Дебатний фарс

Сьогодні, під шумок, який створив приїзд Віталія Кличка, в Луцьку відбувалися “теледебати” організовані Геннадієм Частяковим. Нагадаю, спочатку мене було запрошено до участі, але за кілька днів журналістка повідомила, що пан Геннадій не побажав дискутувати зі мною, хоча в своїй газеті та листівках викликав усіх(!) опонентів. Головною інтригою для мене було: кого з кандидатів ми побачимо опонентом Частякова? Вибір опонента не був для мене несподіванкою – Валерій Діброва. Такий собі мішок для биття: запитання мляві без аргументації, відповіді не чіткі. Те ж стосується і організатора – чергові розповіді про випасання корів. Склалося відчуття, що пан Валерій добре знав на що іде й погодився бути об’єктом нападок молодого народного опозиціонера. Кілька разів звучали пропозиції до опонента, стати радником пана Геннадія. Так і не прозвучали запитання: про незаконну агітацію, псевдо-опозиційність, оплату участі в народному вічі, обіг персональних даних при висиланні іменних привітань, фіктивні договори оренди стовпів ітп. Усі ці питання я б із задоволенням поставив пану Геннадієві, але він вирішив дискутувати із потенційно слабшим кандидатом який не блищав інтелектом, а лише невдало виправдовувався й переконував у своїй фаховості та досвіді.
Цікаві фрази Геннадія Часяткова із дебатів: “Потрібна жорстокість” та “Змушений йти в політику й підміняти Вас (Валерія Діброву)”. Така собі молода заміна старих “господарників”, яка жорстоко йтиме вперед.
На дебати також прибула кандидат Людмила Лазаренко, але її не пропустили до студії, а Олександер Киричук опублікував відеозвернення.