Видається мені, панове, що наукова гіпотеза кандидата економічних наук – міського голови В. Сапожнікова – про відсутність корупційних діянь у міськраді потерпіла повне фіаско. Майже щотижня міськрадівське киплячо-тріскуче, ніби жерло вулкана, життя, а вірніше регулярні його перевірки міською прокуратурою, доводять діаметрально протилежне.
Іще не встигли забутись корупційні скандали з будинком для літніх людей у сел. Жовтневе, із посадовими особами «Міжшкільного комбінату харчування», соціальними працівниками, відділу у справах неповнолітніх міськвиконкому, поборах із батьків дітей у школі № 6 та ДДУ №№ 6 і 9, «дитячою поліклінікою» у котельні, хабарями, отриманими колишнім начальником автотранспортного відділу міськради, захмарним завищенням цін на продукти харчування для дітей у школах та ДНЗ і т. д., аж тут нова порція корупціади у структурних підрозділах міського відділу освіти.
На цей раз у ЦДЮТі. Печально відомому, колишньому Дитячо-юнацькому центрі, прикритому нещодавно стараннями міських депутатів та місцевої влади. Що категорично заборонено Конституцією та законами держави.
Та коли і де в Нововолинську керівники органів місцевого самоврядування звертали увагу на такі дрібниці!? А потім, нібито реорганізованого, із його нинішньою оновленою абревіатурою та новим керівником.
Знаєте, я не тягнув за язика міського голову на його щорічному, так би мовити, звітуванні перед «обраними» про свої «великі перемоги», коли ставив запитання про корупцію у стінах міськради та підконтрольних їй структурах. Відповідь мера тоді була рішучою і твердою: «Ні! Нема».
Лукавив голова. Правда, потім, коли правоохоронні органи поставили його перед незаперечними та багаточисельними фактами корупції у нього під носом та ще й посеред найближчого оточення, то голова дуже нервувався і дякував їм щиро за широко розплющені ними його чесні й невинні очі на таке корупційне нахабство підлеглих йому чиновників. Він, мовляв, уперше про це чує…
Процес викорінення службових зловживань і посадових злочинів, започаткований міською прокуратурою, пішов. Він не зупинився до цих пір. І, як вбачається, треба, щоб ну дуже вже багато перевірок провели для повної чи хоча б часткової нейтралізації цього задавненого зла. Якщо це взагалі можливо при нинішньому складі міського феодального, схоже, і «святого» міського керівництва. Котре, вочевидь, таки хворіє на манію величі та багатства у нашому напівзлиденному місті.
Не буду коментувати документ, запропонований вашій увазі. Зробіть висновки самі. Та й про орденоносне та вінценосне керівництво позашкільного закладу теж. Приголублене головою та лобійоване у кар’єрному просуванні, нагороджуване регулярно – велику кількість разів, за вірну службу. Явище це дуже у нас розповсюджене й назва його напрочуд проста – «посадова корупція».
З Новим 2014, злодійсько-хабарницьким роком, шановні земляки. А. Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Журналіст газети «НВІП»
