Експедиція ДП «Волинські старожитності» наприкінці вересня провела розвідкові дослідження на території Низкиницького Успенського монастиря. Роботи здійснювалися за сприянням архімандрита Вікентія – настоятеля монастиря та відомого нововолинського краєзнавця Анатолія Шведа. Про це інформують у прес-службі дослідників.
Декілька років тому біля входу до церква провалилася земля. Монахи одразу засипали яму, але виникла думка – що на місці провалля могло розташовуватися підземелля. Адже до будівництва церкви у 1643 р. київським воєводою Адамом Киселем тут розташовувався його замок – городище так званого «бастіонного типу», характерне для XVII ст., коли виникає і розвивається вогнепальна зброя і змінюється тактика штурму укріплень. У склепі (крипті) церкви зберігається труна брата Адама – Миколая. Є ще дві крипти, але порожні – вичищені під час нищення церков в радянські часи.
Дослідження проводилися у південній частині городища на ескарпі та на місці засипаного провалля у церкви. Розвідковий шурф на південь від церкви закладено розмірами 2х4 м і глибиною до 0,80 м від денної поверхні. Культурного шару тут не виявлено, що засвідчує насипний характер замчища. Біля церкви у шурфі розмірами 2х2 м і глибиною 2,20 м від денної поверхні виявлено культурний шар XVII ст. представлений керамічними виробами та цеглою-пальчаткою того часу. Нажаль, підземель виявлено не було – провалля виявилося запливом обводненого грунту. Проте, зафіксовано, що по всій території площадки городища (де знаходиться церква і монастирський двір) знято верхній шар грунту потужністю до 1 м. Дослідження за допомогою бура виявили ще декілька цікавих ділянок, де можуть бути підземелля. Але ці роботи заплановано вже на наступний рік.
