Пропоную читачам документ зі свого особистого архіву. Саме тоді, 28 жовтня 2011 року, ми голосували за народних депутатів до Верховної ради України. Вибори пройшли зі страшними порушеннями законодавства. Підкупом і брехнею, підлістю та обманом «Партія регіонів» створила бандитську більшість в українському парламенті.
Що із того вийшло побачили самі: кривавий Майдан та анексія Росією священних для кожного українця, територій. Масовані крадіжки сотень мільярдів народних гривень, золоті батони і панські маєтки, раритетні твори мистецтва і доларові рахунки на офшорах, поміщицькі звички із блатним сморідцем та розкішні «хонки», переслідування за іншодумство і політичні переконання… Не стояли осторонь цього брехливого кримінального процесу запущеного регіоналами, і деякі наші міські посадовці із числа т. зв. бомонду. Дехто вже переселився у кращі світи.
Підписуючи оцю бомаженцію, яка не варта й паперу на якому надрукована панство думало, що вхопило чорта за хвіст. Ну, добре. Але, як посеред «червоних директорів» – отаманів плавальних басейнів, заслужених працівників освіти та не менш заслужених комунальників, медиків і шахтарів, та інших прихильників регіонального злодійського паскудства, опинився юний радник міського голови Василь Мигас?
Деякі із підписантів цієї оди на честь злочинців із «ПР» прокравшись, вже сидять в СІЗО. А на їхнє рухоме і нерухоме майно, рахунки в банках та інші цінності накладено арешт. Вочевидь, бажання зробити блискавичну кар’єру було сильнішим за інстинкт самозбереження. Після цього вчинку кар’єрний ріст у зв’язку із майбутньою люстрацією чиновників місцевого самоврядування та їхніх вірних підлабузників – керівників державних та комунальних підприємств, установ тощо, може припинитися щонайменше на десяток років. До речі. У Постанові Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року «Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби у членів Кабміну та голів місцевих держадміністрацій» не йдеться про радників міських голів місцевого самоврядування. Хоча, у «Законі України про службу в органах місцевого самоврядування» згадки про них та консультантів є.
Але, не більше того. Хотілося б знати детальніше, наскільки це все законно? Скільки радників і консультантів у міського голови В. Сапожнікова? Яка у них зарплата? Може сподобитеся, Вікторе Борисовичу, оприлюднити ці дані, якраз перед виснажливим марафоном до місцевих рад, що відбудеться відразу після Нового року? Це дуже допомогло б вам у досягненні мети стосовно такої бажаної для вас, п’ятої каденції перебування. У своїх чотирьох виборчих програмах, ви завжди декларували прозорість та відкритість у діях міського голови. Та і я заощадив би свій час та кошти на папір і фарбу для принтера. І не подавав би чергового інформаційного запиту у міську прокуратуру. То як?
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Нововолинськ
