«Ов-ва! Які знайомі всі обличчя» – подумалось, коли побачив на східцях Палацу культури, тих хто очолив протестну акцію нововолинських вуглекопів – мітинг на майдані Незалежності у Нововолинську. Які зійшлися, щоб висловити свою незгоду зі грядущою ліквідацією волинських вугільних копалень.
Та це ті ж самі особи, що вчора головували на позачерговій, скликаній по ініціативі депутатської групи «Спільна думка», сесії міськради! І очевидно, керувати взялись міцно, як і вчив незабутньої пам’яті Адольф Алоїзович у своїй знаменитій на увесь світ книженції: «Якщо влада не може справитися із народними процесами опору проти неї, то повинна очолити їх сама!» Коротко і геніально. Схоже, і у Нововолинську ми спостерігаємо те саме. Як і на сесії у «пеналі», міський голова, профспілкове і найвище «волиньвугільське» начальство зомбували сірий загін вуглярів обійтися без радикальних дій та страйків. У минулому своєму фоторепортажі зі сесії міськради, я детально пояснив чому.
А за сусіднім трьохповерховим будинком ЖКО було помічено автобус ПАЗ, зі обласним «Беркутом»… Це, кого треба захищати під виглядом охорони громадського порядку? Шахтарів від начальства чи босів від босоти? На майдані народу було не так і багато – чоловік 500. Пожвавлення і оплески викликав виступ народного депутата Верховної ради України від ВО «Свобода», Євгена Мельника. Який прямо заявив, що його політична сила не дасть скривдити своїх виборців.
Я стояв і думав собі: «Дідугани-можновладці, ідіть собі глядіти онуків! Скільки можна зневажати і обкрадати людей, тримаючись за владу, як вош за кожуха?» Лише декотрі із них не були у КПСС чи КГБ. У нормальних наших західних, північних і південних сусідів – у Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Балтії такого ганебного явища не знайдеш зі свічкою. Там давно проведена люстрація керівного складу підприємств, організацій та місцевої влади. А тут ораторам слово надавалось по вибірковому принципу.
Секретар міськкому КПУ, шахтар Олег Філінюк попросив слова, і як наслідок, йому його не дали. Із його слів, міський голова покликав міліцію, коли він почав наполягати. Олеже Володимировичу, ви ніби не стояли у міськраді перед наглухо зачиненими дверима із шеренгами міліціонерів, очолюваними нач. нововолинської міліції Дубієм, якими відгородив сесію від виборців В.Сапожніков, і на якій міські депутати ліквідували заклад позашкільної освіти – ДЮЦ? Хіба не ви, разом із нами, гукали у мегафон «Ганьба!», міському голові? То чому дивуватись?
Мітинг зкінчився. Вуглярі потягнулись хто куди – у бар «Подвір’я”, кафе «Українські вареники»…, деякі пішли додому. Святкувати «перемогу», мабуть. У провладних клацоперів настала жнивна пора: гарячково брались інтерв’ю у начальства для переможних реляцій у понеділкових випусках новин. Відбув «Беркут», розійшлась міліція.
Що робитимемо, панове?
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ
