Тіло героя Анатолія Артеменка привезли до рідного села Грибовиця сьогодні близько 12:00. Загиблого бійця зустріли громадські активісти, автоколона клубу “Драйв 2 Нововолинськ”, новообрані депутати, багато односельців – навіть діти.
Процесія рушила до домівки загиблого: там попрощатися із героєм зможуть усі охочі.
Як розповіла сестра загиблого Таїсія Артеменко, існують різні версії загибелі бійця – за однією з них, це могла бути диверсія, під час якої підірвали склад, біля якого розташовувався військовий підрозділ бійця. Від вибуху рятувалися, хто де міг – розповідають, що військовослужбовця виявили під автівкою зі ще одним загиблим солдатом.
Таїсія Артеменко повідомила, що вчора опізнала тіло брата, хоча до останнього сподівалася, що звістка про загибель виявиться неправдою. Її брат був мобілізований 16 серпня, відтоді рідні спілкувалися з ним лише по телефону – він телефонував з полігону у Рівному та зі Львова.
Після того, як зв’язок з ним обірвався, рідні думали, що причиною є бойове завдання і невдовзі вони знову почують голос рідної людини. Загинув військовослужбовець на Луганщині у місті Сватове, де проходив службу у лавах інженерних військ.
Анатолій Артеменко, зі слів сестри, невдовзі планував одружитися. Він був доброю людиною, завжди готовою прийти на допомогу, тож його загибель стала великою втратою для родини.
Керівник Центру допомоги учасникам АТО у Волинській області, колишній боєць полку «Азов» Олексій Кушнєр зазначив, що його громадянська позиція, як колишнього бійця та учасника АТО полягає у тому, щоб кожен воїн, який повертається на рідну землю, був зустрітий і йому віддали останню шану. Попри те, що вважається, начебто зараз війни немає, бійці гинуть. Активні люди, з його слів, зустрічають кожного загиблого.
