“Скільки б нових скандалів не виникало навколо ексміністра екології Миколи Злочевського, пов’язані з ним бізнес-структури продовжують працювати з українськими надрами. Кримінальні провадження, міжнародні розслідування, гучні історії з антикорупційними органами давно стали частиною його бізнесової біографії. Увага правоохоронців та журналістів крокує поруч із Злочевським щодня, а його заповзяття до газових родовищ та інших стратегічних активів наче”, — повідомляє: ua.news
Скільки б нових скандалів не виникало навколо ексміністра екології Миколи Злочевського, пов’язані з ним бізнес-структури продовжують працювати з українськими надрами. Кримінальні провадження, міжнародні розслідування, гучні історії з антикорупційними органами давно стали частиною його бізнесової біографії. Увага правоохоронців та журналістів крокує поруч із Злочевським щодня, а його заповзяття до газових родовищ та інших стратегічних активів наче умисно, від того тільки збільшується.
Історія зі Стинавським родовищем на Львівщині чергове тому підтвердження. Державна «Укрнафта» намагається отримати можливість розробляти перспективну ділянку через відкритий аукціон, а структури, пов’язані з родиною Злочевського, вже залишаються серед тих, чиї інтереси впливають на ситуацію з розподілом надр.
Британські мільйони та американський слід: як закривали справи Злочевського
Перші серйозні проблеми з іноземними правоохоронцями у Злочевського виникли після зміни влади в Україні у 2014 році. Тоді британські правоохоронці зацікавилися походженням коштів, пов’язаних із компаніями колишнього міністра. Центральний кримінальний суд Лондона заарештував близько 23,5 млн доларів на рахунках цих структур.
Британська сторона зверталася до української Генеральної прокуратури, вимагаючи надати необхідні матеріали та створити спільну слідчу групу. Однак українська прокуратура за керівництва Олега Махницького, а згодом Віталія Яреми видала документи, у яких зазначалося, що Злочевський не має статусу підозрюваного. Це стало одним з аргументів для зняття арешту з коштів.
Згодом увагу до цієї історії привернули й документи Державного департаменту США. Зокрема, у розсекреченому дипломатичному листуванні Джорджа Кента містилася інформація про можливий хабар, який могли передати у травні 2014 року за закриття провадження та повернення доступу до британських рахунків.
Наприкінці 2016 року кримінальні провадження щодо незаконного збагачення та відмивання коштів були закриті. Компанія Burisma відбулася податковим штрафом у 180 млн гривень.
Burisma, Байден і Трамп: український бізнес став частиною американської політики
Чергову частину уваги суспільства Burisma отримала завдяки входженню до ради директорів компанії Хантера Байдена, сина тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена, та колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського.
Ці призначення згодом стали одним із центральних сюжетів американського політичного протистояння. У 2019 році Дональд Трамп, який тоді обіймав посаду президента США, вимагав від української влади розслідувати обставини роботи Burisma та діяльність Хантера Байдена. Інтерес до теми не зник і згодом. Розсекречені американські документи та нові розслідування щодо колишніх співробітників спецслужб США знову повернули Burisma до політичного порядку денного. Республіканці продовжують наполягати на необхідності розслідувати зв’язки родини Байденів з українським бізнесом.
Сам Злочевський тим часом продовжував підтримувати контакти з представниками українських політичних еліт. Його помічали на зустрічах у європейських столицях та під час елітних заходів у Монако. Зокрема, у його оточенні фігурував колишній народний депутат Ігор Кононенко, а це дало підстави вважати, що після відходу з державної служби Злочевський не втратив зв’язків із людьми, які мали вплив на українські політичні процеси.
Шість мільйонів доларів для НАБУ: чим закінчилася історія найбільшого хабаря
У червні 2020 року Злочевський спричинив один з найгучніших антикорупційних скандалів. Його довірені особи намагалися передати керівництву НАБУ та САП $6 млн за закриття кримінального провадження щодо розкрадання коштів рефінансування Національного банку. Ця сума на той момент стала рекордною в історії викритих хабарів українським антикорупційним органам. Операція завершилася затриманням посередників, а сам епізод набув широкого розголосу, але завершився досить м’яко, ніж того очікувалося після такого скандалу. У серпні 2023 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості. Злочевський уникнув реального ув’язнення, натомість перерахував близько 660 млн гривень на потреби Збройних сил України. Основну частину коштів спрямували на проект «Армія дронів». Крім того, він сплатив штраф у 68 тисяч гривень.
Стинавське родовище: чому державна «Укрнафта» не може отримати доступ до надр
У 2026 році конфлікт і Злочевський закрутилися навколо Стинавського родовища у Львівській області, де зосереджені перспективні запаси нафти й газу. Державна «Укрнафта» двічі намагалася виставити родовище на відкритий аукціон. Але Державна служба геології та надр України залишала відповідні заявки без розгляду, пояснюючи це тим, що межі майбутньої ділянки нібито накладаються на територію сусіднього спеціального дозволу компанії «Парі Нафтогаз», кінцевими бенефіціарами якої є доньки Миколи Злочевського, Анна та Каріна. Компанією володіють через кіпрську структуру Semigin Holdings Limited.
