Джерело: www.volynnews.com
Про це пише ТСН з посиланням на Discover Wildlife.
Довгий час вважали, що екстремальна посуха та високий рівень ультрафіолету роблять ядро Атаками абсолютно непридатним для будь-яких форм життя. Проте нове дослідження вчених повністю спростовує цю теорію.
Для проведення аналізу команда науковців зібрала зразки ґрунту з шести різних локацій пустелі, що відрізнялися за рівнем вологості, солоності та рельєфом. Серед досліджуваних зон були піщані дюни, високогір’я, солоні озера, пересохлі річкові долини та туманні оазиси.
Результати лабораторних досліджень виявилися приголомшливими: ґрунт Атаками буквально кишить життям. Учені виявили там цілі угруповання нематод – мікроскопічних круглих червів, які належать до тієї ж групи організмів, що й відомі своєю надзвичайною витривалістю тихоходи (водяні ведмеді).
Читати ще: У найсухішому місці Землі випав сніг: надзвичайно рідкісне явище приголомшило вчених
Раніше наука вже фіксувала поодинокі випадки виживання нематод в екстремальних умовах, зокрема у глибоководних западинах, льодах Антарктиди чи глибоких підземних шахтах.
Однак в Атакамі дослідники виявили не просто окремих особин, а розгалужену екосистему. Під час секвенування геному було класифіковано 21 родину та 36 родів цих істот, що свідчить про набагато вищий рівень біорізноманіття, ніж припускали раніше.
Цікаво, що розподіл видів безпосередньо залежить від кліматичних мікроумов. У найбільш посушливому ядрі пустелі різноманітність родів менша, тоді як у більш вологому регіоні Альтіплано значно вища.
Також вчені помітили географічну закономірність у способах розмноження: на великих висотах переважають нематоди, що розмножуються безстатевим шляхом, а в низинах – ті, що використовують статеве розмноження.
Читати ще: У Чилі зацвіла пустеля, яка є одним з найпосушливіших місць на планеті
Наявність стабільних ґрунтових спільнот у найсуворіших умовах на планеті дає науковцям важливий інструмент для прогнозування наслідків глобальної зміни клімату.
«У світлі зростання глобальної посушливості ці результати стають дедалі актуальнішими», – пояснює Філіпп Шиффер з Інституту зоології Кельнського університету.
За його словами, розуміння того, як організми адаптуються в екстремальних умовах та які параметри навколишнього середовища впливають на їхнє поширення, може допомогти покращити оцінку екологічних наслідків зміни клімату.
Водночас дослідження виявило і тривожні сигнали. На деяких ділянках пустелі ґрунтова харчова мережа функціонує вкрай погано. Це вказує на те, що екосистема там вже зазнала критичних пошкоджень і може не витримати подальшого погіршення кліматичних умов.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
