аналіз ситуації показує, що система рекрутування солдатів втрачає ефективність, а російська армія стикається з дедалі зростаючими втратами, дезерцією та нестачею кадрів. Спочатку план “спеціальної військової операції” передбачав швидке захоплення України, але вже через кілька днів стало зрозуміло, що ситуація виходить з-під контролю.
Згідно з новою доктриною Герасимова, основним показником успіху стали не захоплені території, а темп поповнення втрат. Влада в Москві вважає, що в бідних регіонах є достатньо людей для поповнення армії, що дозволяє не лише компенсувати втрати, а й створювати нові підрозділи.
Система виплат для солдатів включає одноразові виплати, високий щомісячний оклад і премії за бойові досягнення. Наприклад, за контрактом солдат отримує 400 тисяч рублів (близько 17 тисяч гривень) одноразово, а також регіональну доплату, яка може досягати 3,4 мільйона рублів (150 тисяч гривень) у Тюменській області.
Крім того, щомісячний оклад складає 210 тисяч рублів (близько 9 тисяч гривень), а додаток за участь у військовій операції — 160 тисяч рублів (близько 7 тисяч гривень). Премії за знищення техніки також є важливою частиною фінансування: за збитий літак виплачують 300 тисяч рублів, за танк — від 100 до 500 тисяч рублів.
Важливою складовою є виплати родинам загиблих, які можуть становити від 8 до 12 мільйонів рублів (350-500 тисяч гривень) залежно від регіону. Це створює ситуацію, коли родичі можуть заохочувати своїх близьких йти на фронт, сподіваючись на фінансову допомогу.
Однак, за словами експертів, система рекрутів почала давати збій. Росія втрачає близько 1100-1200 солдатів щодня, і загальні втрати можуть сягати 1,2 мільйона. Набір до армії в даний час становить близько 30 тисяч осіб на місяць, що недостатньо для покриття поточних втрат.
Крім того, існує проблема дезерції. Офіційні дані свідчать про близько 10 тисяч випадків дезерції на рік, але реальні цифри можуть бути вищими. Це створює додаткові труднощі для командування.
Одним з можливих рішень для покриття нестачі нових солдатів є оголошення загальної мобілізації. В Росії проживає близько 4,5 мільйона осіб, які служили в армії протягом останніх десяти років. Однак таке рішення може призвести до серйозних політичних та економічних наслідків, зокрема до масової еміграції.
Експерти вказують на два можливі сценарії розвитку подій. Перший — це зменшення темпів наступальних дій, що дозволить зменшити втрати. Другий — активізація наступу, але в разі невдачі це може призвести до оголошення часткової мобілізації.
Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, і подальший розвиток подій залежить від рішень, які будуть ухвалені в Кремлі.
Аналіз ситуації в російській армії під час війни в Україні вказує на зростаючі втрати та проблеми з рекрутами. Система мобілізації стикається з труднощами, що може вплинути на подальший розвиток конфлікту.
