«Призрак бродит по Европе – призрак коммунизма». Старше покоління пам’ятає ці слова із «Маніфесту комуністичної партії», написані К. Марксом та Ф. Енгельсом у середині ХІХ ст. Нині по ситій і доглянутій Європі цей привид не бродить. Зате в Україні на виборах Президента 25.05.2014 комуністи в черговий раз висунули Петра Симоненка.
27 лютого 2006 р. у передачі «Іду на Ви» на каналі «1+1» лідер комуністів П. Симоненко впевнено, а іноді навіть зухвало, відповідав на прискіпливі запитання журналістів, легко переходячи від відповіді по-суті до передвиборчої риторики, не завжди турбуючись про істинність своїх висловлювань.
Пропагуючи привабливість комуністичної ідеї, він сказав: «Генії людства були за комунізм», у тому числі і Т. Г. Шевченко. Прочитайте його повість «Художник». Та журналісти (як і більшість із нас читачів) більш менш засвоїли поезію поета і не читали його прози. Вони не стали прискіпуватись до П. Симоненка, проте, як же звучать слова Кобзаря про привабливість комуністичної ідеї? Йдеться про наступну цитату із повісті Тараса Григоровича «Прогулка с удовольствием и не без морали», видання 1961 р., т.2, ст.. 520-522: «Выходит, что идея о коммунизме – не пустая идея, не глас вопиющего в пустыне, а что она удобоприемлема к настоящей жизни». Петро Симоненко помиляється, в повісті «Художник» про комунізм нічого не сказано.
Цитата висмикнута із контексту повісті і з контексту абзацу. Тарас Шевченко побував на весіллі у пихатого поміщика, ротмістра, котрий, одружившись на своїй кріпачці, красуні селянці, не поспішав розлучитись зі своїм гаремом. І ось роздуми Тараса про цей шлюб: «Прежние благородные обитатели крепостных душ только гаремы заводили из собственных девок, а теперь жениться начали. Выходит, что идея о коммунизму…» (див цитату вище).
Дана повість написана Шевченко у 1856 році, коли він був на засланні. А, як питшуть самі К. Макс і Ф. Енгельс у передмові до німецького видання «Маніфесту» у 1872 р., на російську мову він був перекладений у 1960-х рр. – після написання повісті. Можна по-різному здогадуватись, де і коли поет почув вперше про «ідею комунізму» , по-різному тлумачити наведену цитату і який зміст він в неї вклав. Та вчинок ротмістра не підходить до жодного із постулатів, викладених у «Маніфесті».
Кожного разу із наближенням виборів комуністи використовують цю цитату, щоб довести, що «коммунисты и Т. Г. Шевченко – неразрывны» (Газета «Комуніст» від 10.03.2004 р., газета «Радянська Волинь» від 04.03.2004 р.).
Вперше я прочитав цей вислів Кобразя в газеті «Голос України» від 10.03.1999 р. У гострій статті народного депутата , першого секретаря Черкаського обкому КПУ Володимира Єщенка «Душа і совість трудового народу». Звичайно ж, товариш Єщенко навів у даній статті пристрасні заклики поета: « ..щоб збудить хиренну волю, треба миром, громадою обух стелить..», а також інші подібні висловлювання.
На моє письмове прохання – вказати першоджерела вищенаведеного вислову Тараса Шевченка про «ідею комунізму», товариш Єщенко мені не відповів.
Я не буду цитувати слова тих геніїв людства, для котрих ідея про комунізм і практична реалізація цієї ідеї були, м’яко кажучи, непривабливими. Не буду наводити численні висловлювання поета про суєсловів і лицемірів. Для мене достатньо рішення, яке прийняв Європарламент. Він осудив практичну реалізацію ідеї, котра як і нацизм, принесла людству мільйонні жертви.
Зосим Колбун.
