Мешканці 15-го та 5-го мікрорайонів Нововолинська почуваються серед усіх містян ніби відділеними в іншу республіку. Занедбані дитячі майданчики, садочки без огорожі, розбитий стадіон біля школи №5, тотальна відсутність якогось скверу – такою є їхня реальність. І поки міська влада на чолі з Вікторем Сапожніковим переконує, що у місті немає проблем з екологією, мешканці 15-го та 5-го мікрорайонів щодня страждають через жахливий сморід від підприємств.
Про це у блозі на БУГУ розповідає кандидатка у депутати Нововолинської міської ради від команди “За майбутнє” Ірина Гіль.
“Ці мікрорайони міста – наші ровесники. Їх будували, коли руйнувалась країна, якої вже не існує. У багатьох із тих, хто там живе, в будівництві були задіяні батьки, які ще досі пам’ятають, як то було до того, як виросли оті бетонні джунглі багатоповерхівок. Не всі встигли, щоправда, вирости, бо Я не бачила, не знаю, бо народилась вже в роки Незалежності. Хтось виїздив, хтось помирав, хтось переселявся, а ВОНИ – залишались.
Вони створювали проблеми, зумовлювали незручності. І я не про наркоманів… Арки. Для когось це справжній головний біль. Там темно, страшно і моторошно. Для багатьох це можливість вирішення проблем, зокрема як туалет. А ще там кучкуються наркомани. А ще там чимало реклами різного роду”, – розповідає жінка.
Ірина Гіль зауважує, що, на жаль, за всю історію міста батьки Нововолинська так і не спромоглись вирішити питання з забезпеченням нормального освітлення арок. І попри всі сигнали, яких було чимало, навіть не дивились у цю сторону. Думалось, що після отого маньяка, яким так налякали все жіноцтво, таки будуть якісь зрушення, але дива не трапилось. Як було темно, так і лишилось.
“Ми плачемось на те, що росте рівень злочинності. Ми страждаємо від цього. І потім знову читаємо десь у новинах інформацію про те, що в когось вирвали сумочку в темряві арки 5 чи 15-го мікрорайону. А ще темрява стає посібником різного роду неприємностей. Кривий і вибитий асфальт підступно ставить підніжки. І летиш сторчма разом з малечею. Всі перелякані і в сльозах. Випереджаючи, скажу, що не дуже виходить підсвічувати телефоном, коли в обох руках по дитині.
І взагалі, завдання місцевої влади зробити місто комфортним і зручним. А що маємо в результаті? А в результаті маємо до комплекту і відсутні люки, в які можна провалитись”, – бідкається вона.
Та на завершення зауважує, що дуже сподівається, ці вибори дадуть поштовх до того, що в місті стане щось змінюватись на краще. А для цього, переконана, треба зробити єдине:
“25 жовтня не забути перевести годинники на зимовий час і прийти на вибочу дільницю. І для надійності передзвонити друзям та нагадати про те, що доля Нововолинська – у їхніх руках”, – каже Ірина Гіль.
