Богдан, 20-річний кримчанин, зустрів 2026 рік на вокзалі в Україні, слухаючи новорічне привітання президента Володимира Зеленського. Він прибув на материкову частину України 31 грудня, після двох років, проведених у страху перед призовом до російської армії.
В ексклюзивному інтерв’ю для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, Богдан розповів про зміни, які відбулися в Криму з моменту анексії, його вивчення української мови та ставлення до військових комісаріатів в Україні.
Богдан вважає себе «повністю кримською людиною». Він народився на півострові і жив у кількох містах, але відчуває себе там у небезпеці. Це відчуття з’явилося навесні 2014 року, коли озброєні люди без розпізнавальних знаків захопили стратегічні об’єкти в Криму.
«Це можна порівняти з тим, що ти приходиш у свою квартиру, але там багато чужих людей», – пояснює Богдан. Він мріє повернутися до Криму, коли він знову стане українським.
Згадуючи часи до анексії, Богдан зазначає, що в його оточенні не було російського впливу. «Я дізнався про Росію лише в 2013 або 2014 році», – говорить він.
Після анексії його родина змінила свої погляди. Мати Богдана сприйняла події Революції гідності в Україні як загрозу, вірячи в російську пропаганду.
На момент анексії Богдану було лише 14 років, але вже тоді він вирішив отримати український паспорт. Його плани поїздки до Херсона, де можна було оформити документи, зазнали змін через окупацію.
«Бажання жити в Україні залишилося», – зазначає він. Богдан також розмірковує про причини різних поглядів у родині. Він згадує, що в Криму скасували уроки української мови, але його любов до України залишилася.
Богдан активно підтримував свої знання української мови, переглядаючи відео та програми українською. Це допомогло йому зберегти свою ідентичність в умовах російської окупації.
Він пам’ятає, як у Севастополі бачив український прапор, який згодом прибрали. Богдан також згадує про повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке змінило його життя.
«Життя стало душним», – говорить він, описуючи зростання військової присутності та обмеження свободи в Криму. Богдан відчуває, що життя на півострові стало обмеженим через постійні загрози.
Він розповідає про пропаганду війни в Криму, де намагаються уникати терміна «війна». Богдан також отримав повістку до військкомату, коли йому ще не виповнилося 18 років, що викликало в нього занепокоєння.
«Це сталося до початку призову, і я був здивований, коли дізнався про повістку», – зазначає він. Його історія відображає реалії життя молоді в Криму під російською окупацією.
Історія Богдана, кримчанина, який залишив рідний дім через анексію, і його прагнення отримати український паспорт, ілюструє виклики, з якими стикається молодь в окупованому Криму.
Джерело: Радіо Свобода
