Після анексії Криму Росією у 2014 році, півострів став об’єктом масштабного перерозподілу власності, в результаті чого прокремлівські еліти отримали контроль над найціннішими активами. Зокрема, території в Ялті та інших населених пунктах були «націоналізовані» та потрапили під контроль структур, пов’язаних із президентом Володимиром Путіним.
Одним із найвідоміших об’єктів є дача в селищі Олива, яка раніше належала Україні. Після анексії вона була перетворена на резиденцію Путіна, де розташовані басейни, вертолітні майданчики та інші розкішні споруди. Будівництво цієї дачі обійшлося приблизно в 10 мільярдів рублів, а територія охороняється військовими та Федеральною службою охорони.
Іншим важливим об’єктом є колишня держдача «Гліцинія» в Нижній Ореанді, яка також потрапила під контроль російської влади. Ця резиденція, що займає 20 гектарів, була продана на аукціоні за 1,2 мільярда рублів, але реальний покупець залишився невідомим. Як з’ясували журналісти, акціонерами фірми-покупця є представники банку «Россия», пов’язаного з Ковальчуком, близьким другом Путіна.
Кримський півострів став не лише територією для відпочинку російських високопосадовців, але й місцем, де місцеві жителі стикаються з обмеженнями доступу до моря та громадських територій. У Партеніті та Гурзуфі жителі скаржаться на закриті проходи до пляжів і парків, які раніше були доступні для всіх.
Таким чином, Крим перетворився на закриту зону, де контроль над ресурсами та територіями зосереджений у руках російської влади, а місцеві жителі залишаються без доступу до своїх природних багатств.
Стаття висвітлює, як після анексії Криму російська влада контролює ключові території півострова, перетворюючи їх на закриті резиденції для високопосадовців. Місцеві жителі стикаються з обмеженнями доступу до моря та громадських територій.
Джерело: Радіо Свобода
