Перша – тухлими яйцями обкидали портрет «дорогого господарника», міського голови В. Б. Сапожнікова, що красувався біля Дошки почесних громадян міста під державним Прапором на кривуватуй щоглі. І друга – за 100 метрів звідти. Знову ж таки, я думаю, теж тими самими гнилими яйцями. І знову зображення Віктора Борисовича.
На панно, що прикріплене на стіні стадіону де він бронзовий призер чемпіонату світ… перепрошую, області зі футболу 2009 року посеред своїх гравців зі іще однією нагородою на забронзовілій шиї.
Те, що яйця були протухлі свідчив страшенний корупційний сморід. Як і у міськраді, куди не зайди. А перед тим, віднісши черговий інформаційний запит у загальний відділ, зіштовхнувся зі заступником А. Сторонським.
Ви знаєте, моїм противникам не щастить. Між ним і мною відбувся такий діалог: Я – Андрію Мироновичу, я думаю після четвергових подій ми на «ти»? (Обматюкав мене художнім російським матом у присутності 3-х свідків, у приймальні міського голови)
Ти повтори мені на диктофон те, що казав три дні тому. Я хочу вивчити, не запам’яталось.
Він – Ви розумієте, Анатолію Миколайовичу, у мене ніколи не було портретів В. Януковича, і я трохи зірвався, дістало все!
Я – Та, ти все ж таки повтори для прокурора, йому цікаво буде. Та й виборці розважаться лікарським лексиконом. Диплом уролога очевидно не даром отримав?
Він – М-мм… Та й побіг по сходах. Я за ним. У внутрішньому дворику Андрій Миронович зі товаришами сів у свій шикарний лімузин. Іще другий, вочевидь із охороною «тіла» погнав за ним.
(див.фото)
Хоча, іще було 18 хвилин по 12-й. Для обіду зарано. Може, відбув у закордонне відрядження, як це Нововолинську повелось? А може, у «Три бобри» чи «Турійське подвір’я»? Господь тих паничів відає. Але, те що буде справжня люстрація, як колись зволили виразитись пан Л. Кошлатий – «пора-люстра», і вже готуються списки корупціонерів та партфункціонерів зі КГБістами, таки правда. Я завжди казав: «Посмієтесь на кутні!»
І ніколи не помилявся. 24.02.2014 р. А. Бідзюра, голова ГО «Украна + Польща», журналіст газети «НВІП»
