Усі пам’ятають як кілька місяців тому у Нововолинську була створена депутатська група «Спільна думка». Її активну діяльність ми обговорювали неодноразово.
І якщо в українській політиці значну роль відіграють визначні та харизматичні особистості, то відповідно така ж ситуація і у Нововолинську. Саме тому ми звернулися до лідерів депутатської групи «Спільна думка», аби дізнатися мотиви та мету їхньої діяльності. Нашу з ними розмову читайте нижче.
Віталій Бадзюнь:
Знаний у Нововолинську підприємець. Депутат міської ради. Громадський діяч зі стійкою патріотичною позицією.
– Для чого особисто ви увійшли у депутатську групу «Спільна думка»?
– Бо лише об’єднавшись можна досягти результату. Я вважаю, що питання подальшого розвитку Нововолинська починається саме з того, що нам, депутатам і мешканцям, треба виробляти спільну думку, спільне бачення для вирішення тих питань , які допоможуть більш ефективно розвиватися нашому місту.
– Яка ж ваша мета?
– Прозорість влади. Щоб ні у кого не виникали сумніви, що бюджетні кошти витрачаються не так, як на це заслуговує громада міста. Проблем – і більших, і менших – в Нововолинську, як і в кожному місті, вистачає, а ми, депутати, маємо виділити серед них пріоритетні та спрямувати туди необхідні кошти. Бюджет – це людські гроші. Це кошти платників податків: підприємців та всіх мешканців нашого міста, і вони повинні працювати виключно на громаду. Це кошти, які мають витрачатися на якісні, економічно обґрунтовані та зроблені за ринковими цінами ремонти, послуги тощо. Це значить, що мусять нормально ремонтуватися дахи на школах, дитсадочках, житлових будинках, правильно виконуватися роботи по ремонту доріг, установці бордюр і тому подібне. Аби потім було несоромно дивитися на наслідки виконання цих робіт. Повірте, якби ці правила запрацювали краще, то мешканці нашого міста, всім нам і собі, дякували б. Отака наша мета. Наразі депутатська група «Спільна думка» у Нововолинській міській раді знаходиться в меншості, але двері у нас і надалі лишаються відкритими для всіх депутатів, які розділяють і підтримують наші ідеї.
Юрій Єлева:
Управлінець із досвідом. Очолював ливарне виробництво. Працював першим заступником міського голови Нововолинська. Чемпіон України та Європи з жиму штанги лежачи.
– Ви вже були раніше на керівних посадах у нововолинському виконкомі. Скажіть відверто, чи не є ваше входження у депутатську групу «Спільна думка» спробою повернути собі м’яке крісло?
– Я в принципі людина самодостатня. Сьогодні займаюся побудовою власного бізнесу і, знаєте, абсолютно не відчуваю потреби ні у м’яких, ні у жорстких кріслах.
– Але для чого тоді це все?
– Як батько трьох дітей я хочу, щоб вони, як і діти інших нововолинців, не виїжджали в столицю чи закордон, а могли жити і працювати в місті. Я думаю вам відомо, що для цього повинні бути створені певні умови. Влада ж у цьому напрямі, м’яко кажучи, недопрацьовує. Молодому спеціалісту після університету важко знайти роботу, його ніхто не мотивує повертатися у Нововолинськ. Це в певному сенсі перекриває потік тих свіжих ідей, які молоді люди завжди приносять з собою. Через їх нестачу, на мою думку, ми сьогодні маємо оті застарілі феодальні методи управління містом. Правда, це тільки одна сторона мого бачення цього питання – суто людська.
Загалом же, я вважаю, що місія депутатської групи «Спільна думка» полягає не тільки в продукуванні рішень, не тільки у контролюванні влади, але найбільше в тому, щоб залучити наших жителів до управління містом. Адже саме нововолинці повинні визначати пріоритети розвитку Нововолинська. Це логічно. Депутати – лише представники громади. Вони можуть ефективно працювати тільки у тісному контакті з виборцями. Майбутнє ж – за громадськими формуваннями, за ініціативними групами і організаціями. Таку позицію я відстоюю, розуміючи, що подібна робота – це праця на перспективу. Її оцінять наші з вами діти.
Андрій Самков:
Виробничник. Депутат міської ради трьох скликань. Засновник ливарного виробництва, яке є одним із найбільших наповнювачів бюджету Нововолинська.
– Для чого директору потужного ливарного заводу входити у якісь депутатські групи?
– Я хочу, щоб місто, в якому живу і працюю, розвивалося. В складі депутатської групи «Спільна думка» ми намагаємось цьому посприяти.
Адже часи застою минули. Сьогодні багатьох мешканців хвилює питання: «Куди буде рухатися Нововолинськ далі?» Деякі підприємства припиняють свої роботу, а нові – йдуть в місто неохоче. Робочих місць меншає. І я вам скажу: «З таким управлінням як зараз – Нововолинськ рухається в нікуди.» Бо для того, аби підприємство чи місто розвивалися мусить бути стратегія. Виробничники це знають. У Нововолинську програми стратегічного розвитку наразі немає. Саме тому особисто я і ще більше десяти однодумців-депутатів об’єдналися в групу «Спільна думка». Наша позиція полягає у тому, щоб саме стратегічно вирішувати проблеми міста.
– Якось голослівно. Можна приклад?
– Будь ласка. З року в рік владою виділяються значні кошти на ремонт закладів освіти у Нововолинську. Коли ці гроші розбити на всі школи та дитячі садочки, то в кінцевому результаті кожному дістається незначна сума в порівнянні з їхніми реальними потребами. Я разом із депутатами групи «Спільна думка» на сесії міської ради пропонували створити графік почергового ремонту цих закладів. Як би це могло працювати? Щороку влада мусила б виділяти ті самі кошти на ремонт освітніх закладів, але розподіляти їх не між кількома десятками установ, а між двома-трьома. Тоді по кожній школі та дитсадочку можна було б зробити повний обсяг необхідних робіт: залатати дахи, замінити опалення, вікна і двері тощо. Того і гляди, як за 5 років ми би закрили це болюче питання ремонтів, а наші діти змогли би отримувати освітні послуги в достойних умовах. Скажіть, це ефективний підхід? Так. І я вірю, що ми такі підходи в діяльності міської ради у подальшому таки запровадимо.
За матеріалами газети “Наше місто” від 27.06.2013
