Джерело: www.volynnews.com
Раніше цю навичку фіксували переважно в окремих видів птахів та ссавців, йдеться у новому дослідженні, яке опублікували у журналі Science, пише УП. Життя.
Комахи, зокрема цвіркуни та світлячки, можуть імітувати постійні ритми щебету або світлових сигналів інших особин. Але здатність розпізнавати ті самі ритми при різних темпах – так звану гнучку перцепцію ритму – довгий час вважали складним когнітивним завданням.
Надихнувшись когнітивними здібностями бджіл, нейробіолог Цзіцзе Зенг з Південного медичного університету (SMU) у Китаї та його колеги вирішили оцінити здатність комах виявляти та реагувати на ритми.
Учені провели експеримент, під час якого помістили джмелів у маленьку коробку з двома перевернутими прозорими скляночками, кожна з яких містила зелений світлодіод. Кожен ліхтар відтворював свій ритмічний малюнок із довгих та коротких спалахів.
Один із ритмів означав наявність ласощів – цукрового сиропу, а інший був «порожнім». Після цього джмелі частіше сідали на скляночку, пов’язану з винагородою, керуючись привабливим ритмом, навіть коли цукру не було.
Читати ще: Науковці знайшли в Австралії новий вид бджіл із ріжками
Далі дослідники прискорили або сповільнили темп блимання – і джмелі все одно впізнавали ритмічну послідовність, пов’язану із цукром, і сідали на відповідну скляночку.
«Уявіть, що ви слухаєте пісню, і її сповільнили або прискорили, але ви все одно її впізнаєте. Це не тому, що ви запам’ятали один конкретний елемент, а тому, що зрозуміли всю структуру», – зазначила когнітивна нейроетологиня з Південного медичного університету (SMU) Квін Солві.
Це відкриття розширює розуміння науковців про музичні здібності тварин. Раніше деякі вчені припускали, що вміння на кшталт розпізнавання ритму пов’язані з вокальним навчанням або опануванням мови і притаманні лише людям та деяким птахам і ссавцям.
Проте приклади видів, що не мають вокального навчання – наприклад, морський лев Ронан, який вміє кивати в такт, – доводять, що сприйняття ритму є більш базовою функцією мозку.
Вчені не знають, чому джмелі можуть впізнавати змінювані темпи, але співавтор дослідження, австралійський нейробіолог Ендрю Баррон з Університету Маккуорі, припускає, що складні соціальні структури бджіл могли сформувати цю поведінку.
«Ритми є всюди у природному світі джмеля, і багато взаємодій із навколишнім світом полягає у виявленні повторюваних візерунків», – додав науковець.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