Економічний експерт Борис Кушнірук звертає увагу на те, що таке обгрунтування суперечить даним профільних установ. Зокрема, інформація «Геоінформу» та Державної комісії по запасах корисних копалин свідчить, що поклади на цих ділянках розташовані на різних глибинах. Тобто сам факт сусідства родовищ не обов’язково означає конфлікт у користуванні надрами.
Проблеми виникли й із документами на родовище, яким користується «Парі Нафтогаз». У 2022 році, під час переоформлення спеціального дозволу компанії, з документів зникли обмеження щодо глибини видобутку. Раніше вони чітко визначали, на які саме поклади поширюється дозвіл. Після їх вилучення межі ділянки «Парі Нафтогаз» почали перетинатися з територією, яку держава планує виставити на аукціон.
У результаті частину Стинавського родовища можуть просто не включити до аукціонної ділянки. Йдеться більш ніж про третину її площі. За оцінками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та експертів, це може зменшити стартову вартість родовища на 35–40%. А державний бюджет, відповідно, недоотримає понад 1 млрд гривень.
Ситуацією зацікавилася Служба безпеки України. Вона звернулася до профільних міністерств із вимогою провести службові перевірки та з’ясувати, за яких обставин змінили документи на користування надрами.
Тим часом навколо Стинавського родовища виникла ще одна дивна історія: публікації та інформаційні матеріали про конфлікт почали зникати з окремих медіаресурсів.
Sky Towers: як компанія Злочевського придбала столичний хмарочос
Київський бізнес-центру Sky Towers звели у 2007 році. Будівництво комплексу з двох висоток на 47 та 34 поверхи загальною площею понад 50 тисяч кв. м. розпочала девелоперська компанія KDD Group (Kyiv Donbas Development Group). Для реалізації проекту залучили кредитні кошти державного «Укрексімбанку» — близько 3 млрд гривень. Безпосереднім позичальником була компанія «Агенція офісного будівництва».
У 2012 році KDD Group продала проект американській компанії Cimbrorum Holdings LLC. Однак завершити будівництво так і не вдалося: через фінансові проблеми у 2015 році роботи зупинили. Недобудований комплекс залишився заставним майном за кредитом перед державним банком. У 2021 році «Укрексімбанк» домігся судового рішення про стягнення кредитної заборгованості. Надалі банк намагався повернути позичені кошти, зокрема через реалізацію заставного майна.
У 2026 році Sky Towers виставили на продаж через державний електронний майданчик СЕТАМ. Стартову ціну визначили на рівні близько 560 млн гривень, або приблизно $15 млн за тодішнім курсом. Аукціон відбувся без підвищення ціни. Переможцем стало ТОВ «Тех Інвест Постач Плюс», яке придбало комплекс за 560,47 млн гривень. Формально компанія-покупець належить Роману Чумаку. Водночас журналістські розслідування вказують на її зв’язки з іншими структурами, зокрема «Скайфол Фінанс» та «Сторенс», які належать знову донькам Злочевського, Анні та Каріні.
Кіпрський слід: готівка в ресторані, дипломатичний скандал і погрози викрадення
Наступна історія, де фігурує прізвище Злочевського, пов’язана з українським посольством на Кіпрі. Про неї під час засідання ТСК під головуванням народного депутата Олексія Гончаренка, надав свідчення колишній посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський, який працював на цій посаді у 2025–2026 роках.
За словами Ніжинського, на Кіпрі діяла мережа фінансових посередників, які допомагали виводити кошти за кордон представникам колишнього оточення Віктора Януковича. Одним із таких посередників він назвав кіпрського бізнесмена Еллінаса Христодулоса. Дипломат стверджував, що той мав досвід роботи з фінансовими потоками людей із колишньої української влади, а його кандидатуру згодом намагалися просунути на посаду почесного консула України.
Окремо Ніжинський згадав Миколу Злочевського. За його словами, кіпрська поліція затримала першого секретаря українського посольства з політичних питань Костянтина Іващенка в ресторані Ларнаки під час отримання 10 тисяч євро готівкою. Ці гроші експосол пов’язав зі Злочевським. Кіпр був важливою юрисдикцією і для бізнесу самого Злочевського. Зокрема, у 2014 році близько 23 млн доларів із рахунків пов’язаних із ним компаній Brociti Investments та Burisma Holdings у британському BNP Paribas мали бути переказані на рахунки цих компаній на Кіпрі. Епізод став предметом розслідування британського Управління боротьби з шахрайством, хоча згодом суд скасував арешт коштів через недоліки в матеріалах слідства.
Злочевський і далі залишається в грі
Історія Миколи Злочевського — це не лише біографія колишнього міністра, це перелік епізодів, у яких знову й знову з’являються державні ресурси, великі гроші, міжнародні зв’язки та люди, які мають доступ до владних кабінетів.
Британські рахунки, Burisma, спроба передати $6 млн антикорупційним органам, конфлікт з Стинавським родовищем, продаж Sky Towers та скандал на Кіпрі — кожна з цих історій має власну хронологію та коло причетних осіб. Але разом вони показують, наскільки широкими залишаються бізнесові інтереси колишнього міністра.
Пов’язані з Миколою Злочевським компанії продовжують діяти навколо українських надр та нерухомості, а його родинні й ділові зв’язки неодноразово опинялися в центрі уваги журналістів і правоохоронців. Цікаво, скільки ще скандалів переживе колишній міністр? При чому, переживе успішно?
