Темпи просування російських військ в Україні значно знизилися з початку 2026 року. Якщо раніше армія РФ захоплювала близько 400 квадратних кілометрів української території щомісяця, то в січні цього року цей показник впав до 240 км², у лютому – до 120 км², а в березні – до 50 км².
Водночас українські сили продовжують звільняти території, зафіксувавши понад 400 км² під час контрнаступів на напрямках Олександрівки та Гуляйполя. Це свідчить про те, що фактичні територіальні здобутки російських військ з початку року є практично нульовими.
Незважаючи на сповільнення наступальних дій, активність атак на фронті залишається на високому рівні. Статистика людських втрат не зменшується, і це може свідчити про те, що російські війська продовжують намагатися утримувати тиск на українські сили.
Серед причин сповільнення наступу називають погіршення погодних умов, необхідність перегрупування сил та поповнення резервів після інтенсивних бойових дій минулого року. Проте ці фактори не є єдиними, що впливають на ситуацію.
На ключових напрямках фронту російські війська продовжують тактику інфільтрації, намагаючись дістатися до оборони ЗСУ невеликими групами. Проте в деяких районах, таких як Покровськ і Гуляйполе, українські підрозділи утримують контроль над околицями, що ускладнює повний контроль росіян.
Ситуація в Костянтинівці, яка має стратегічне значення, також залишається напруженою. Російські підрозділи намагаються наблизитися до міста з кількох напрямків, але значних успіхів не досягають. У той же час українські сили здійснюють контратаки, що ускладнює просування противника.
У південному сході Запоріжжя та на інших ділянках фронту, таких як Харківська, Сумська та Херсонська області, бої мають локальний характер, без суттєвих змін лінії фронту.
Окремо варто зазначити, що під час контрнаступу ЗСУ в Дніпропетровській області вдалося відбити значні території, що змусило російське командування перекидати сили з інших напрямків.
Сповільнення російського наступу може бути пов’язане не лише з сезонними факторами, а й з труднощами у поповненні втрат. За оцінками британського міністерства оборони, у 2024 році російська армія втратила 430 тисяч осіб, а в 2025 році – 415 тисяч. Ці дані свідчать про те, що втрати на полі бою перевищують кількість новобранців.
Крім того, українські сили адаптували свою тактику, зосередившись на ударах по тилах російських військ. Безпілотники України тепер частіше націлені на засоби постачання та управління, що ускладнює роботу російських систем радіоелектронної боротьби.
Таким чином, сповільнення російського наступу може свідчити про зміну динаміки бойових дій, що вимагає від обох сторін нових підходів у веденні війни.
Сповільнення наступу російських військ в Україні пов'язане з низкою факторів, включаючи погіршення погодних умов та труднощі у поповненні втрат. Українські сили, в свою чергу, адаптували свою тактику, зосередившись на ударах по тилах противника.
