“Ексміністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський давно екс, а досі залишається помітною фігурою українського бізнесу та політики. Засновник газовидобувної групи Burisma свого часу поєднав бізнес із державною службою, а згодом став фігурантом низки кримінальних та корупційних історій, які отримали продовження далеко за межами України. Політичну кар’єру Злочевський розпочав у 2002 році, коли пройшов до”, — повідомляє: ua.news
Ексміністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський давно екс, а досі залишається помітною фігурою українського бізнесу та політики. Засновник газовидобувної групи Burisma свого часу поєднав бізнес із державною службою, а згодом став фігурантом низки кримінальних та корупційних історій, які отримали продовження далеко за межами України.
Політичну кар’єру Злочевський розпочав у 2002 році, коли пройшов до Верховної Ради за списком СДПУ(о) Віктора Медведчука. Надалі його політичний шлях був пов’язаний із Партією регіонів та командою Віктора Януковича.
У 2010–2012 роках Злочевський очолював Міністерство екології та природних ресурсів. Саме цей період став одним із найбільш дискусійних у його кар’єрі. Міністерство відповідало, зокрема, за видачу спеціальних дозволів на користування надрами, а компанії, пов’язані із Злочевським, отримували газові ліцензії. У подальшому ці обставини стали предметом розслідувань, а самого Злочевського оголошували в розшук. Але історія його бізнесу та кримінальних справ на цьому не закінчилася. Навпаки, з часом вона вийшла далеко за межі України.
Британська історія з мільйонами
Після Революції Гідності британські правоохоронці звернули увагу на кошти, пов’язані зі Злочевським. Центральний кримінальний суд у Лондоні заарештував близько 23,5 млн доларів на рахунках компаній бізнесмена. Британська сторона зверталася до української Генеральної прокуратури із проханням надати докази можливого злочинного походження коштів та пропонувала створити спільну слідчу групу.
Однак українська прокуратура надала адвокатам Злочевського довідку про те, що на той момент бізнесмен не мав статусу підозрюваного. Після цього лондонський суд скасував арешт коштів. Історія стала одним із найбільш показових епізодів у справі про активи Злочевського за кордоном: британські правоохоронці фактично очікували від українських колег матеріалів для продовження розслідування, але українська сторона не надала їх у необхідному обсязі.
Податки замість кримінальної справи
Компанії Злочевського не сплачували податки, чим, за оцінками Генпрокуратури, спричинили збитки в 1 млрд грн. Але згодом справу перекваліфікували, а компанії групи Burisma сплатили близько 180 млн грн. Після цього розслідування почало згортатися.
Віденські зустрічі, Монако та Burisma
Після втечі з України Злочевський не зник із публічного простору. Його помічали у Відні на зустрічах із представниками української політичної еліти, зокрема з Ігорем Кононенком.
Паралельно бізнесмен активно вибудовував міжнародні зв’язки. Одним із майданчиків для цього стали елітні форуми у Монако, куди, за повідомленнями медіа, запрошували українських посадовців.
Ще більшої міжнародної уваги Burisma набула після того, як до її ради директорів увійшли колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський та Хантер Байден — син тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена. Історія з Burisma стала частиною американського політичного скандалу, який у 2019 році опинився в центрі процедури імпічменту президента США Дональда Трампа.
$6 мільйонів готівкою для НАБУ і САП
Найгучніше ім’я Злочевського прогриміло у червні 2020 року. За даними слідства, довірені особи бізнесмена намагалися передати керівництву НАБУ та САП хабар у розмірі $6 мільйонів готівкою. Слідство вважало, що гроші пропонувалися за закриття кримінального провадження щодо розкрадання коштів рефінансування Національного банку.
Сума на той час вважалася рекордною для українських антикорупційних органів. Фактично йшлося про спробу вирішити кримінальну справу за допомогою грошей. Згодом, у серпні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Злочевський не отримав реального строку ув’язнення. Натомість він перерахував близько 660 млн грн на потреби ЗСУ, конкретно на проект «Армія дронів», а також сплатив штраф у розмірі 68 тисяч гривень.
Тобто найбільш гучна справа в його кар’єрі завершилася не тюремним строком, а великою сумою коштів, спрямованих на оборону, та відносно невеликим штрафом. Але і це не стало початком спокійного життя для Миколи Злочевського.
Sky Towers: як актив на сотні мільйонів опинився на аукціоні за 560 млн грн
Щойно завершилася справа про хабар у $6 мільйонів, структури, пов’язані зі Злочевським, продовжили працювати з великими активами. Один із таких епізодів стосується київського бізнес-центру Sky Towers, комплекс із двох висотних будівель на 47 і 34 поверхи загальною площею понад 50 тисяч квадратних метрів. Він розташований на перетині проспекту Берестейського та вулиці Борщагівської. Свого часу під цей масштабний проект державний «Укрексімбанк» видав близько $600 мільйонів кредиту.
