Правозахисники повідомляють про численні випадки насильницьких зникнень людей на окупованих Росією територіях України. За їхніми даними, громадяни можуть вийти з дому і більше не повернутися, а їхні родичі часто залишаються без будь-якої інформації про їхню долю.
Дослідження, проведене кількома правозахисними організаціями, виявило, що викрадення стали системною практикою контролю з боку Росії на окупованих територіях, зокрема в Криму та частинах Херсонської і Запорізької областей. Експерти проаналізували свідчення жертв та їхніх родичів, а також інформацію з відкритих джерел.
За даними дослідження, викрадення здійснюються групами осіб, які використовують автомобілі без розпізнавальних знаків. Відеозаписи з камер спостереження свідчать про високий рівень координації та професіоналізму виконавців. Вони зазвичай одягнені в чорну або камуфляжну форму без шевронів, використовують балаклави та вогнепальну зброю.
Найпоширенішим сценарієм є викрадення з дому після обшуку, під час якого вилучають усі цифрові носії та документи. Викрадачі не залишають жодних документів, які б підтверджували їхні дії, і жертву везуть на «перевірку» без уточнення деталей.
Серед інших методів викрадення експерти зазначають затримання на блокпостах і на вулицях. Часто до таких дій залучаються співробітники Державтоінспекції, які зупиняють автомобілі, що їх цікавлять.
Ключовим виконавцем викрадень є Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ). Аналіз офіційних відповідей окупаційної влади підтверджує, що більшість випадків насильницьких зникнень пов’язані саме з цією службою. Дослідники виявили, що ФСБ активно залучає оперативні групи з Москви для проведення таких операцій.
Правозахисники також склали карту місць утримання викрадених осіб, серед яких в’язниці та підвальні приміщення, що контролюються ФСБ. Це підтверджує їхню провідну роль у процесах насильницьких зникнень.
Дослідження вказує на злагодженість дій різних відомств, що свідчить про системність насильницьких зникнень. Всі органи окупаційної влади ігнорують звернення родичів про викрадення, а військові слідчі не надають жодних відповідей на запити.
Крім того, правозахисники повідомляють, що 90% викрадених осіб піддаються катуванням. Ці тортури часто застосовуються відразу після викрадення для психологічного зламу жертви та отримання «зізнань». Після цього жертву офіційно затримують і висувають обвинувачення.
Методи катувань є стандартизованими і не залежать від особистості затриманого. Правозахисники також відзначають, що жертв примушують називати інших проукраїнських активістів, що має руйнівний ефект для довіри в місцевих громадах.
Ці дані підкреслюють серйозність ситуації з правами людини на окупованих територіях і вимагають міжнародної уваги.
Дослідження правозахисників виявило системні викрадення людей на окупованих територіях України, які здійснюються Федеральною службою безпеки Росії. Викрадення є частиною політики контролю, що супроводжується катуваннями та ігноруванням звернень родичів.
Джерело: Радіо Свобода
