19 березня 2026 року армія Російської Федерації здійснила масований штурм на Лимансько-Борівській ділянці фронту, використовуючи бронетехніку та піхоту. За повідомленнями Третього армійського корпусу, агресор атакував одночасно з семи напрямків, залучивши 28 одиниць бронетехніки, включаючи танки, БМП та БТР.
Штурм розпочався о 5:30 ранку і тривав близько чотирьох годин. Основна частина бою проходила протягом трьох годин, під час яких російські війська намагалися прорвати українські позиції. За даними Третього армійського корпусу, в результаті атаки було знищено 405 російських солдатів, 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР, три танки, а також іншу техніку.
Представник Третього армійського корпусу Олександр Бородін зазначив, що цей штурм став рекордним за кількістю залученої бронетехніки з 2024 року. Він також підкреслив, що попередні атаки російських військ здебільшого базувалися на тактиці інфільтрації, тому масований наступ став несподіванкою.
Військові експерти вказують на те, що використання застарілої техніки, такої як танки 70-80-х років, може свідчити про нестачу сучасних ресурсів у російській армії. Однак, незважаючи на це, російські війська намагалися реалізувати тактику швидкого прориву, що нагадує стратегії, застосовані на початку війни.
Бородін також звернув увагу на те, що піхота використовувала мотоцикли, квадроцикли та іншу техніку для швидкого просування, намагаючись уникнути вогню з українських позицій. Проте, за його словами, українські сили мали можливість завдавати ударів по противнику, поки той перебував у «сірій зоні», що призвело до великих втрат серед російських військ.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначив, що з 17 до 20 березня спостерігалося загострення по всій лінії фронту, при цьому Лиманський напрямок не був найактивнішим. За ці чотири дні Росія втратила понад 6090 військовослужбовців.
На думку Бородіна, масований штурм може свідчити про тиск з боку командування на російські війська, оскільки інформаційна кампанія з боку російських ЗМІ акцентувала увагу на захопленні територій, що не відповідало дійсності. Це може бути спробою продемонструвати успіхи на полі бою, незважаючи на фактичні втрати.
Таким чином, штурм на Лимансько-Борівській ділянці став важливою подією, яка відображає зміни в тактиці російських військ та їхні труднощі в досягненні стратегічних цілей.
Масований штурм армії РФ на Лимансько-Борівській ділянці 19 березня 2026 року виявився невдалим, незважаючи на використання значної кількості бронетехніки. Українські сили зуміли відбити атаку, завдавши великих втрат противнику.