У 2026 році комплекс виставили на продаж через державний електронний майданчик СЕТАМ за стартовою ціною близько 560 млн грн, що за тодішнім курсом становило приблизно $15 мільйонів.
Різниця між сумою кредиту та ціною продажу чимала. Саме тому акціон привернув увагу розслідувачів: як актив із багатомільйонною історією опинився на торгах за такою ціною. Цікавим сам по собі став і аукціон. Формально торги були відкритими, однак ціна не підвищувалася: об’єкт придбали за стартовою вартістю. Переможцем стало ТОВ «Тех Інвест Постач Плюс», власником якого значився Роман Чумак.
Компанія до участі в аукціоні не мала помітної історії великого бізнесу, що також стало предметом уваги розслідувачів. Вони й з’ясували, що Романа Чумака пов’язаний з компаніями «Скайфол Фінанс» та «Сторенс». У цих структурах бенефіціарами вказані Анна та Каріна Злочевські — доньки Миколи Злочевського.
Напрошується здогад, що у такий спосіб, придбання Sky Towers через окрему компанію, могло бути способом повернути актив під контроль родини Злочевського.
Окремі джерела також вказують на участь у цій історії представників Міністерства юстиції та державних структур, відповідальних за виконавче провадження і проведення торгів. У цій версії фігурують заступник міністра юстиції Андрій Гайченко, представники Київського міжрегіонального управління Мін’юсту та керівництво ДП «СЕТАМ».
За твердженнями джерел, актив могли перевести у виконавче провадження, у межах якого його подальша реалізація стала можливою саме за тією процедурою, яка завершилася продажем за стартовою ціною.
Львівщина: газовий бізнес родини продовжує працювати
Газовий напрямок, із якого свого часу почалася побудова Burisma, також продовжує працювати. Частина активів оформлена на структури, пов’язані з родиною бізнесмена. Наприклад, через компанію, оформлену на його доньок, які проживають на Кіпрі, родина контролює чотири спеціальні дозволи на видобуток нафти й газу у Львівській області. За наявною інформацією, родина також планує буріння ще трьох свердловин на Львівщині.
Кіпрський слід: дипломати, гроші та історія з «обнальщиком» Януковича
Ще одна історія, пов’язана зі Злочевським, веде на Кіпр у дипломатичну сферу. Під час засідання ТСК народного депутата Олексія Гончаренка колишній посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський, який працював на цій посаді у 2025–2026 роках, розповів про проблеми, з якими, за його словами, він зіткнувся під час роботи.
За словами дипломата, на Кіпрі діяла мережа людей, пов’язаних із фінансовими операціями та українськими посадовцями. Одним із центральних персонажів цієї історії він назвав Еллінаса Христодулоса, якого пов’язують із фінансовими схемами часів Віктора Януковича. Ніжинський стверджував, що Христодулоса намагалися просунути на посаду почесного консула України. За його словами, у цьому процесі були задіяні експосол Руслан Німчинський та офіцер безпеки Ярослав Білозьоров, які раніше працювали в українському посольстві в Москві.
За словами Ніжинського, у Ларнаці кіпрська поліція затримала першого секретаря з політичних питань посольства України Костянтина Іващенка. Іващенко зустрівся із Злочевським у ресторані та отримав від нього 10 тисяч євро готівкою.
Ця історія, за словами Ніжинського, не отримала публічного розголосу в Україні. Дипломат стверджує, що МЗС та посольство не повідомили суспільство про інцидент офіційно.Але після того, як він почав блокувати призначення Христодулоса та намагався перекрити канали, які вважав сумнівними, йому та його родині почали надходити погрози.
Ніжинський також заявляв про тиск із боку керівництва МЗС. Зокрема, держсекретар Олександр Карасевич вимагав просувати кандидатуру Христодулоса, посилаючись на особисте доручення міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Ситуація, за словами дипломата, дійшла до того, що представники спецслужб Великої Британії, Нідерландів, Польщі та Італії попередили його про можливу загрозу викрадення. Причиною, як стверджував Ніжинський, стало перекриття фінансових потоків, пов’язаних із групою Христодулоса та Злочевського. Про ці обставини Ніжинський повідомив НАБУ.
Таким чином, історія Злочевського на сьогодні складається вже не лише з українських кримінальних справ, газових активів чи судових рішень. Його життєдіяльність сильно масштабувалася напрямку закордонних компаній, активи, оформлені на членів родини, великі об’єкти нерухомості, а також історії, які стосуються українських дипломатичних установ. Не дає про себе забути Микола Злочевський.
