Чотири дитини, викрадені у 2022 році з Херсонського будинку дитини, досі шукають прийомні сім’ї через російський портал «усыновите.рф». Це стало відомо в результаті спільного розслідування проектів «Настоящее время» та The Reckoning Project.
За даними української влади, з початку повномасштабної війни Росії проти України було депортовано близько 20 тисяч українських дітей, включаючи сиріт та дітей з інтернатів. Російська сторона стверджує, що рятує дітей від обстрілів, проте факти свідчать про примусове переміщення, нав’язування російської культури та надання російського громадянства.
Зокрема, з Херсонського будинку дитини вдалося повернути лише 10 з 46 викрадених дітей. Більшість з них були влаштовані в прийомні сім’ї на території, контрольованій Росією. Чотирьом дітям, які залишилися, досі шукають нових опікунів, не вказуючи, що вони походять з Херсона.
Ольга Пузик, мати одного з повернених дітей, розповідає про свої переживання під час пошуків сина Віті, якого викрали восени 2022 року. Віті на той момент не було й двох років, а його мати не знала про його долю майже рік. Завдяки зусиллям волонтерів та українських чиновників, їй вдалося дізнатися, де перебуває син, і врешті-решт повернути його додому.
Ольга згадує, як важко було їй їхати до Росії, оскільки вона боялася за свою безпеку та не знала мови. Однак з підтримкою сестри вона вирушила в подорож через кілька країн, щоб забрати сина. Після прибуття до Криму, де знаходився Вітя, Ольга зустрілася з представниками російської влади, які спочатку вимагали документи, а потім дозволили їй обійняти сина.
Під час повернення Віті, Ольга також зустріла інших дітей з Херсонського будинку дитини, серед яких були Ангеліна і Женя. Їхня бабуся, Любов Буріна, розповідає про те, як важко було їй дізнатися, що онуки були вивезені без її відома. Вона підкреслює, що діти не позбавлені батьків, і тому їх не можна усиновлювати.
Наразі, за даними української влади, триває робота над поверненням інших дітей, які все ще залишаються в Росії. Проте процедура повернення залишається складною і потребує значних зусиль з боку українських органів.
Стаття розкриває історії дітей, викрадених з Херсонського будинку дитини, їх повернення до України та пошук нових сімей через російський портал. Ольга Пузик, мати одного з повернених, ділиться переживаннями про пошук сина, а також інші історії родин, які втратили дітей під час війни.
