«Полковнику ніхто не пише» – подумав я сам до себе коли всі терміни відповіді від високої та такої давньої (аж соромно сказати!) нововолинської місцевої влади на наш інформаційний запит, давно минули. А ось і ні! У суботу її таки вкинули у поштову скриньку.
Я дякую вам, Вікторе Бори…, тобто, Володимире Дмитровичу. Позитивного чи негативного формату вона була, але все ж приємно. І хоча, у ній ви картаєте нас за незнання якихось там новітніх люстраційних законів, факт відсутності близьких родичів посеред оточення міського голови, заступників та інших максимально наближених до нього службовців міськради, виконкому його відокремлених структур і управлінь нас дуже тішить. Нема і все!
І міська прокуратура нічого не виявила. Краса! І повний ажур! – корупції у Нововолинську катма. Хоча, у номерній відповіді на гербовому бланку, посилань на якийсь там алярм, що відбувся у зв’язку із прокурорськими перевірками на тему виявлення близьких свояків місцевого начальства у стінах міськради, не було. На цьому можна і зупинитися. Проте.
А як тоді наше комунальне майно – будинок та земельна ділянка на вул. Східній, 13А? Що належали раніше міському Парку культури та відпочинку і були подаровані родичу чи родичці міського голови? Вже й не пам’ятаю кому. Не близькому і не подаровані – скажете ви, а віддані безоплатно згідно рішення сесії міських депутатів Нововолинська від 23 грудня 2010 року № 415 – як презент на св. Миколая. Ну, то ми просимо пробачення. Все тоді, законно. І рішення сесії є, і родичі дуже далекі. Тоді, можна. І представники прокуратури теж, на всіх сесіях міськради були ну, ніби сторожовими псами. Щоби, не доведи Боже, бува не порушили конституційного права якогось із членів громади.
Та й нині прокурори на всіх сесіях бувають регулярно. Ось тільки, результат від цього сидіння там – майже нульовий. Стверджую: бувати на сесіях міськради, або читати рішення наших наймитів – повчально і дуже корисно у пізнавальному плані. Для тренування уваги, пам’яті та інтуїції. Там, як правило, кресляться ескізи майбутніх корупційних схем. Чого у них тільки не набачишся! А прізвища яких людей там фігурують!! Не всі, буквально, родичі і слуги, але там їх дуже багато. Майже вся міська, пряна корупційна кухня, узаконена задертими руками обраних нами ж, міських депутатів. Шкода, що старезна і підсліпувата, вочевидь, шкапа міської прокуратури покликана Присягою та Конституцією України служити і захищати – тільки «дахує» і «відмазує». «Не помічаючи» і через люрнетку злочинів передбачених антикорупційним законодавством Держави.
Я, через неуважність свою, не заглянувши попередньо у «Закон України про запобігання і протидію корупції» думав, що близькі родичі це,.. як у тварин. Ну, скажімо, гієн. Чи у гусей. У тхорів, або у вовчому братстві. Коли за малятами доглядає вся зграя. Включаючи тіток і двоюрідних сестер. Навіть, троюрідні у цьому процесі беруть найактивнішу участь. І у собак Дінго теж так. І у слонів. А ось у котів, жирних чи худих, все навпаки – вони поїдають своїх дітлахів. Якщо бажаєте, то ми, «пора-люстра», хоча й юридично не зареєстровані, документально можемо довести у судах шкоду завдану громаді міста Нововолинська діями чи бездіяльністю місцевих, владних посадових осіб за багато минулих років.
Відповідно до ст. 24 «Закону України про службу в органах місцевого самоврядування» та Конституції. Тобто, на основі офіційних рішень міськради, виконкому та інших документів, що суперечать Основному Закону і нормативним актам України. Як і службову невідповідність займаним посадам чинних службовців. Повну або часткову. Ми не радили б вам, В. Д., бути таким самовпевненим. Гай-гай, ще у вас все попереду. Як і у вашого шефа. Вище наведені закони рекомендуємо читати уважно і повністю. Ви, панове, влипли. Навіть дуже. Тікати треба. Як сказав колись В. Янукович журналісту Мустафі Найєму на одному із своїх знаменитих брифінгів: «Я вам не завидую!».
У випадку, коли судові процеси будуть безрезультатними, є ще поліграф – детектор брехні. Чи не бажаєте шановні добродії, високі посадовці місцевого врядування добровільно проскануватись на ньому, щодо наявності чи відсутності у ваших публічних висловлюваннях, або у підписаних вами рішеннях, розпорядженнях та інших офіційних документах, правди та совісті?
Ну, і ми звичайно ж – члени незареєстрованого Люстраційного комітету Нововолинська, разом із вами, теж бажали б пройти цю процедуру. І прозоро, як ви й урочисто декларували у своїх передвиборчих програмах, показати громаді хто із нас бреше. Із оприлюдненням результатів досліджень посеред виборців міста, через ЗМІ. У період вашого майбутнього місцевого передвиборчого марафону, а насправді, хапання за соломинку п’ятої каденції. Це було б дуже по-людськи і по-совісті. То як? Чекаємо відповіді.
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Член Люстраційного комітету. Нововолинськ
